Справа № 2 – 40/09

_____2009 рік

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем  України

16 квітня 2008 року                Слов`яносербський районний суд Луганської обл.

в складі: головуючого судді                                            Кобзій Т.І,

при секретарі                                                                     Мінка Н.О.,

з участю представника  позивача                                     ОСОБА_1,

представника  відповідача                                                 Мальгіна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Слов`яносербськ  цивільну справу за позовом ОСОБА_3  до   Луганського інституту  Агропромислового  виробництва про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в результаті ДТП, та  зустрічного позову Луганського інституту  Агропромислового  виробництва та  ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної  в результаті ДТП,

ВСТАНОВИВ:

    Позивач ОСОБА_3 в листопаді 2005 року звернувся до суду з   позовом, посилаючись на ту обставину, що 25 червня 2005  року, близько 23 год. 30 хв. він, керуючи автомобілем „Ford Scorpio”, державний номер НОМЕР_1, який належить  йому на праві довірчої власності, рухався по автодорозі  Луганськ –Старобільськ  у напрямку м. Щастя Луганської області.

           В  цей  же   час водій   відповідача  ОСОБА_4, керуючи  трактором  ЮМЗ-6,  державний  номер  НОМЕР_2 з причепом  ПТС-40 без державного номера, виїхав з  прилеглої території на проїзну  частину  транспортного  потоку  у напрямку м. Луганськ автошляху   Луганськ  - Старобільськ  на 11 км +600 метрів, заїхав на газон, який  розмежовує  транспортні   потоки протилежних  напрямків, де  зупинився, а потім,  не  уступивши   позивачеві дорогу, виїхав з указаного газону на проїзну  частину транспортного потоку у напрямку  м. Старобільськ, здійснивши  зіткнення  з  автомобілем  позивача. В  результаті  зіткнення автомобіль  позивача  отримав  технічні пошкодження.

         Винним  у дорожньо – транспортній  пригоді було  визнано водія  відповідача  ОСОБА_4, який  порушив п. 10.1 і п.10.2 Правил  дорожнього руху, що підтверджується  доданою  до заяви копією постанови про відмову  в порушенні  кримінальної справи від 05.07.2005 року.

       Висновком   проведеної   авто товарознавчої  експертизи, вартість  матеріальної  шкоди  заподіяної автомобілю марки Ford Scorpio, державний номер НОМЕР_1, становить  21320 грн 63 коп.. За проведення  авто товарознавчої  експертизи позивач  заплатив 1000 грн.. У відповідності до ст..  1166 ЦК України  „майнова  шкода завдана неправомірними  діями  майну  фізичної особи, відшкодовується  в повному  обсязі  особою, яка  її завдала.  Оскільки водій  ОСОБА_4 є працівником    відповідача, то на підставі   ст.. 1172 ЦК України „юридична  особа відшкодовує  шкоду, завдану  її  працівником під  час виконання  ним  своїх  трудових  обов`язків. Також на підставі   ст.. 1187 ЦК України  „шкода,  завдана джерелом  підвищеної  небезпеки, відшкодовується   особою, яка  на відповідній  правовій  підставі  володіє  транспортним  засобом, механізмом, іншим  об`єктом, використання, зберігання або утримання  якого створює  підвищену  небезпеку”.

       Крім цього, позивач отримав тілесні  ушкодження  і був   доставлений   в Луганську  багатопрофільну лікарню з діагнозом :  струс головного мозку,  множинні  садни, забита рана  губи. У зв`язку  з чим позивач  знаходився  на лікуванні  в травматичному  відділенні  м. Сєвєродонецька  з 27.06.2005 року по 09.07.2005 року. Вищевикладеними діями  відповідача позивачу   заподіяна  моральна  шкода, яка  виражається  у фізичному  болю  та душевних стражданнях , яких   він зазнав  у зв`язку з ушкодження   свого здоров`я,  душевне потрясіння, викликане пошкодженням автомобіля.   Позивач просив стягнути моральну шкоду     у 20000 грн..

