АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Справа № 22-ц-874 / 2011 р. Головуючий: 1 інстанції

Категорія: договірні ОСОБА_1

Доповідач: Даниленко В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2011 року м. Харків

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого: судді - Даниленка В.М.,

Суддів: Малінської С.М., Швецової Л.А.,

при секретарі: Подпрядовій В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 жовтня 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» в особі Харківської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» (далі: ПАТ «ОСОБА_3 Аваль») до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2009 року позивач - ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» в особі його Харківської обласної дирекції звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в подальшому уточненим, у якому вказував на те, що 26.12.2007 року між ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» (на той час ВАТ «ОСОБА_3 Аваль») та відповідачем ОСОБА_4 було укладено Генеральну кредитну угоду № 755.

Того ж дня в рамках та на виконання цієї угоди між Банком та позичальником ОСОБА_4 був укладений Кредитний договір № 010-2/07/1-136-07, згідно якого останньому на умовах строковості, платності та цільового характеру використання було надано споживчій кредит у розмірі 489 500,00 доларів США з кінцевим строком його погашення 26.12.2017 року та сплатою щомісячних процентів за користування кредитними коштами в розмірі 12,75 % річних.

За умовами вказаного кредитного договору позичальник ОСОБА_4 зобов’язався погашати заборгованість за кредитом та сплачувати нараховані банком проценти щомісячними платежами в розмірі та в строки згідно з узгодженим сторонами графіком.

Однак, узяті на себе зобов’язання позичальник ОСОБА_4 належним чином не виконує та порушує умови кредитного договору щодо погашення заборгованості за кредитом, а також сплати відсотків, не зважаючи навіть на письмову вимогу банку щодо усунення цих порушень, у зв’язку з чим станом на 20 листопада 2009 року утворилася кредитна заборгованість на загальну суму 505 897,32 дол. США (за офіційним курсом НБУ на 20.11.2009 р. еквівалентна 4 042 574,89 грн.), яка складається із суми заборгованості за кредитом, суми заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, а також нарахованої банком неустойки (пені) за прострочку виконання позичальником боргових зобов’язань.

Крім того, 04 червня 2008 року між ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» (на той час ВАТ «ОСОБА_3 Аваль») та відповідачем ОСОБА_4 було укладено Генеральну кредитну угоду № 07-01-101-08, на виконання якої сторонами того ж дня були укладені Кредитні договори № 010-2/07-01-0474-08 та № 010-2/07-01-0475-08, згідно яких останньому на умовах строковості, платності та цільового характеру використання були надані два кредити у розмірі 451 000,00 доларів США та 65 000,00 доларів США, відповідно, з кінцевим строком їх погашення 04.06.2018 року та сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 14,5 % річних.

За умовами вказаних кредитних договорів позичальник ОСОБА_4 зобов’язався погашати заборгованість по кредитам та сплачувати нараховані банком проценти щомісячними платежами на рахунок кредитодавця в розмірі та в строки відповідно до погоджених сторонами графіків.

При цьому, з метою забезпечення виконання позичальником ОСОБА_4 своїх договірних зобов’язань за вказаними кредитними договорами, 04.06.2008 року між позивачем ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 07-01-101/3-08, згідно якого остання поручилася перед кредитором за виконання позичальником у повному обсязі узятих на себе кредитних зобов’язань та взяла на себе солідарну з боржником відповідальність за їх невиконання.

Банківська установа свої договірні зобов’язання за кредитними договорами № 010-2/07-01-0474-08 та № 010-2/07-01-0475-08 від 04.06.2008 року виконала в повному обсязі, надавши позичальнику ОСОБА_4 споживчі кредити у вищезазначених розмірах, однак останній узяті на себе зобов’язання належним чином не виконує та порушує умови цих кредитних договорів щодо погашення основної заборгованості за кредитами, а також сплати відсотків, у зв’язку з чим станом на 20 листопада 2009 року утворилася значна кредитна заборгованість, яка за кредитним договором № 010-2/07-01-0475-08 становить 496 316,39 дол. США (за офіційним курсом НБУ на 20.11.2009 р. еквівалентна 3 966 014,64 грн.), а за кредитним договором № 010-2/07-01-0475-08 становить 69 821,44 дол. США (за офіційним курсом НБУ на 20.11.2009 р. еквівалентна 557 936,14 грн.) та складається із суми заборгованості за кредитами, суми заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, а також нарахованої банком неустойки (пені) за прострочку виконання позичальником боргових зобов’язань.

Таким чином, загальна сума заборгованості позичальника ОСОБА_4 перед Банком за Кредитними договорами № 010-2/07-01-0474-08 та № 010-2/07-01-0475-08 від 04.06.2008 року, укладеними в рамках Генеральної кредитної угоди № 07-01-101-08, становить 566 137,83 дол. США (за офіційним курсом НБУ станом на 20.11.2009 р. еквівалентна 4 523 950,78 грн.).

Крім того, 04 червня 2008 року між ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» (на той час ВАТ «ОСОБА_3 Аваль») та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено Генеральну кредитну угоду № 07-01-102-08, на виконання якої сторонами того ж дня були укладені Кредитні договори № 010-2/07-01-0476-08 та № 010-2/07-01-0477-08, згідно яких останній на умовах строковості, платності та цільового характеру використання були надані два кредити у розмірі 521 000,00 доларів США та 50 000,00 доларів США, відповідно, з кінцевим строком їх погашення 04.06.2018 року та сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 14,5 % річних.

