АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Справа № 22-ц-7140 / 2011 р. Головуючий: 1 інстанції

ОСОБА_1

Категорія: житлові Доповідач: Даниленко В.М

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2011 року м. Харків

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого: судді - Даниленка В.М.,

Суддів: Малінської С.М., Швецової Л.А.,

при секретарі: Андрійко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Турбоатом» на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 21 лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Турбоатом», третя особа: Відкрите акціонерне товариство «Обчислювальна техніка та інформатика» про визнання права на проживання у гуртожитку, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2011 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до Московського районного суду м. Харкова з позовом, у якому вказувала на те, що після закінчення навчання у Харківському інституті радіоелектроніки в 1988 році вона була направлена на роботу в Харківське виробниче об’єднання «Конус» (на теперішній час - Відкрите акціонерне товариство «Обчислювальна техніка та інформатика»), де працювала на посаді інженера-електроніка.

Оскільки ВО «Конус» знаходилося у виробничих стосунках з ВАТ «Турбоатом» і виконувало для нього виробничі завдання на протязі більш ніж 10 років, між цими підприємствами був укладений договір оренди приміщень належного ВАТ «Турбоатом» гуртожитку, розташованого по вул. Тимурівців, 34-А в м. Харкові.

На підставі спеціального ордеру, виданого за спільним рішенням адміністрацій ВО «Конус» та ВАТ «Турбоатом», а також профспілкових комітетів цих підприємств 16 вересня 1988 року, позивачка вселилась у кімнату № 62 зазначеного гуртожитку, де зареєстрована й проживає до цього часу, своєчасно сплачуючи квартплату та оплачуючи житлово-комунальні послуги.

03 квітня 1992 року вона була звільнена з роботи у ВО «Конус» за скороченням штату по статті 40 п. 1 КЗпП України, а тому згідно діючого законодавства не може бути виселена із займаного нею житлового приміщення без надання їй іншого житла.

Однак, не зважаючи на це, починаючи з жовтня 2008 року керівництво ЖКО ВАТ «Турбоатом» постійно вимагає від неї звільнити займану нею кімнату № 62 у гуртожитку по вул. Тимурівців, 34-А в м. Харкові, а в січні 2011 року взагалі виставило її речі з цієї кімнати та заборонило користуватися зазначеним житлом.

Посилаючись на вказані обставини, а також на порушення адміністрацією ВАТ «Турбоатом» норм чинного житлового законодавства, позивачка ОСОБА_2 просила суд з метою захисту її житлових прав визнати за нею право на проживання за місцем своєї реєстрації у належному відповідачеві гуртожитку, розташованому по вул. Тимурівців, 34-А у м. Харкові.

При цьому з метою забезпечення заявленого нею позову позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, в якій просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони керівництву ВАТ «Турбоатом» вчиняти дії щодо вселення громадян у спірну кімнату № 62 гуртожитку по вул. Тимурівців, 34-А в м. Харкові до закінчення розгляду справи судом по суті.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 21 лютого 2011 року заяву позивачки ОСОБА_2 про забезпечення заявленого нею позову задоволено.

Суд заборонив керівництву Відкритого акціонерного товариства «Турбоатом» вчиняти дії щодо вселення громадян у кімнату № 62 гуртожитку по вул. Тимурівців, 34-А у м. Харкові.

Не погодившись із таким процесуальним рішенням районного суду, представник відповідача ВАТ «Турбоатом» в апеляційній скарзі просить скасувати це судове рішення як необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм процесуального права, та постановити по справі нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви позивачки ОСОБА_2 про забезпечення заявленого нею позову.

Перевіривши законність і обгрунтованність оскаржуваної ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Підстави для забезпечення позову визначені законодавцем у статті 151 ЦПК України.

Відповідно до цієї правової норми суд може вжити заходи забезпечення позову за заявою осіб, що беруть участь у справі.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому судового рішення по справі.

Згідно зі ст. 152 ЦПК України позов може забезпечуватися шляхом заборони вчиняти певні дії.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене вище, а також ту обставину, що позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визнання за нею права на проживання в належному відповідачеві гуртожитку по вул. Тимурівців, 34-А у м. Харкові за місцем своєї реєстрації, судова колегія вважає, що суд першої інстанції у межах своєї компетенції обґрунтовано, з урахуванням наведених позивачкою обставин справи та суті цивільно-правового спору задовольнив заяву останньої про забезпечення заявленого нею позову та застосував адекватні заходи його забезпечення, які відповідають вимогам, на забезпечення яких вони вживаються.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги, наведених на її обґрунтування, то ці доводи апелянта в даному випадку є несуттєвими й прийняте судом першої інстанції процесуальне рішення про застосування заходів забезпечення позову не спростовують.

Таким чином, на підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Турбоатом» - відхилити.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 21 лютого 2011 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно, з моменту її проголошення та є остаточною, оскільки відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 324 ЦПК України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: