Справа № 2-80/11

Провадження №

Рішення

іменем України

"23" березня 2011 р. Кагарлицьким районним судом Київської області в складі:

головуючого судді Іванюти Т.Є.

при секретарі Зайченко О.Л., Вареник О.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику справу за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 міністрів України, державно­го підприємства «Ржищівське лісове господарство». Київського обласного управління лісового господарства до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Ми­кити Андрійовича, ОСОБА_8 районної державної адміністрації, треті особи державне під­приємство «Центр державного земельного кадастру». ОСОБА_8 районне управління Держкомзему України в Київській області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування його державної реєстрації, визнання недійним договору купів-лі-продажу земельної ділянки та витребування земельної ділянки із чужого незаконного воло­діння та зустрічним позовом ОСОБА_7 М,А. про визнання права власності на земельні ділянки

встановив:

Заступник прокурора Київської області звернувся до суду з даним позовом посилаю­чись на те, що розпорядженням ОСОБА_8 районної державної адміністрації №^14 від 12.12.07р. 30-ти громадянам надано дозвіл на замовлення проекту із землеустрою щодо відве­дення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства площею по 2га, які розташовані в адміністративних межах Стайківської сільської ради. Розпорядженням ОСОБА_8 РДА №854 від 21.12.07 р. затверджено проект відведення земельних ділянок від­повідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 площами по 1,2 га кожній для ве­дення особистого селянського господарства, які розташовані в адміністративних межах Стайківської сільської ради Кагарлицького району.

Частини даних земельних ділянок, на думку заступника прокурора Київської області, розташовані в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Ржищівський» відповідно до Охоронних зобов'язань, зареєстрованих у державному управлінні екології та природних ресур­сів в Київській області за №3 ЛандМ 5-563, землекористувачем якого є ДП «Ржищівське лісове господарство». Відповідно до ст. ст. 53, 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд» зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об'єктів природно-заповідного фонду проводиться за рішенням Президента України. Статтею 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд» визначено, що на землях природно-заповідного фонду забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. Крім цього згідно зі ст. ст. 149, 150 ЗК України землі природно-заповідного фонду можуть ви­лучатися за постановою ОСОБА_1 міністрів України або місцевої ради в разі погодження даного питання Верховною Радою України. Відповідно до пункту «г» ч.4 ст.84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність належать землі під об'єктами природно-заповідного фонду. Таким чином уповноваженим державою органом на пе­редачу спірних земельних ділянок відповідачам не є ОСОБА_8 районна державна адміністра­ція, а ОСОБА_1 міністрів України

Належність земельних ділянок ДП «"Ржищівське лісове господарство» підтверджуєть­ся планово-картографічними матеріалами Лісовпорядкування, які відповідно до п.5 прикінцевих

положень Лісового кодексу України є документами, що підтверджують право постійного корис­тування земельними лісовими ділянками.

Перевіркою встановлено, що частини земельних ділянок відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_5, розташовані в межах ландшафтного заказника. Це також пі­дтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства Управління Держкомзему у ОСОБА_8 районі за №А021/13 від 14.06.10 р. та інформацією ДП «Ржищівське лісове господарство».

На підставі оскаржуваного розпорядження ОСОБА_8 районної державної адміністрації ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 були отримані державні акти на право іласності за земельні ділянки. В подальшому ОСОБА_2 продала сою земельну ділянку ОСОБА_7, ОСОБА_3 - ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_6 В свою чергу ОСОБА_4 продав земельну ділянку ОСОБА_7 ОСОБА_6 згідно з розпорядженням ОСОБА_8 районної державної адміністрації №371 від 24.04.09 р. змінено цільове призначення придбаної ним земельної ділянки на ведення індивідуального садівництва після цього він продав зазначену ділянку ОСОБА_7

З огляду на викладене заступник прокурора Київської області вважає, що земельна ділянка, надана відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, вибула із держа­ної власності без відома розпорядника земельної ділянки - ОСОБА_1 Міністрів України, тому розпорядження ОСОБА_8 районної державної адміністрації №854 від 21.12.07 р. має бути скасовано.

Виходячи з незаконності названого розпорядження заступник прокурора Київської області просить також визнати недійсними державні акти, видані відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Також просить визнати недійсними договори купівлі-продажу, укладені між названими позивачами, посилаючись на ст.ст.203, 215, 216 ЦК України.

Також заступник прокурора Київської області просить витребувати з чужого незаконного володіння відповідача ОСОБА_7 зазначені земельні ділянки, посилаючись на , що вони вибули з володіння власника не з його волі.

Відповідач ОСОБА_7 подав до суду зустрічний позов і просить ви-ати право власності на земельну ділянку обґрунтовуючи свій позов тим, що 4 лютого 2010 року він уклав з ОСОБА_11М, договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий 3222287600:04:314:0104 площею 1,1999 гектара для ведення особистого селянського госпо-рства, розташовану в межах Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, про що одержав державний акт. Також в цей же день уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий №3222287600:04:314:0002 площею 1,1999 гектара для ведення індивідуального садівництва, розташовану в межах Стайківської сільської ради ОСОБА_8 зону Київської області з ОСОБА_6, якому вказана земельна ділянка належала на праві власності.

10 березня 2010 року позивач ОСОБА_12 уклав з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий №3222287600:04:314:0106 площею 1,2 гектара для ведення особистого селянського господарства, розташовану в межах Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, яка належала останній на підставі державного акту.

При посвідченні зазначених договорів купівлі-продажу приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 відповідно до інструкції витребував у продавця документи, що що підтверджують право власності на земельну ділянку, перевірив наявність

[відсутність) обмежень за даними Державного земельного кадастру та відсутність заборони

відчуження або арешту земельної ділянки.

Після проведення переоформлення права власності на земельну ділянку у липнгя 2010 року ТОВ «КИївгеоплан» на замовлення позивача було було виконано повторне віднов-ня ( перенесення в натуру ) меж придбаних ним у власність земельних ділянок. Відновлені сі та встановлені межові знаки відповідають межам та координатам кутів повороту, які внесені до даних державного земельного кадастру. Також разом з власниками суміжних земельних ділянок ним було встановлено паркан по межах, встановлених та визначених землевпорядною організацією відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку.

16.06.2010 року лісничим Стайківського лісництва при проведенні натурного обсте­ження було складено припис про те, що паркан знаходиться на території лісового фонду Стай­ківського лісництва ДП «Ржищівський лісгосп».

ОСОБА_12 вважає безпідставними посилання позивача на проходження меж його земельних ділянок по території лісового фонду, поскільки у ДП «Ржищівське лісове гос­подарство» відсутні будь-які правовстановлюючі документи щодо прав на земельні ділянки, та на відсутність будь-яких точок прив'язки меж земельних ділянок ДП «Ржищівське лісове гос­подарство» на місцевості

А тому просить визнати за ним право власності на земельні ділянки в межах відпові­дно до даних державного земельного кадастру..

В судовому засіданні прокурор позов підтримав.

Представник позивача ОСОБА_1 Міністрів України в судове засідання не з «Явився, надіслали заяву про розгляд справи у їх відсутність .

Представник Державного підприємства «Ржищівське лісове господарство» позов підтримав. Представник ДП «Ржищівське лісове господарство» пояснив, що підприємство має в користуванні земельні ділянки лісогосподарського призначення, які використовує на підставі наявних у підприємства планово-картографічних матеріалів, державного акту підприємство не має. Вважає, що спірні ділянки частково накладаються на належні ДП «Ржищівське лісове гос­подарство» землі.

Представник Київського обласного управління лісового та мисливського господарст­ва в судове засідання не з»явився, про день і час слухання справи повідомлені належним чином.

Представник відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 проти позову заперечував, посилаючись на правомірність відведення земельних ділянок відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та відсутність порушень законодав­ства в подальших правочинах з даними земельними ділянками.

Представник відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проти позову за­перечував, посилаючись на посилаючись на правомірність відведення земельних ділянок відпо­відачам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, відсутність порушень законодавства в подальших правочинах з даними земельними ділянками, відсутність прав на землю у позивача ДП «Ржищівське лісове господарство», відсутність встановлених меж земельних ділянок лісого­сподарського призначенням та природно-заповідного фонду.

Представник відповідача ОСОБА_8 РДА проти позову заперечив і суду пояснив, що рішення РДА прийнято відповідно до вимог земельного законодавства.

Представник третьої особи ДП «Центр державного земельного кадастру» в судове за­сідання не з»Явився, про день і час слухання справи повідомлені належним чином.

