Справа 2-1587/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2011 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді- Лозинської М.І.

при секретарі- Продан М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в грудні 2010 року звернувся до суду з позовною заявою до відповідача та просить стягнути з нього 614 грн.57 коп. матеріальні збитки, завдані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та 1000тис.грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що 11.11.2008 року о 13.10 відповідач керуючи автомобілем НОМЕР_1 в м. Києві на вул.Ушинського,1, наближаючись до неурегульованого пішохідного переходу, не вибрав безпечної швидкості, внаслідок чого здійснив наїзд на нього , чим завдав ушкодження здоров`ю. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він отримав численні тілесні ушкодження, та був доставлений для надання першочергової медичної допомоги у лікарню № 17 в м. Києва, в підтвердження скоєного відповідачем, послався на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 19.12.2008 року про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності та постанову від 19.11.2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи по даному факту. Вважає , що внаслідок таких дій відповідача йому заподіяно матеріальних збитків в розмірі 614грн,57 коп., а саме витрати на купівлю ліків в розмірі 114грн.57коп, ремонту одягу-500грн., а всього на суму 614 грн.57коп. Крім того, даними діями відповідача йому заподіяну моральну шкоду, яка має прояв в тому, що після ДТП у нього погіршився стан здоров`я, часто виникають головні болі, змушений частіше проходити медичні обстеження, втратив нормальні життєві зв`язки. Моральні збитки оцінює в 100тис. грн.. У зв`язку з тим, що відповідач уникнув добровільного відшкодування збитків, він змушений звернутись до суду з цим позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задоволення.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 614грн,57 коп. визнав, щодо стягнення з нього моральної шкоди в розмірі 1000грн.заперечував, посилаючись на те, що позивач ухилився від вирішення питання відшкодування збитків в добровільному порядку .

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що згідно з Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 19.12.2008 року встановлено ,що 11.11.2008 року керуючи автомобілем марки « Фольсгваген» д.н. АА 4787 в м. Києві по вул.. Ушинського,1 наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу , відповідач не вибрав безпечну швидкість руху, внаслідок чого здійснив наїзд на пешехода ОСОБА_1, який переходив проїзну частину, чим порушив п.п.12.1,18.18.1 ПДР та відповідача ОСОБА_2 піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 68 грн. ( а.с.17).

Відповідно до постанови Солом`янського РУГУ МВС України в м. Києві від 19.11.2008 року відмовлено в порушенні кримінальної справи по даному факту ( а.с.16), за наслідками чого на виконання пункту 2 даної постанови відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до частини 3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи наведене, зважаючи на те, що відповідачем визнана заподіяна майнова шкода в зазначеному позивачем розмірі, суд вважає доцільним задоволення позовних вимог в цій частині в розмірі 614 грн.57 коп.

Стосовно позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000тис. грн., суд виходить із наступного.

Згідно з ч.1.ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала узв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З огляду на наведене, враховуючи те , що внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу спричинені моральні страждання, розлад здоров`я (а.с.18-20), виходячи із засад розумності та справедливості, зважаючи на розмір заявленої моральної шкоди та розмір майнової, суд вважає доцільним стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 300грн.00коп.

Відповідно до ст..88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 67 грн.50 коп.-судового збору та 94 грн.-витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст.1166,1167,1187 ЦК України, ст.ст.11,60,88,209,212-213,294 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 614грн.57 коп та моральну шкоду у розмірі 300грн.00 коп. а всього стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 914грн.57коп (дев’ятсот чотирнадцять гривень п’ятдесят сім копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 67грн.50 коп, та 94 грн. -витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з моменту його проголошення до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення, можуть оскаржити його протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: