ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
06 березня 2007 р. |
№ 111/20-06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
Муравйова О.В. -головуючого Полянського А.Г. Фролової Г.М |
розглянувши матеріали касаційної скарги |
Орендного підприємства "Броварипромжитлобуд" |
на постанову |
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.12.2006 року |
у справі |
№ 111/20-06 господарського суду Київської області |
за позовом |
Товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія-Капітал", Казенного заводу порошкової металургії |
до |
Орендного підприємства "Броварипромжитлобуд" |
третя особа |
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області |
про |
звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та знесення самочинного будівництва |
за зустрічним позовом |
Орендного підприємства "Броварипромжитлобуд" |
до |
Казенного заводу порошкової металургії |
про |
визнання права власності |
В с т а н о в и В :
Як вбачається з наявних матеріалів справи, ухвалою Вищого господарського суду України від 09.02.2007 року касаційна скарга Орендного підприємства "Броварипромжитлобуд" вже поверталася заявнику без розгляду з підстав, визначених пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України передбачено право повторного звернення з касаційною скаргою після усунення обставин, зазначених в пункті 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Однак, слід зазначити, що повторно подана касаційна скарга на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.12.2006 року у справі № 111/20-06 господарського суду Київської області, не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу XII1 Господарського процесуального кодек су України з наступних підстав.
Згідно частини 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.
У відповідності до пункту 2 статті 3 зазначеного Декрету державне мито із позовних заяв майнового характеру справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; із позовних заяв немайнового характеру -5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а із спорів майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Відповідно до пункту 24 Інструкції Про порядок обчислення та справляння державного мита, розробленої на виконання Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 травня 1993 року за №50 із зустрічних позовних заяв, а також із заяв про вступ у справу третіх осіб з самостійними позовними вимогами мито справляється на загальних підставах.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом первісного позову є вимога про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та знесення самочинного будівництва (немайнова вимога), предметом зустрічного позову є вимога про визнання права власності на залишкову вартість будівель в сумі 32500,73 грн. (майнова вимога).
Заявником оскаржується постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.12.2006 року у даній справі, якою рішення господарського суду Київської області від 19.09.2006 року частково скасовано. Зазначена постанова містить висновки за наслідками розгляду як первісного, так і зустрічного позовів: первісний позов задоволено частково; в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Отже, у касаційній скарзі оскаржуються висновки судів попередніх інстанцій, як за первісним позовом, так і за зустрічним позовом, кожен з яких підлягає оплаті державним митом у встановленому порядку і розмірі.
Тому, виходячи із позовної заяви майнового характеру за подання касаційної скарги має бути сплачено 162,50грн. та відповідно із позовної заяви немайнового характеру - 42,50грн.
Орендне підприємство "Броварипромжитлобуд" до касаційної скарги додало платіжне доручення № 7289 від 19.02.2007р., яке свідчить про сплату скаржником державного мита лише в сумі 85грн., що не відповідає вимогам вищевказаних нормативних актів і є підставою для повернення касаційної скарги у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, яким передбачено, що касаційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу, а прокурор внести касаційне подання в загальному порядку.
На підставі викладеного та керуючись статтями 45-47, 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України,
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Орендного підприємства "Броварипромжитлобуд" на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.12.2006 року № 111/20-06 господарського суду Київської області повернути скаржнику без розгляду.
Головуючий О.Муравйов
Судді А. Полянський
Г. Фролова