Представник третьої особи ОСОБА_8 районного управління Держкомзему Укра­їни в Київській області позов не визнав. Пояснив, що земельній ділянки відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 були відведені у встановленому чинним законодавством порядку, а за ДП «Ржищівське лісове господарство» право власності чи користування земель­ними ділянками не зареєстроване.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов заступника прокурора Київської області задоволенню не підлягає, а зустрічний позов ОСОБА_7А слід задовольнити з слідуючих підстав.

В судовому засіданні судом встановлено, що розпорядженням ОСОБА_8 районної державної адміністрації за №814 від 12.12.07 р. 30-ти громадянам, в тому числі відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, було надано дозвіл на розробку проекту із зем­леустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства площею по 2 га в адміністративних межах Стайківської сільської ради Кагарлиць­кого району. Проект землеустрою був розроблений та погоджений відповідно до вимог статті 118 ЗК України, Закону України «Про землеустрій» та Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою КМУ від 26.05.04 р. №677, та отримав позитивний висновок державної експертизи, проведеної відповідно до Закону Украї­ни «Про державну експертизу землевпорядної документації» та ОСОБА_12 проведення держав­ної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Держкомзему України від 03.12.04 р. №391.

Розпорядженням ОСОБА_8 районної державної адміністрації за №854 від 21.12.07 р. зазначений проект землеустрою був затверджений на підставі чого відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 були видані державні акти на право власності на земельні ді­лянки. В подальшому ОСОБА_2 продала сою земельну ділянку ОСОБА_7, ОСОБА_14 - ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_6 В свою чергу ОСОБА_4 продав земельну ділянку ОСОБА_7 ОСОБА_6 згідно з розпорядженням ОСОБА_8 районної державної адміністрації №371 від 24.04.09 р. змінено цільове призначення придбаної ним земельної ділянки на ведення індивідуального садівництва після чого він продав зазначену ділянку ОСОБА_7, що стверджується копіями зазначених розпоряджень Кагарли­цької РДА, договорами купівлі -продажу земельних ділянок від 4 лютого 2010 року та 10 берез­ня 2010 року, технічною документацією із землеустрою щодо складання документів, що посві­дчують право власності на земельні ділянки.

Погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок органом охо­рони навколишнього природного середовища та позитивний висновок державної землевпоряд­ної експертизи свідчать про відсутність порушень природоохоронного та лісового законодавства при відведенні земельних ділянок відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5

Судом встановлено, що, як на момент винесення зазначених розпоряджень, так і на час розгляду справи, право власності чи користування земельними ділянками за позивачем ДП «Ржищівське лісове господарство» зареєстроване не було, межі земельних ділянок, які перебу­вають у фактичному користуванні ДП «Ржищівське лісове господарство», встановлені не були. Відповідно до Ч.1 ст.125 ЗК України в редакції, що діяла на момент винесення зазначених роз­поряджень, «Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації». Відсутність державної реєстрації свідчить про відсутність у ДП «Ржищівське лісове господарство» відпові­дного права.

Згідно ст.. 5,13,17 Лісового Кодексу України до земель лісогосподарського призна­чення належать лісові землі, які надані в установленому порядку та використовуються для по­треб лісового господарства. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до Земельного законодавства., а право власності або пра­во користування лісами виникає з моменту одержання документів, що посвідчують право вла­сності на земельну ділянку та їх державної реєстрації.

Відповідно до пункту 12 Перехідних положень ЗК України «До розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади». Частиною З статті 122 ЗК України передбачено, що «Районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель держа­вної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання». Та­ким чином ОСОБА_8 районна державна адміністрація мала право розпоряджатися зазначе­ними земельними ділянками. Віднесення даних земельних ділянок до земель лісогосподарського призначення чи природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення не під­тверджується матеріалами справи.

Відповідно до Ч.1 ст.60 ЦПК України «Кожна сторона зобов'язана довести ті обстави­ни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу». Заступником прокурора Київської області та позивачами по справі не надано доказів віднесення даних земельних ділянок до земель лісогосподарського призначення чи природно-заповідного фонду та іншого правоохоронного призначення. Таким чином посилання заступника прокурона на відсутність у ОСОБА_8 районної державної судової адміністрації повноважень щодо розпорядженням даними земельними ділянками є безпідставним.