      В зміненій позовній заяві, поданій 18 лютого 2009 року, посилаючись на ту обставину, що згідно висновку автотехнічної експертизи, ДТП сталося з вини обох водіїв транспортних засобів, тобто ОСОБА_4 та ОСОБА_3, позивач просив визнати ступінь вини водія ОСОБА_4 – 80%, а ОСОБА_3 – на 20%,  стягнути з відповідача на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної пошкодженням автомобіля,  майнову шкоду в сумі 10991 грн. 70 коп. , а з врахуванням індексів інфляції  18663 грн. 91 коп.. Крім того, згідно договору оренди легкового автомобіля від 3.06.2006 року,  автомобіль  „Ford Scorpio”, державний номер НОМЕР_1,  знаходився в оренді в ТОВ „Укрконтракт”, і у відповідності з цим договором орендар повинен був сплачувати ОСОБА_3 щомісячно орендну плату у розмірі 1000 грн.. Через те, що автомобіль потрапив у ДТП і через ушкодження не підлягає відновленню, орендар не отримував від ОСОБА_3  цей автомобіль та останній не міг виконати свої договірні зобов’язання, і орендар не оплатив ОСОБА_3 орендну плату за 11 місяців – 11000 грн.. У відповідності з рішенням Постійно діючого третейського суду  при Асоціації „Бізнес і право” №01/011-06/08 від 7.07.2008 року з ОСОБА_3 на користь ТОВ „Укрконтракт” стягнуто штраф (неустойку) за договором оренди легкового автомобіля у приватної особи від 3.06.2005 року в сумі 25553 грн. 50 коп. та судові витрати в розмірі 10% від суми позову – 2555,35 грн.. Стягнення вказаної суми з ОСОБА_3 та спричиненням йому у зв’язку з цим збитку знаходиться в прямому зв’язку з ДТП 25.06.2005 року, оскільки після нього ОСОБА_3 порушив положення договору оренди легкового автомобіля та не надав на протязі з 26.06.2005 року по час закінчення договору оренди автомобіль в оренду. Тобто, відповідач повинен відшкодувати позивачу упущену вигоду з розрахунку 80% ступеню вини в сумі 8800 грн., а з врахуванням індексів інфляції – 14942 грн. 40 коп.,  матеріальну шкоду, заподіяну за договором оренди за рішенням третейського суду,  в сумі 20442 грн. 80 коп. та 2044, 28 грн.. А також просив стягнути моральну шкоду, заподіяну позивачу,  в сумі 40000 грн., оскільки після ДТП стан здоров’я позивача погіршився, він став заїкатися, перебуває на обліку у лікаря-невропатолога, є інвалідом 2 групи та до цього часу лікується від наслідків ДТП..

 В судовому засіданні позивач та представник позивача  підтримали змінені позовні вимоги, просили стягнути на користь позивача заподіяну матеріальну та моральну шкоду та  судові  витрати   на  правову  допомогу, за проведення експертиз та виклик експерта до суду в сумі  7033 грн. 22 коп..

          30.08.2006 року  була подана  зустрічна  позовна  заява,  в якій   позивачі:  Луганський інститут  Агропромислового  виробництва та  ОСОБА_4 - посилаються на ту обставину, що проведеною   судово автотехнічною  експертизою встановлено, що ДТП   сталося з вини обох   водіїв. Внаслідок  вищезазначеного  ДТП  матеріальні  збитки ЛІАПВ ( пошкодження   трактора  ЮМЗ-6 та затрати на його  простій)  склали  4618 грн.84 коп., які позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_3.  Позивач ОСОБА_4, посилаючись на те, що внаслідок  він зазнав  моральних  страждань, просив  стягнути з  відповідача  моральну  шкоду  в сумі 10000 грн..

         Представники відповідача - ЛІАПВ  з позовом не згодні, вважають, що вина водія  ОСОБА_3 в ДТП значно більша, ніж тракториста ОСОБА_4, оскільки він керував автомобілем в стані алкогольного сп’яніння, рухався по лівій смузі проїжджої частини автодороги при вільній правій та  зі швидкістю, яка не забезпечувала безпечність руху. Крім того, вимоги ОСОБА_3  по зміненій позовній заяві взагалі не обґрунтовані, оскільки рішення третейського суду на даний час не виконано, ОСОБА_3 не сплатив вказані суми і не відомо, чи буде сплачувати  в майбутньому, протягом трьох він не заявляв про ці обставини, докази, які він додав до зміненої позовної заяви, не можуть бути  враховані при розгляді справи.  Третя особа на боці відповідача ОСОБА_4 з позовом ОСОБА_3 не згоден,  вважає, що вина сталася з вини ОСОБА_3, і якщо б позивач  рухався  по правій  стороні, як  це  треба, то зіткнення  б не  було.

    Свої вимоги за зустрічним позовом представники ЛІАПВ та ОСОБА_4 підтримали.

Відповідач ОСОБА_5  з зустрічним  позовом  не згоден..  

            Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, представників  позивача і відповідача,  третю особу на боці відповідача, суд знаходить позовні вимоги ОСОБА_3 підлягаючими частковому задоволенню, а вимоги за  зустрічним позовом не підлягаючими задоволенню  з наступних підстав.

           Згідно   Протоколу до  Європейської Конвенції про захист прав та основоположних  свобод людини кожна   фізична або юридична особа  має право  мирно володіти  своїм  майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законами або  загальними принципами   міжнародного права.  

             Відповідно до ст.. 22 ЦК України „ Особа, якій  завдано збитків  у результаті   порушення її цивільного  права, має право на  їх відшкодування.

            Збитками є:

            Втрати, яких  особа  зазнала у зв ’ язку  зі знищенням або пошкодженням речі,  а також витрати, які особа  зробила  або мусить зробити для  відновлення    свого  порушеного  права (реальні  збитки)”.

              Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України  майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим  правам   фізичної або юридичної   особи, відшкодовується  в повному  обсязі особою, яка  її завдала.

             У відповідності  до  ч.2 ст. 1187 ЦК України, матеріальна шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки,  відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір  підряду, оренди тощо) володіє транспортним   засобом, механізмом, іншим об ’ єктом  використання,  зберігання  або утримання якого створює  підвищену  небезпеку. Особа, яка володіє транспортним засобом,  звільняється від матеріальної відповідальності, якщо доведе, що  шкода заподіяна внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, а згідно ч.1 цієї статті  джерелом  підвищеної небезпеки  є діяльність, пов ’ язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням речовин, утримання  деяких звірів, службових собак,  собак бійцівських порід тощо,  що створює  підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

             Згідно ст.. 10 ЦПК України    „Цивільне  судочинство  здійснюється  на засадах змагальності сторін.  Сторони, та інші  особи, які  беруть   участь у справі, мають рівні права щодо подання  доказів, їх дослідження та доведення  перед  судом  їх переконливості”. А у відповідності до ст..60 ЦПК України  кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

                В судовому засіданні встановлено, що  25 червня 2005  року, близько 23 год. 30 хв. на автошляху   Луганськ  - Старобільськ  на 11 км +600 метрів,  відбулося зіткнення автомобіля „Ford Scorpio”, державний номер НОМЕР_1, яким на підставі довіреності   керував позивач ОСОБА_3, та трактора  ЮМЗ-6,  державний  номер  НОМЕР_2 з причепом  ПТС-40 без державного номера, яким керував   тракторист ЛІАПВ, ОСОБА_4, в результаті якого автомобіль „Ford Scorpio” отримав технічні ушкодження.      

               Згідно висновку повторної  автотехнічної  експертизи  № 5001/18  від 23.10.2007 року  „В даній дорожній   обстановці водію  автомобіля Ford Scorpio, державний номер НОМЕР_1,  ОСОБА_4 необхідно було діяти  відповідно до вимог п. 12.2 та п. 12.3   Правил дорожнього   руху, згідно якого водій  повинен був  рухатись з такою  швидкістю, щоб мати  змогу  зупинити  транспортний  засіб  у межах  видимості  дороги, а при виникненні небезпеки для руху, яку  він  об ' єктивно  спроможний   виявити, негайно вжити заходів до зниження  швидкості  аж до   зупинки  транспортного засобу..

     В даній  дорожній  обстановці водію трактора ЮМЗ-6 д/номер НОМЕР_3 ОСОБА_4  необхідно було діяти  відповідно до вимог п.10.1 Правил дорожнього   руху, згідно яких водій  перед початком  руху та  будь-якою зміною напрямку  руху повинен переконатися  в тому, що  це буде  безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам  руху.

        В даній ситуації  водій автомобіля  Ford Scorpio, державний номер НОМЕР_1,  ОСОБА_3   мав  технічну  можливість  запобігти події шляхом виконання вимог п.12.3  Правил дорожнього руху.

         В даній  дорожній  обстановці  водій трактора  ЮМЗ -6 г/номер  НОМЕР_4 ОСОБА_4 мав  технічну  можливість запобігти події шляхом виконання вимог п.10.1  Правил дорожнього руху”

           Ні позивач, на  відповідач  не оскаржили постанову   про відмову  в порушенні кримінальної  справи  від 5.07.2005 року.  

      У відповідності зі ст.. 1188 ЦК України   шкода ,  завдана  внаслідок   взаємодії    кількох джерел  підвищеної  небезпеки, відшкодується  на загальних  підставах, а саме:  за  наявності   вини всіх осіб,  діяльністю яких було   завдано шкоди, розмір  відшкодування визначається    у відповідній  частці, залежно  від    обставин, що мають істотне значення.

      Суд  вважає, що    оскільки  ДТП сталося з   вини  позивача,   і водія ОСОБА_4, який керував трактором, що належить відповідачу, які мали технічну можливість запобігти події шляхом виконання правил дорожнього руху, але обидва допустили порушення правил дорожнього руху, то з врахуванням цих обставин  розмір  відшкодування  визначається  у  частці  50% на  50% . Підстав для визначення ступеню вини позивача в меншій частці суд не вбачає.

               П. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” встановлено, що оскільки положення щодо захисту права власності поширюється також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором , така особа також вправі вимагати відшкодування шкоди, заподіяної цьому майну.  Тому позивач ОСОБА_3 має право на відшкодування шкоди, заподіяної автомобілю Ford Scorpio, яким він володів на праві довіреності.

           Згідно висновку     авто товарознавчої експертизи 1028/26  від  23.07.2007 року  ринкова  вартість автомобіля  Ford Scorpio, реєстраційний номер НОМЕР_1 на дату скоєння  ДТП склала 13739 грн. 62 коп. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт по автомобілю складає 59183 грн. 78 коп..  Тому відповідач зобов`язаний відшкодувати причинену матеріальну шкоду - ринкову  вартість автомобіля  Ford Scorpio,  з врахуванням висновку    авто товарознавчої експертизи  та  ступеню вини  сторін  - в сумі  6869,81 грн..  

Вимоги позивача про відшкодування шкоди з врахуванням індексів інфляції задоволенню не підлягають, оскільки положення „Закону про інфляцію” не поширюється на  вимоги про відшкодування шкоди.

              Вимоги позивача стосовно стягнення упущеної вигоди в результаті неотримання ОСОБА_3 щомісячної орендної плати за договором оренди від 03.06.2005 року між ним та ТОВ „Укрконтракт”,  не підлягають задоволенню у зв’язку з пропуском строку позовної давності 3 роки, оскільки ДТП сталося 25.06.2005 року, а позивач  звернувся  до суду з цими вимогами лише в лютому 2009 року. Вимоги ж позивача ОСОБА_3 щодо стягнення з відповідача  заподіяної йому шкоди стягненням на користь ТОВ „Укрконтракт” за рішенням третейського суду  від 7 липня 2008 року сум штрафу та судових витрат  задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не додані докази, що вказані суми за рішенням третейського суду  ним сплачені,  місцевим судом  не виносилася ухвала  про видачу виконавчого листа  за даним рішенням  третейського суду (третейська угода укладена в червні 2008 року, а позовна давність за позовом про стягнення пені (штрафу),  встановлена в один рік).

  Згідно до ст.. 23 ЦК України  „Особа  має право на  відшкодування   моральної шкоди, завданої  внаслідок  порушення  її прав. Моральна  шкода полягає  - у душевних  стражданнях, яких  фізична особа   зазнала у  зв’язку  з протиправною поведінкою  щодо неї самої.

     Розмір грошового  відшкодування  моральної  шкоди визнається  судом  залежно  від характеру  правопорушення, глибини фізичних  та  душевних страждань, ступеня  вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням   інших обставин, які мають істотне значенні. При визначенні  розміру  відшкодування   враховуються   вимоги розумності  і справедливості.

    Суд  вважає, що діями  відповідача позивачу  ОСОБА_3   причинена  моральна  шкода, він  не міг  користуватися   автомобілем,  при ДТП отримав фізичний біль та тілесні ушкодження, переніс моральний стрес, що привело  до  моральних страждань.. Проте, суд  вважає необґрунтованими посилання позивача на ті обставини, що в результаті ДТП  погіршився стан його здоров’я та він до цього часу лікується від наслідків ДТП, оскільки в судовому засіданні він пояснив, що став інвалідом  2 групи до ДТП,   і медичних документів про  погіршення стану здоров’я  від ДТП він немає.

       Відповідно до ч.1 ст. 1167ЦК України моральна шкода, завдана   фізичній або юридичній   особі, неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується  особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім  випадків, встановлених  частиною другою  цієї статті.

      При визначенні   розміру  відшкодування   моральної шкоди  суд     виходить із  розумності і  справедливості  і  вважає стягнути з  відповідача   моральну  шкоду  з врахуванням ступеню вини  3000 грн., а  всього  суд  вважає  стягнути  з  відповідача   матеріальну   і моральну  шкоду  в розмірі  9869, 81  грн. в  решті  позовних вимог  відмовити.

Суд  вважає, що   позивач по  зустрічному  позову - Луганський інститут  Агропромислового  виробництва - не надав  доказів  в обґрунтування  своїх вимог. Обґрунтовуючи свої вимоги,     суду  було надано акт дефектівки  трактора  ЮМЗ -6. Проте,  суду не  надано  доказів щодо вартості  придбаних   вузлів  та деталей, де та коли, за яку ціну вони були придбані. Товарознавчу експертизу щодо вартості відновлювально-ремонтних робіт проведено не було.       Крім того, в судовому засіданні третя особа ОСОБА_4 пояснив, що ремонтні роботи  трактора виконав він сам, колесо взяв з іншого трактора.  Виходячи  з вищевикладеного, суд  вважає, що   в  позові Луганського інституту Агропромислового  виробництва  про відшкодування  матеріальної  шкоди  в сумі   4618, 84 грн. необхідно  відмовити. Позовні  вимоги   ОСОБА_4  про  відшкодування  моральної  шкоди також задоволенню не підлягають, оскільки ним не надано доказів на  підтвердження заподіяної йому моральної шкоди.     Згідно ст.. 84 ЦПК України  „Витрати, пов ’я зані  з оплатою правової  допомоги адвоката  або іншого  фахівця в галузі  права, несуть сторони. Граничний  розмір  компенсації  витрат на правову  допомогу   встановлюється  законом.”

      Згідно ст.. 88 ЦПК України  „Стороні, на користь  якої ухвалено рішення, суд  присуджує з другої сторони понесені  нею і  документально  підтверджені   судові  витрати. Якщо позов  задоволено частково, судові  витрати присуджуються позивачеві пропорційно  до розміру  задоволених   позовних вимог, а  відповідачеві – пропорційно до тієї частини вимог, у   задоволенні   яких  позивачеві відмовлено.

     Згідно  ордеру № 378 позивач ОСОБА_3  сплатив  ТОВ „Дисконт” -1000 грн.  за проведення   автотоварознавчої  експертизи, також за надані  юридичні  послуги  в сумі  850 грн ( а.с. 23), за проведення  автотоварознавчої експертизи   479, 42 грн.  (а.с. 135),  за проведення  повторної  автотехнічної  експертизи    469,20  грн ., згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 132  від 10.12.2007 року  - 4000 грн. за  надання  юридичної  допомоги, за виклик  експерта до суду – 234,60 грн.

       З урахуванням вищевикладеного,  суд  вважає, що   судові  витрати, понесені позивачем, необхідно стягнути з відповідача  пропорційно  до розміру  задоволених позовних вимог, тобто за проведення експертиз у сумі  1091, 61 грн., за надання юридичної допомоги у розмірі  -  2000 грн.,  а всього  3091,61 коп. стягнути з відповідача на користь позивача. Стягнути з ОСОБА_3 234 грн. 60 коп. – за виклик експерта  до суду.

          На підставі викладеного, керуючись ст. 1166, 1167, 1187   ЦК України, ст.ст. ст. 10, 60, 212,214,256,259 ЦПК У країни,  суд  

ВИРІШИВ :

    Позов ОСОБА_3   задовольнити частково.

                     Стягнути з  Луганського інституту  Агропромислового  виробництва (р/р 35225015000125 МФО 804013  ГУДКУ  в Луганській області  с. Металіст  Слов ’ яносербського району  Луганської області) на користь   ОСОБА_3  на відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням автомобіля    6869,81 грн.(шість тисяч вісімсот  шістдесят  дев’ять   грн. 81 коп.) , на відшкодування моральної шкоди 3000 грн. (три тисячі грн.), за проведення   експертиз 1091 грн.61 коп., за надання  юридичної допомоги – 2000 грн.,  а всього  12961, 42 грн ( дванадцять тисяч  дев’ятсот шістдесят одну   грн.. 42 коп.).

 В решті   позовних вимог   відмовити за необґрунтованістю .

                  У  зустрічному позові   Луганського інституту  Агропромислового  виробництва та , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в результаті ДТП – відмовити за необґрунтованістю.

                  Стягнути з  Луганського інституту  Агропромислового  виробництва на користь   держави  держмито  в сумі  68,70  грн за відшкодування  матеріальної шкоди і  моральної шкоди  150 грн , а всього   218,70 ( двісті  вісімнадцять грн. 70 коп.).

    Стягнути з   ОСОБА_3  -   234,60грн.  - за виклик експерта  ( рахунок  № 355  від 19 березня 2008 року  за експертизу  № 5001/18  на користь  Донецького  НДІ  судових експертиз  02883147 МФО  834016 35224001000122  в ГУДК у Донецькій області  індивідуальний  податковий  номер   -28831405665.

                  Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Луганської області через Слов`яносербський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження  і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

    Суддя                                                            Т.І.Кобзій