Справа № 2-927/2006 p. № 2-41/2007 p.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2007 року                              Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в

складі:

головуючого - судді Пономаренко В.Г.,

при секретарі - Мартинюк Є.Я.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Моргун Л.Б.,

заслухавши в відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом

ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою

відповідальністю імені Фрунзе, Кіровоградського району, Кіровоградської області,    про

стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2006 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Фрунзе, надалі СТОВ ім. Фрунзе, про стягнення боргу за договорами позики. Зазначив, що за договорами позики, укладеними між ним та відповідачем, він надав відповідачеві позику: 19.11.2002 року на суму 1170 грн., 28.11.2003 року-на суму 4100 грн., 31.10.2003 року- на суму 9100 грн., 17.10.2002 року - на суму 4000 грн. Повернення суми позики за договором від 19.11.2002 року відповідач повинен був провести протягом 2003 року, за договором позики від 28.11.2003.2003 року та від 31.10.2003 року- протягом трьох років і за договором від 17.10.1002 року - до жовтня 2005 року. Взятих на себе зобов'язань відповідач не виконав і борг по позиці повернути відмовляється.

Посилаючись на вказані обставини та відмову відповідача повернути позику, просив позов задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі  і дав пояснення по обставинам, викладеним у позовній заяві.

Відповідач позовні вимоги визнав частково. Представник відповідача, не оспорюючи факту укладення договорів позики між позивачем та СТОВ ім. Фрунзе, одним із ІНФОРМАЦІЯ_1 якого є позивач, та наданих позивачем сум позики за даними договорами, стверджувала, що залишок боргу товариства по позиці становить в сумі 14614 грн. 22 коп. , в іншій частині розрахунок по позиці проведено.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що за договорами позики, укладеними сторонами відповідно до вимог ст. 1047 ЦК України у письмовій формі, ОСОБА_2 надав СТОВ ім. Фрунзе позику, а саме: за договором від 17.10.2002 року - в сумі 4000 грн., за договором від 19.11.2002 року - в сумі 1170 грн., за договором від 31.10.2003 р. - в сумі 9100 грн., за договором від 28.11.2003 року - в сумі 4100 грн., а всього на загальну суму 18370 грн. Згідно умов зазначених договорів відповідач зобов'язався повернути суму позики: за договором від 17.10.2002 року - до жовтня 2005 року, за договором від 19.11.2002 року - до листопада 2003 року, за договором від 31.10.2003 року - до жовтня 2006 року, за договором від 28.11.2003 року - до листопада 2006 року, що підтверджується договорами позики грошей від 17.10.2002 року, 19.11.2002 року, 31.10.2003 року, 28.11.2003 року. Факт отримання відповідачем грошових коштів за договорами позики підтверджується , квитанціями до прибуткового касового ордеру: НОМЕР_1 від 17.10.2002 року, НОМЕР_2 від 19.11.2002 року, НОМЕР_3 від 31.10.2003 року, НОМЕР_4 від 28.11.2003 року (а.с.5-9,10-13 ) .

Згідно наданих відповідачем платіжних документів: видаткового касового ордеру НОМЕР_5 від 14.02.2003 року, накладної НОМЕР_6 і відомості без № від 10.01.2007 року , у розрахунок за позикою позивачем отримані від відповідача грошові кошти та сільськогосподарська продукція на загальну суму 3755,78 грн., з чим погодився у судовому засіданні і представник позивача. Зобов'язання в частині повернення позивачеві боргу по позиці в сумі 14614,22 грн. станом на день розгляду справи відповідачем не виконані. Причини невиконання таких зобов'язань правового значення для справи не мають.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона ( позикодавець) зобов'язується передати або передає другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановленому договором.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договорами позики і сума боргу по позиці підлягає стягненню з нього на користь позивача.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд стягує на користь позивача судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог: 146 грн. 14 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 1046, 1047, 1049 ЦК України,   10,11,209,212, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Фрунзе, Кіровоградського району, Кіровоградської області на користь ОСОБА_2 14614 (чотирнадцять тисяч шістсот чотирнадцять) грн. 22 (двадцять дві) коп. боргу за договорами позики, а також 176 (сто сімдесят шість) грн. 14 (чотирнадцять) коп судових витрат.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги   або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.