Справа № 2-а-1680/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2010 року о 08 год. 30 хв. суддя Бобринецького районного суду Кіровоградської області Сарап М.Б., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання нарахувати, виплатити недоплачену державну соціальну допомогу "Дитині війни", -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовними вимогами до Управління Пенсійного фонду в Бобринецькому районі Кіровоградської області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання Управління пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області нарахувати на його користь недоплачену, як дитині війни щомісячну державну допомогу, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що є пенсіонером та має статус "дитини війни", тому у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", має право на щомісячну соціальну державну допомогу у розмірі ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком. Оскільки відповідач не здійснив у відповідності до вказаних норм нарахування щомісячної соціальної допомоги, просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати нарахувати та виплатити вказану соціальну допомогу з

09.07.2007року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по час винесення рішення суду.

Згідно письмових заперечень наданих представником управління ПФУ в Бобринецькому районі, відповідач просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень зазначили про відсутність коштів для такої виплати, так як не передбачена стаття видатків у бюджеті Пенсійного фонду України на покриття витрат по сплаті щомісячної допомоги дітям війни. Вказує, що управління не може бути належним відповідачем у справі, так як є виконавчим органом, а тому діє в межах своїх повноважень і в спосіб передбачений законодавством України.

Дослідивши підстави звернення, матеріали справи, суд дійшов висновку про повне задоволення позову з наступних підстав:

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч.І ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, вказані обставини підтверджуються відміткою в пенсійному посвідченні, виданого на ім'я ОСОБА_1.

За правилами ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на ЗО % мінімальної пенсії за віком.

Дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була призупинена п.12 ст.71 і ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09.07.2007 року положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо призупинення дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані неконституційними.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року вищезазначені зміни визнані неконституційними та втратили чинність з дня їх ухвалення.

Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов'язковим до виконання на території України та відповідно до ст.73 Закону України "Про Конституційний Суд України" у разі, якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, після прийняття вищезазначених рішень Конституційного Суду України, а також враховуючи те, що дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинялася на 2009 та 2010 роки чинним законодавством, відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу у розмірах, передбачених ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01. 2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року щомісячно.

За таких обставин суд вважає, що відповідач допустив бездіяльність щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії в розмірі, передбаченому вказаною вище законодавчою нормою.

Доводи представника відповідача про відсутність порядку перерахунку та виплати зазначеного підвищення пенсії та відсутності відповідного фінансування не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, так як саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок перерахування та виплати пенсії з відповідними підвищеннями.

Визнаючи дії відповідача за вказані періоди неправомірними, суд також зобов'язує його усунути порушення прав позивача шляхом здійснення перерахунку та виплати пенсії у відповідності до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з

09.07.2007року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по час винесення рішення суду, тобто 01.12.2010 року з відрахуванням різниці, яка була виплачена у цей період у відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

На користь позивача підлягають стягненню судові витрати, оскільки відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно ч.І ст. 256 КАС України суд допускає постанову до негайного виконання.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. З, 6, 10 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 28, 58 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", ст.ст. 2, 7, 11, 69-71, 99, 158-163, 183-2, 256 ч.І КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати незаконними дії Управління пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з період з 09.07.2007 року по

31.12.2007року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 01.12.2010 року.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.І ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з відрахуванням різниці, яка була виплачена у цей період, починаючи з період з

09.07.2007року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 01.12.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 8 грн. 50 коп.судового збору.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бобринецький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10- денний строк з моменту отримання копії постанови.

Суддя М.Б.Сарап