Справа №11-473/10 Головуючий у суді у 1 інстанції -
Номер провадження - Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Категорія -
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року вересня 28 дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого Яшенка В.А.
суддів Пархоменко О.М., Матуса В.В.
з участю прокурора Кононовой' Л.Ф. засудженого ОСОБА_2,
потерпілої ОСОБА_3,
адвоката ОСОБА_4,
цивільного відповідача ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Суми кримінальну справу за апеляціями потерпілої ОСОБА_3, захисника засудженого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_6. цивільного відповідача ОСОБА_5. на вирок Лебединського районного суду Сумської області від 19 липня 2010 року яким, -
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець с.Грицини, вул.Миру.ІЗ. Лебединського району Сумської області . раніше не судимий:
засуджений за ст. 286 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на З роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.
Постановлено стягнути із засудженого судові витрати, пов'язані з проведенням експертиз у розмірі 1126,80 грн. та 2294 грн..
Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди 30.000 грн.
Речові докази по справі автомобіль «ОСОБА_7 СХ7», держ.ном.знак Р 690 МВ 47. свідоцтво про реєстрацію ТЗ №47 СХ 074138, талон ДТО №47 АС630204, страховий поліс ВВ 9283287 до автомобіля на ім'я ОСОБА_8, трактор МТЗ-80. держ.ном. знак НОМЕР_1 та причеп до нього марки 2 ПТС-4, держ.ном.знак СА 00722. що знаходиться під зберігальною розпискою у ОСОБА_5, повернуто за належністю власникам.
ВСТАНОВИЛА:
Відповідно до вироку суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за скоєння такого злочину.
04 липня 2010 року близько 17 години 50 хвилин ОСОБА_2. керуючи трактором МТЗ-80. державний номер НОМЕР_1. з двоосним причепом марки ПТС державний номер СА00722. який мав технічні несправності, порушив вимоги п.п. 21.1, 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_8 Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир трактора . неповнолітній ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав тілесні ушкодження . від яких помер на місці пригоди.
У поданих апеляціях:
- потерпіла ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати в частині призначеного засудженому ОСОБА_2 покарання, призначивши більш суворе покарання в межах санкції
ч.2 ст.286 КК України. Також, просить стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_5 50.000 грн. моральної шкоди та виключити з вироку суду вказівку щодо повернення автомобіля «Мазда» та документів до нього власнику автомобіля, оскільки кримінальна справа порушена і відносно Нікраса за ст.286 ч.2 КК України, який знаходиться в розшуку. Свої вимоги мотивує тим. що засудженому призначена занадто м»яка міра покарання, до уваги не взяті обставини, що обтяжують покарання. Крім того, сума цивільного позову не відповідає тим моральним стражданням , які вона понесла, втративши єдиного сина.
- адвокат ОСОБА_6, захисник засудженого ОСОБА_2. просить вирок суду скасувати та постановити новий, яким обрати засудженому покарання не пов»язане з позбавленням волі. Свої вимоги мотивує тим, що при постановленні вироку суд урахував думку лише потерпілої і безпідставно не взяв до уваги всі обставини справи, а саме те. що ОСОБА_2 раніше не судимий, характеризується позитивно, працює у сільській місцевості, у скоєному щиро кається, доглядає хвору матір та сам має тяжку хворобу. Вважає, що суд мав усі можливості для застосування положень ст.ст.69, 75 КК України.
- цивільний відповідач ОСОБА_5 просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок . яким відмовити ОСОБА_3 у позові про стягнення з нього суми моральної шкоди. Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 заволодів трактором неправомірно, тому він не повинен відповідати за шкоду , завдану джерелом підвищеної небезпеки.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_2, який підтримав апеляцію подану адвокатом ОСОБА_6 та вважав за необхідне відмовити у задоволенні інших апеляцій, потерпілу ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_4, які повністю підтримали апеляцію потерпілої та просили відмовити в задоволенні апеляцій адвоката ОСОБА_6 та цивільного відповідача, цивільного відповідача ОСОБА_5, який підтримав доводи своєї апеляції, думку прокурора про залишення вироку без зміни, апеляцій без задоволення, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція потерпілої ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення , а інші апеляції задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Висновок суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України за обставин, зазначених у вироку, в апеляціях не оспорюється.
