Справа № 2-395 2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 лютого   2007 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючого судді Піцикевич І.Й. при секретарі Грабар Л.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобич у приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1до    Дрогобицького    міськрайонного    управління    юстиції   про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом відшкодування моральної шкоди до відповідача Дрогобицького міськрайонного управління юстиції, посилається на те, що працює у відповідача, з червня 2005 р. вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною трьохрічного віку.

Наказом НОМЕР_1 по Дрогобицькому міськрайонному управлінню юстиції її звільнено з роботи з посади друкарки другої категорії відділу організаційного забезпечення у зв'язку з ліквідацією державної виконавчої служби та внесенням змін до штатного розпису Дрогобицького міськрайонного управління юстиції.

В наказі про звільнення з роботи було передбачено виплату їй вихідної допомоги, відповідно до ст. 44 КЗпП України та компенсації за невикористану відпустку.

Вона не погодилась з наказом про звільнення з роботи і звернулась з позовом до суду про поновлення на роботі, оскільки відповідно до ст. 184 ч. З КЗпП України звільнення жінок, які мають дітей віком до трьох років, за ініціативою адміністрації не допускається без працевлаштування.

Під час попереднього розгляду справи про поновлення на роботі вона отримала повідомлення Львівського обласного управління юстиції від 3 травня 2006 р. проте, що наказ про її звільнення з роботи визнано недійсним і її фактично поновлено на роботі та продовжено відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку з виплатою допомоги на дитину, відповідно до чинного законодавства.

В наслідок неправомірних дій Дрогобицького міськрайонного управління юстиції їй було незаконно відмовлено Дрогобицькою районною виконавчою дирекцією Львівського обласного фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у наданні щомісячних виплат при народження дитини, тобто з 21 грудня 2005 р. вона втратила виплату допомоги по догляду за дитиною і перебувала у важкому матеріальному та моральному стані, оскільки розраховувала на отримання цих коштів.

10 листопада 2005 р. вона позичала у своєї родички ОСОБА_2 7000 гривень щоб її чоловік мав можливість виїхати на роботу за кордон, бо матеріальне становище їх сім'ї не було добрим.

В зв'язку з неправомірними діями відповідача вона потрапила в край важкий стан, дитина часто хворіла, чоловік не працював, сім'я не мала засобів для забезпечення свого матеріального стану.

її хвилювали душевні переживання, вона не знала як вийти з цієї вкрай важкої ситуації, її мучили нічні кошмари, часто раптово переривався сон, було порушено нормальний ритм її життя.

Практично всі кошти, які вона позичила у ОСОБА_2 вона потратила на адвокатів, поїздки до Львівського обласного управління юстиції, допомогу чоловіку, дитині та інше.

Вона усвідомлювала, що не зможе своєчасно розрахуватись з ОСОБА_2 і хоча вона її родичка вона просила розстрочити повернення позичених коштів, проте рішенням Дрогобицького міськрайонного суду від 22 вересня 2006 р. з неї стягнено в користь ОСОБА_2 7000 грн.

Така позиція відповідача за якою „у кожного свої проблеми" вкрай негативно позначилась на її матеріальному та моральному становищі. Вона втратила повагу серед родини. Інші родичі не хочуть позичати їй кошти, через рішення суду у неї склались вкрай напружені відносини з ОСОБА_2

Тому вона вважає, що через незаконні дії відповідача їй спричинена моральна шкода, яка полягає у порушенні нормальних життєвих зв'язків з оточуючими людьми, душевних переживаннях, які вона зазнала в період незаконного звільнення з роботи, було порушено нормальний ритм її життя, її чоловік не виїхав на заробітки, хоча це входило в їх сімейні плани, вона не могла піклуватись про здоров'я своєї дитини, яка часто в цей період хворіла, коли вона зверталась до керівників про поновлення на роботі їй завжди грубо відмовляли, спираючись на її необізнаність та некомпетентність у законах.

Заподіяну моральну шкоду вона визначає в сумі 20000 гривень і просить стягнути її з відповідача.

Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, частково, посилається на обставини, викладені у позовній заяві, пояснила суду що відповідач незаконно звільнив її з роботи, що негативно вплинуло на неї, в неї був дуже поганий стан, вона не знала як це все закінчиться, переживала як поновитись на роботі, це викликало порушення нормальних зв'язків, призвело до несвоєчасного повернення нею боргу, який вона була вимушена витратити на утримання дитини.

її чоловік не поїхав на роботу через проблему з документами, він не працював офіційно і не працює до даного часу. Вона пропустила строк звернення до суду з позовом про поновлення на роботі, але при вирішенні її позову між нею та відповідачем було укладено мирову угоду і вона була поновлена на роботі.

З часу звільнення з роботи та до поновлення її на роботі вона не отримувала допомогу по догляд)/ за дитиною до досягнення дитиною трьохрічного віку, а також одноразову допомогу при народженні дитини, частину якої вона отримала до звільнення з роботи.

Враховуючи наведені обставини вона зменшує розмір відшкодування заподіяної їй моральної шкоди до 10000 гривень і просить стягнути дану суму в її користь з відповідача Дрогобицького міськрайонного управління юстиції.

Представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги своєї довірительки підтримав, пояснив суду, що 7000 гривень, які позичила його довірителька, вона потратила на допомогу своїй дитині, оскільки не отримувала допомоги за місцем роботи через незаконне звільнення з роботи, також ці кошти були витрачені для оформлення документів чоловіка позивачки для його виїзду на заробітки, але чоловік на заробітки не поїхав з причин, які пояснила позивачка.

Доказів про те, що дитина позивачки хворіла у нього немає.

Його довірителька розраховувала, що за рахунок допомоги, яку вона отримувала по догляду за дитиною та допомоги при народженні дитини вона поверне борг, проте через незаконне звільнення позивачка не виконала свого зобов'язання.

Представник відповідача Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Щерба P.M. позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, пояснив суду, що позивачкою не доведено факт заподіяння їй моральної шкоди незаконним звільненням з роботи, оскільки позивачка фактично не була звільнена з роботи, а тільки був виданий наказ, дія якого була призупинена і позивачка була поновлена на роботі.

Фактично через звільнення позивачки з роботи їй своєчасно не було виплачено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку за чотири місці з січня по квітень 2006 р. в сумі 456 грн., а одноразова допомога при народженні дитини виплачувалась відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивачка отримала сатисфакцію її було поновлено на роботі і укладено мирову угоду.

Вини Дрогобицького міськрайонного управління юстиції в тому, що чоловік позивачки не поїхав на роботу, що вона своєчасно не повернула борг немає.

Просить відмовити в позові.

Свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що позивачка його дружина, вона важко переживала звільнення з роботи, хвилювалась, в неї пропало молоко, а тому вони були вимушені купляти продукти дитячого харчування для дитини.

Він не поїхав на роботу через неправильне оформлення документів, на час звільнення позивачки з роботи він не працював і не працює до даного часу, а має випадкові заробітки, в центрі зайнятості на обліку не перебуває.

З оглянутої трудової книжки позивачки вбачається, що вона 17 листопада 2004 р. була прийнята на роботу на посаду друкарки другої категорії відділу організаційного забезпечення Дрогобицького міськрайонного управління юстиції, а згідно з записом в трудовій книжці НОМЕР_2та наказом НОМЕР_1 звільнена з роботи по ст. 40 п. 1 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією відділу.

З оглянутого наказу НОМЕР_3 Дрогобицького міськрайонного управління юстиції вбачається, що позивач поновлена на роботі і наказ про її звільнення з роботи НОМЕР_1 визнано недійсним.

З оглянутих свідоцтв про укладення шлюбу та народження вбачається, що позивачка перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 та у них є син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1

З ухвали Дрогобицького міськрайонного суду від 3 травня 2006 р. в справі за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицького міськрайонного управління юстиції про поновлення на роботі, стягнення вихідної допомоги, компенсації за невикористані дні відпустки, вбачається, що позовну заяву залишено без розгляду за клопотанням ОСОБА_1

З оглянутого рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 22 вересня 2006 р. вбачається, що при вирішення питання про стягнення боргу в користь ОСОБА_2 ОСОБА_1 пояснила: що кошти їй потрібні на утримання сім'ї, оскільки чоловік не працює, а також частково повернути борги.

З листа Дрогобицької районної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № НОМЕР_4 , що позивачці було роз'яснено порядок проведення щомісячних виплат при народженні дитини.

Аналогічне роз'яснення з цього приводу міститься у повідомленні Залізничної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Львівського обласного відділення від 13 квітня 2006 р. № НОМЕР_5.

З оглянутої довідки № НОМЕР_6 Дрогобицького міськрайонного управління юстиції вбачається, що допомога у зв'язку з народженням дитини ОСОБА_1 виплачена в повному розмірі на суму 8497 грн. 60 коп., а допомога по догляду за дитиною виплачується по даний час. З даної довідки вбачається, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку позивачці не виплачувалась з січня по квітень 2006 р. в сумі 456 грн.

Даючи оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення, цими доказами установлено, що між позивачем та відповідачем були трудові відносини, які по ініціативі відповідача було припинено з порушенням чинного трудового законодавства України, а тому відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачці моральну шкоду заподіяну моральними стражданнями, викликаними незаконним звільненням позивачки з роботи, яке вимагало від позивачки додаткових зусиль для організації свого життя, змушувало її вживати заходи та застосовувати додаткові зусилля до відновлення свого порушеного права.

Проте суд вважає безпідставними твердження позивачки, що незаконне звільнення її з роботи призвело до невиконання нею свого зобов'язання по поверненню боргу, зірвало поїздку її чоловіка на заробітки, оскільки як пояснила сама позивачка чоловік не поїхав на заробітки через неправильне оформлення документів, а затримана сума по виплаті допомоги по догляду за дитиною в сумі 456 грн., не могла вплинути на виконання позивачкою свого зобов'язання по поверненню боргу в сумі 7000 грн.

Враховуючи наведене суд приходить до переконання, що розмір моральної шкоди заподіяної позивачці неправомірними діями відповідача слід визначити в розмірі 500 гривень, ця сума є достатньою для компенсації тих страждань і незручностей, яких вона зазнала.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України на відповідача слід покласти витрати по оплаті судового збору та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст.88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 237-1 КЗпП України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1задовольнити частково, стягнути в її користь з Дрогобицького міськрайонного управління юстиції 500 (п'ятсот) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Дрогобицького міськрайонного управління юстиції судовий збір в розмірі 51 (п'ятдесят одна) гривня в дохід держави та 10 (десять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в користь Територіального управління ДСА у Львівській області, р/р 37313005000789, код ЗКПО 26306742, МФО 825014, банк УДК у Львівській області.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення, з наступною подачею апеляційної скарги протягом двадцяти днів.

Суддя