Відповідно до Ч.1 ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів. Виходячи з цього суд не приймає до уваги акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства Управління Держкомзему у ОСОБА_8 районі за №021/13 від 14.06.10 р., оскільки даний доказ не містить даних про встановлення меж земель­них ділянок в натурі, а згаданий в ньому додаток (акт встановлення меж земельної ділянки) від­сутній.

Також суд не бере до уваги інформації ДП «Ржищівське лісове господарство» від 14.06.10 р., оскільки дана інформація також не містить даних про межі земельних ділянок ДП «Ржищівське лісове господарство».

Суд вважає, що посилання заступника прокурора Київської області на п.5 Прикінце­вих положень ЛК України, згідно з яким «Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Лісо­вого кодексу України (далі - ЯКУ) «До одержання в установленому порядку державними лісо­господарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельни­ми лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніще надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування», не може підтверджувати наявність у ДП «Ржищівське лісове господарство» права користування земельною ділянкою, оскільки таке пра­во відповідно до СТ.125 ЗК України виникає з моменту його державної реєстрації, яка проведена не була. Крім того, наявні у ДП «Ржищівське лісове господарство» планово-картографічні мате­ріали не містить інформації про винесення меж земельних ділянок в натуру. А відповідно до ч.1 ст.79 ЗК України «Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, пев­ним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами». Встановлення меж вимагає виго­товлення планово-картографічних матеріалів у відповідному масштабі, прив'язку меж до геоде­зичної мережі, встановлення межових знаків та узгодження меж з суміжними власниками землі чи землекористувачами (ч.2 ст.198 ЗК України).

Посилання заступника прокурора Київської області на ст.ст.203, 215, 216 ЦК України в частині вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених між відповіда­чами, суд також вважає безпідставними. Зокрема заступником прокурора Київської області та позивачами не зазначено конкретну підставу для визнання зазначених договорів недійсними, та докази, якими підтверджується наявність відповідної підстави.

Також суд не вбачає підстав для витребування земельних ділянок у відповідача ОСОБА_7 Відповідно до ст.387 ЦК України лише Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним». Відповідач ОСОБА_7 заволодів земельними ділянками законним шляхом на підставі належним чином укладених та оформлених договорів купівлі-продажу, а ДП «Ржищівський держлісгосп» Не довів своє право власності на спірні земельні ділянки. Також суд не вважає за можливе ви­користати положення 4.1 СТ.388 ЦК України, яка передбачає, що якщо майно за відплатним до­говором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. В даному випадку земельні ділянки вибули з володіння власників (продав­ців) з їхньої волі.

Дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши їх в сукуп­ності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову заступника прокурора Київської об­ласті про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасу­вання його державної реєстрації, визнання недійним договору купівлі-продажу земельної ділян­ки та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння слід відмовити, а зустрі­чний позов відповідача ОСОБА_7 про визнання права власності на земельні ділян­ки - задовольнити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 10, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 118, 122, 125,198 Земельного кодексу України, Ст.. 387, 388 ЦК України, 5,13,17 Лісового Кодексу України

вирішив:

В позові Заступника прокурора Київської області в інтересах ОСОБА_1 Міністрів Украї­ни, державного підприємства «Ржищівське лісове господарство», київського обласного управ­ління лісового та мисливського господарства до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_15, ОСОБА_6, ОСОБА_16 Ми­кити Андрійовича, ОСОБА_11, ОСОБА_8 райдержадміністрації, третя особа державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» про визнання недійс­ним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, скасування його державної реєстрації , визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та ви­требування земельної ділянки із чужого незаконного володіння відмовити.

Зустрічний позовом ОСОБА_16 до ОСОБА_1 Міністрів України, Київського обласного управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства «Ржищівське лісове господарство» Київського обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання права власності на земельну ділянку задоволити.

Визнати за ОСОБА_7 право власності на земельну ділянку кадастровий № 3222287600:04:314:0104, площею 1,1999 га, для ведення особистого селянського господарства, розташовану в межах Стайківської сільської ради

Визнати за ОСОБА_7 право власності на земельну ділянку кадастровий № 3222287600:04:314:0002, площею 1,1999 га, для ведення особистого селянського господарства, розташовану в межах Стайківської сільської ради

Визнати за ОСОБА_7 право власності на земельну ділянку кадастровий № 3222287600:04:314:0106, площею 1,2 га, для ведення особистого селянського господарства, розташовану в межах Стайківської сільської ради.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом 10 днів.

Суддя: Т. Є. Іванюта