З доводами апеляції потерпілої ОСОБА_3 про м’якість призначеного ОСОБА_2 покарання та апеляції адвоката ОСОБА_6 про суворість призначеного покарання погодитись не можна, оскільки при призначенні покарання засудженому судом першої інстанції були в достатній мірі враховані суспільна небезпечність вчиненого ним злочину, дані про особу винного, обставини, які впливають на призначення покарання. Також судом враховано і ті обставини, на які потерпіла ОСОБА_3 та адвокат ОСОБА_6 посилаються в своїх апеляціях.
Призначене ОСОБА_2 покарання, на думку колегії суддів, відповідає вимогам ст. 65 КК України, і воно є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів. Підстав для скасування чи зміни вироку у зв’язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого не має.
Доводи апеляцій потерпілої ОСОБА_3 та цивільного відповідача ОСОБА_5 про неналежний розгляд судом цивільного позову в частині стягнення ЗО 000 грн. моральної шкоди є безпідставними. Приймаючи рішення про відшкодування моральної шкоди у вищезгаданому' розмірі, суд дотримався вимог ст. ст. 23, 1167 ЦК України та врахував роз'яснення Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. № 4 "Про судові практику в справах про відшкодування моральної шкоди" із змінами, внесеними постановою № 5 від 25 травня 2001 року, щодо доведеності характеру і розміру заподіяної шкоди, встановлення її у суді доказами, які були розглянуті, обсягу страждань потерпілої. Стягуючи суму моральної шкоди суд виходив із засад розумності, виваженості та достатності, зазначив у вироку в чому саме полягає заподіяна моральна шкода, навів мотиви при визначенні її розмірі'. Враховуючи викладене, підстав для збільшення суми моральної шкоди не вбачається.?
Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, право оренди, договір підряду) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Володільцем транспортного засобу є ОСОБА_5. Із заявою про незаконне заволодіння іншою особою транспортним засобом в органи міліції ОСОБА_5 не звертався, про що сам зазначає у своїй апеляції.
Постановою слідчого від 28 січня 2010 року у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст.289 КК України відмовлено. У трудових відносинах засуджений ОСОБА_2 із ОСОБА_5 не знаходився . Крім того. ОСОБА_5 не обмежив засудженого в користуванні своїм майном, а тому відповідно до ст. 1167 Цивільного Кодексу України ОСОБА_5 особисто повинен відшкодовувати моральну шкоду
Що стосується доводів апеляції ОСОБА_3 відносно речових доказів по справі, то в цій частині вирок суду підлягає зміні .
Вирішуючи долю речових доказів по справі , суд першої інстанції безпідставно повернув автомобіль «ОСОБА_7 СХ7» та документи до нього власнику автомобіля - ОСОБА_8.
Як убачається з матеріалів справи , кримінальна справа відносно ОСОБА_8 за ст. 286 ч.2 КК України виділена слідчим в окреме провадження і ОСОБА_8 об»явлений у розшук ( а.с.257), тому речовий доказ по справі , а саме: автомобіль «ОСОБА_7 СХ7» . який натежить ОСОБА_8 на праві власності , не може бути повернутий його володільцю .
Враховуючи зазначене, із вироку суду підлягає виключенню вказівка про повернення речового доказу - автомобіля «ОСОБА_7 СХ7» та документів на нього його володільцю ОСОБА_8, оскільки це питання вирішено судом передчасно.
Керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 367,377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію потерпілої ОСОБА_3задовольнити частково.
Вирок Лебединського районного суду Сумської області від 19 липня 2010 року відносно ОСОБА_2, засудженого за ч. 2 ст. 286 КК України, в частині вирішення питання про речові докази, змінити.
Із резолютивної частини вироку виключити вказівку суду «Речові докази по справі .автомобіль «ОСОБА_7 СХ7», державний номерний знак Р690 МВ 47, що знаходиться на зберіганні на спец-майданчику Лебединського МВ ГУМВС України в Сумській області . свідоцтво про реєстрацію ТЗ №47 СХ 074138 на автомобіль «ОСОБА_7 СХ7» , державний номерний знак НОМЕР_3 , талон ДТО №47 АС 630204 на автомобіль «ОСОБА_7 СХ7» . державний номерний знак НОМЕР_3, страховий поліс ВВ 9283287 на ім»я ОСОБА_8, що знаходяться в матеріалах кримінальної справи повернути за належністю власнику».
В іншій частині вирок суду залишити без змін, а апеляції адвоката ОСОБА_6 та цивільного відповідача ОСОБА_5 - без задоволення.
СУДДІ:
ОСОБА_9 ОСОБА_1 ОСОБА_10