У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 19 березня 2009 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Запорізької області на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 5 лютого 2008  року, яким

                                                         ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше не судиму,

засуджено за ч. 1 ст. 204   КК України до обмеження волі на  2 роки з конфіскацією незаконно виготовленої продукції і обладнання для її виготовлення.

На підставі  ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік та на неї покладено певні обов'язки відповідно до вимог ст. 76 КК України.

В апеляційному порядку вирок не оскаржено.

ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона протягом травня 2007 року виготовила з етилового спирту шляхом змішування з водою алкогольний напій, який  незаконно зберігала з метою збуту та незаконно збувала виготовлені алкогольні напої, які являються підакцизним товаром.

У касаційному поданні поставлене питання про скасування вироку у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону при призначенні покарання (суд призначив ОСОБА_1 обмеження волі, незважаючи на її пенсійний вік) та направлення справи на новий розгляд. У змінах до касаційного подання порушується питання про зміну вироку у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та звільнення ОСОБА_1 від призначеного покарання. У змінах до подання зазначається, що оскільки у поданні не йшлося про м'якість покарання, то інше передбачене ч. 1 ст. 204 КК України покарання не може бути застосоване.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи  касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставою для скасування чи зміни вироку, ухвали чи постанови є, зокрема, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 КК України обмеження волі не застосовується, зокрема, до осіб, що досягли  пенсійного віку.

Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, тобто є особою, що досягла пенсійного віку і до неї відповідно до вимог чинного законодавства не може бути застосовано покарання у вигляді обмеження волі.

Ч. 1 ст. 204 КК України передбачає два види покарання - штраф та обмеження волі. Оскільки в касаційному поданні не йдеться про м'якість покарання, то інше передбачене санцією  ч. 1 ст. 204 КК України  покарання не може бути застосоване до ОСОБА_1.

За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок підлягає зміні, ОСОБА_1 слід звільнити від призначеного покарання.

         Керуючись ст. ст. 395,  396  КПК України, колегія суддів

                                                        у х в а л и л а :

касаційне подання заступника прокурора Запорізької області задовольнити.

Вирок  Мелітопольського  міськрайонного  суду   Запорізької області від 5 лютого 2008  року щодо ОСОБА_1 змінити, звільнити ОСОБА_1 від покарання призначеного за ч. 1 ст. 204  КК України у вигляді 2 років обмеження волі, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.

                                                                    Судді:

           В.Г. Жук                        Т.В. Гошовська                       Г.В. Канигіна