АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Справа № 22-ц-27563 / 2011 р. Головуючий: 1 інстанції
Категорія: договірні ОСОБА_1
Доповідач: Даниленко В.М
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2011 року м. Харків
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого: судді - Даниленка В.М.,
Суддів: Малінської С.М., Швецової Л.А.,
при секретарі: Подпрядовій В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 20 липня 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2011 року позивач - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі: ПАТ КБ «Надра») звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому вказував на те, що 18 червня 2007 року між банківською установою (на той час - ВАТ КБ «Надра») та відповідачем ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір № 6/1/2007/980-К/387, згідно якого останньому було надано споживчий кредит у сумі 25 500,00 грн. з кінцевим строком його погашення 17.06.2010 року та сплатою щомісячних процентів за користування кредитними коштами в розмірі, визначеному договором.
За умовами вказаного Кредитного договору позичальник зобов’язувався погашати заборгованість за кредитом та сплачувати проценти за користування кредитними коштами щомісячними платежами шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок банку, або шляхом внесення готівки до каси банківської установи.
Позивач свої зобов’язання за кредитним договором № 6/1/2007/980-К/387 від 18.06.2007 року виконав у повному обсязі, надавши позичальнику кредит у вищезазначеному розмірі.
Однак, позичальник ОСОБА_2 своїх договірних зобов’язань належним чином не виконує та порушує умови кредитного договору щодо погашення основної заборгованості, а також сплати відсотків, у зв’язку з чим станом на 31.12.2010 року утворилася значна кредитна заборгованість на загальну суму 29 697,85 грн., яка складається із основної заборгованості по кредиту, заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, а також передбаченої кредитною угодою неустойки (пені) і штрафу, нарахованих банком за порушення позичальником своїх договірних зобов’язань.
Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що позичальник ОСОБА_2 в добровільному порядку повертати банківській установі запозичені грошові кошти не бажає, позивач - ПАТ КБ «Надра» просив суд у примусовому порядку стягнути з останнього на його користь кредитну заборгованість у зазначеному вище розмірі, а також судові витрати, понесені ним по справі.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 20 липня 2011 року позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача кредитну заборгованість за Кредитним договором № 6/1/2007/980-К/387 від 18.06.2007 року в загальній сумі 29 697,85 грн.
При цьому судом першої інстанції вирішено питання й про розподіл судових витрат по справі.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 09 вересня 2011 року заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд ухваленого по справі заочного рішення залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 з посиланням на неповне з’ясування районним судом усіх істотних обставин справи просить скасувати ухвалене судом першої інстанції заочне рішення та ухвалити по справі нове рішення по суті заявлених позивачем вимог, яким відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.
При цьому, не заперечуючи самого факту існування кредитної заборгованості перед позивачем, яка виникла внаслідок загальновідомої світової фінансової кризи та зменшення розміру його доходів, відповідач ОСОБА_2 вказує на те, що банківською установою безпідставно включено до загального розміру кредитної заборгованості штраф у сумі 360,00 грн., а крім того, найближчим часом він, апелянт має намір в добровільному порядку погасити існуючу кредитну заборгованість перед банком та повернути кредитору запозичені грошові кошти.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
В даному ж випадку рішення суду першої інстанції, ухвалене по справі, не в повному обсязі відповідає цим вимогам процесуального закону.
Згідно зі ст.ст. 1, 4 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Загальні умови виконання зобов’язань передбачені ст. 527 УК України.
Згідно цієї правової норми зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов’язання згідно зі ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).
Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції у цілому правильно керувався зазначеними нормами матеріального права та умовами укладеного між ПАТ КБ «Надра» і ОСОБА_2 кредитного договору № 6/1/2007/980-К/387 від 18.06.2007 року, а тому встановивши факт неналежного виконання позичальником своїх договірних зобов’язань, що останнім визнається й не заперечується, обґрунтовано задовольнив заявлені банківською установою позовні вимоги в частині, що стосується стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом та пені за прострочення його погашення в розмірі згідно з розрахунками, наданими банківською установою.
Однак, приймаючи рішення про стягнення з відповідача на користь банку ще й штрафу за порушення ним договірних зобов’язань, який за розрахунками позивача становить 360,00 грн., суд першої інстанції не звернув уваги на те, що зазначена сума штрафу нарахована банківською установою за прострочення позичальником строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту, визначеного у п. 2.3.2 Кредитного договору, тобто за теж саме порушення, за яке банківською установою нарахована й пеня (а.с. 9, 11; п.п. 4.1, 4.2 Кредитного договору № 6/1/2007/980-К/387 від 18.06.2007 року).
За таких обставин, враховуючи наведене вище, заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 20 липня 2011 року не може бути визнане цілком законним і обгрунтованим, а тому судова колегія вважає за необхідне на підставі п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України змінити це судове рішення, зменшивши загальну суму кредитної заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра», на 360,00 грн., тобто з 29 697 грн. 85 коп. до 29 337 грн. 85 коп., відмовивши у задоволенні заявлених банком вимог про стягнення з відповідача штрафу за порушення ним договірних зобов’язань, за їх безпідставністю.
Доводи ж апелянта про те, що найближчим часом він має намір у добровільному порядку погасити існуючу перед банком кредитну заборгованість та повернути кредитору запозичені грошові кошти, судова колегія в даному випадку не приймає до уваги, оскільки ці доводи апелянта на правильність ухваленого по справі судового рішення не впливають, а добровільне виконання боржником узятих на себе договірних зобов’язань, як і добровільне виконання судового рішення, є правом останнього, скориставшись яким він може уникнути зайвих витрат на здійснення виконавчого провадження та подальшого нарахування кредитором штрафних санкцій.
Таким чином, на підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 20 липня 2011 року - змінити.
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за Кредитним договором № 6/1/2007/980-К/387 від 18.06.2007 року в загальній сумі 29 337 (двадцять дев’ять тисяч триста тридцять сім) грн. 85 коп.
У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь банківської установи 360,00 грн. нарахованого штрафу, як складової частини кредитної заборгованості за Кредитним договором № 6/1/2007/980-К/387 від 18.06.2007 року - відмовити.
У решті заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 20 липня 2011 року, що стосується розподілу судових витрат по справі, залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів із дня його проголошення.
Головуючий:
Судді: