Справа №10-17/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Клімашевська
Номер провадження Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Категорія - Скарги на постанови про порушення кримінальної справи
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2011 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого Пархоменко О.М.
суддів Ященка В.А., Крамаренка В.І.
з участю прокурора Довгань В.І.
адвоката ОСОБА_2,-
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті ОСОБА_2 справу за апеляцією адвоката ОСОБА_2 на постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24 грудня 2010 року, якою відмовлено у задоволенні її скарги, в інтересах ОСОБА_3, про скасування постанови Охтирського міжрайонного прокурора від 29 вересня 2010 року, про порушення відносно ОСОБА_3 кримінальної справи за ст.ст.212 ч.3, 358 ч.3 КК України.
ВСТАНОВИЛА:
До Охтирського міськрайонного суду Сумської області звернулась адвокат ОСОБА_2, в інтересах ОСОБА_3, зі скаргою на постанову Охтирського міжрайонного прокурора від 29 вересня 2010 року про порушення відносно суб’єкта підприємницької діяльності, фізичної особи, ОСОБА_3 кримінальної справи за ознаками злочинів передбачених ст. 212 ч. 3, 358 ч.3 КК України, в якій ставила питання про скасування даної постанови, оскільки вона винесена з порушенням вимог закону, без достатніх підстав і приводів для порушення кримінальної справи.
Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24 грудня 2010 року скаргу адвоката на постанову Охтирського міжрайонного прокурора від 29 вересня 2010 року про порушення кримінальної справи за ст. 212 ч. 3, 358 ч.3 КК залишено без задоволення.
У поданій апеляції адвокат просить скасувати постанову суду від 24 грудня 2010 року та постанову Охтирського міжрайонного прокурора від 29 вересня 2010 року про порушення відносно ОСОБА_3 кримінальної справи за ст. 212 ч. 3, 358 ч.3 КК України. Свої вимоги мотивує тим, що при винесенні постанов допущені порушення вимог ст. 94, ч.3 ст.97 , ч.1 і ч.2 ст.98 КПК України.
Зазначає, що підставою для порушення кримінальної справи за ст.212 КК України може бути лише повідомлення-рішення податкових органів про податкові зобов’язання особи, а не акт перевірки від 04.07.2007 року. Крім того, вважає, що суму , зазначену в акті перевірки не можна вважати податковим зобов’язанням, оскільки вона включає в себе не тільки несплачену суму податку на додану вартість, а й штрафні санкції, нараховані податковими органами у зв’язку з несплатою податкового зобов’язання.
Також, судом не враховано той факт, що податкове зобов’язання набуло статусу узгодженого лише 27.03.2008 р., оскільки неодноразово було предметом оскарження в судовому порядку та стало податковим боргом з цього часу. Судом також не враховано, що на момент винесення постанови про порушення кримінальної справи не існувало суб’єкту злочину.
Заслухавши доповідь судді, адвоката, яка підтримала доводи апеляції, висновок прокурора про залишення постанови без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи суддя з'ясовує питання: чи були наявні приводи і підстави для порушення кримінальної справи, чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину, чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи. За результатами того чи були додержані при порушенні кримінальної справи вимоги ст. ст. 94, 97, 98 КПК України, суддя своєю вмотивованою постановою залишає скаргу без задоволення або скасовує постанову про порушення кримінальної справи.
Суд першої інстанції, під час розгляду справи за скаргою адвоката на постанову Охтирського міжрайонного прокурора від 29 вересня 2010 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ст. 212 ч. 3, 358 ч.3 КК України дотримався вимог ст. 236-8 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 94 ч.1 КПК України приводами до порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором ознак злочину.
Із матеріалів справи вбачається, що приводом до порушення кримінальної справи стали матеріали перевірки акта позапланової виїзної перевірки ревізорами Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції дотримання суб’єктом підприємницької діяльності, фізичною особою, ОСОБА_3 вимог податкового законодавства у зв’язку з визнанням недійсним договорів №ДГ-88 від 02.01.04 р. та №ДГ-89 від 02.01.04 р., укладених між приватним підприємцем ОСОБА_3 та приватним підприємством «Нарда», що потягло за собою ненадходження до бюджету податку на додану вартість у особливо великих розмірах.
За таких обставин твердження апеляції про порушення кримінальної справи без наявності приводів є необґрунтованим.
За змістом ч.2 ст.94 КПК України підставою до порушення кримінальної справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Із постанови прокурора вбачається, що підставою до порушення кримінальної справи є дані, що містяться в акті позапланової перевірки щодо включення суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 до бухгалтерського та податкового обліку фіктивних договорів щодо взаємовідносин з приватним підприємством «Нарда» м. Київ, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 452060 грн..
На підставі отриманих в ході перевірки даних прокурор, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, навівши у постанові відповідну аргументацію, і порушив кримінальну справу.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляції про незаконність постанови є безпідставними, оскільки вони були предметом дослідження судом першої інстанції при винесенні постанови про залишення скарги адвоката без задоволення.
Керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377, КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24 грудня 2010 року, якою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_2, в інтересах ОСОБА_3, про скасування постанови Охтирського міжрайонного прокурора від 29 вересня 2010 року, про порушення відносно ОСОБА_3 кримінальної справи за ст.ст.212 ч.3, 358 ч.3 КК України - залишити без змін, а апеляцію адвоката – без задоволення.
СУДДІ:
ОСОБА_1 ОСОБА_4 ОСОБА_5