За умовами вказаних кредитних договорів позичальниця ОСОБА_2 зобов’язалася погашати заборгованість по кредитам та сплачувати нараховані банком проценти щомісячними платежами на рахунок кредитодаця в розмірі та в строки відповідно до погоджених сторонами графіків.

При цьому, з метою забезпечення виконання позичальницею ОСОБА_2 своїх договірних зобов’язань за вказаними кредитними договорами, 04.06.2008 року між позивачем ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» та відповідачем ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 07-01-102/2-08, згідно якого останній поручився перед кредитором за виконання позичальницею у повному обсязі узятих на себе кредитних зобов’язань та взяв на себе солідарну з боржником відповідальність за їх невиконання.

Банківська установа свої договірні зобов’язання за кредитними договорами № 010-2/07-01-0476-08 та № 010-2/07-01-0477-08 від 04.06.2008 року виконала в повному обсязі, надавши позичальниці ОСОБА_2 споживчі кредити у вищезазначених розмірах, однак остання узяті на себе зобов’язання належним чином не виконує та порушує умови цих кредитних договорів щодо погашення основної заборгованості за кредитами, а також сплати відсотків, у зв’язку з чим станом на 20 листопада 2009 року утворилася значна кредитна заборгованість, яка за кредитним договором № 010-2/07-01-0476-08 становить 574 588,40 дол. США (за офіційним курсом НБУ на 20.11.2009 р. еквівалентна 4 591 478,45 грн.), а за кредитним договором № 010-2/07-01-0477-08 становить 54 379,39 дол. США (за офіційним курсом НБУ на 20.11.2009 р. еквівалентна 434 540,27 грн.) та складається із суми заборгованості за кредитами, суми заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, а також нарахованої банком неустойки (пені) за прострочку виконання позичальницею боргових зобов’язань.

Таким чином, загальна сума заборгованості позичальниці ОСОБА_2 перед Банком за Кредитними договорами № 010-2/07-01-0476-08 та № 010-2/07-01-0477-08 від 04.06.2008 року, укладеними в рамках Генеральної кредитної угоди № 07-01-102-08, становить 628 967,79 дол. США (за офіційним курсом НБУ станом на 20.11.2009 р. еквівалентна 5 026 018,72 грн.).

Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що позичальники ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в добровільному порядку повертати банківській установі запозичені кредитні кошти не бажають, позивач ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» просив суд у примусовому порядку:

- стягнути з відповідача ОСОБА_4 на його користь кредитну заборгованість за Кредитним договором № 010-2/07/1-136-07 від 26.12.2007 року, загальний розмір якої станом на 20 листопада 2009 року становить 505 897,32 дол. США (за офіційним курсом НБУ на 20.11.2009 р. еквівалентно 4 042 574,89 грн.), та яка складається із суми заборгованості за кредитом, суми заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, а також нарахованої банком неустойки (пені) за прострочку виконання позичальником боргових зобов’язань;

- стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на його користь кредитну заборгованість за Кредитними договорами № 010-2/07-01-0474-08 та № 010-2/07-01-0475-08 від 04.06.2008 року, загальний розмір якої станом на 20 листопада 2009 року становить 566 137,83 дол. США (за офіційним курсом НБУ на 20.11.2009 р. еквівалентно 4 523 950,78 грн.), та яка складається із суми заборгованості за кредитами, суми заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, а також нарахованої банком неустойки (пені) за прострочку виконання позичальником своїх боргових зобов’язань;

- стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на його користь кредитну заборгованість за Кредитними договорами № 010-2/07-01-0476-08 та № 010-2/07-01-0477-08 від 04.06.2008 року, загальний розмір якої станом на 20 листопада 2009 року становить 628 967,79 дол. США (за офіційним курсом НБУ на 20.11.2009 р. еквівалентно 5 026 018,72 грн.), та яка складається із суми заборгованості за кредитами, суми заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, а також нарахованої банком неустойки (пені) за прострочку виконання позичальницею своїх боргових зобов’язань;

- стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на його користь судові витрати, понесені ним по справі, а саме: 1 700 грн. сплаченого при зверненні до суду судового збору та 120 грн. оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У процесі судового розгляду справи по суті представник позивача - ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» дещо уточнив заявлені ним позовні вимоги та посилаючись на те, що за час розгляду справи судом кредитна заборгованість позичальників ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перед банківською установою ще більше зросла, просив суд:

- стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» кредитну заборгованість за Кредитним договором № 010-2/07/1-136-07 від 26.12.2007 року, загальний розмір якої станом на 15 квітня 2010 року становить 537 030,17 дол. США ( що за офіційним курсом НБУ на час розгляду справи судом складає 4 256 662,24 грн.);

- стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» кредитну заборгованість за Кредитним договором № 010-2/07-01-0474-08 від 04.06.2008 року, загальний розмір якої станом на 15 квітня 2010 року становить 529 556,44 дол. США (що за офіційним курсом НБУ на час розгляду справи судом складає 4 197 423,21 грн.);

- стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» кредитну заборгованість за Кредитним договором № 010-2/07-01-0475-08 від 04.06.2008 року, загальний розмір якої станом на 15 квітня 2010 року становить 74 501,85 дол. США (що за офіційним курсом НБУ на час розгляду справи судом складає 590 524,01 грн.);

- стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» кредитну заборгованість за Кредитним договором № 010-2/07-01-0476-08 від 04.06.2008 року, загальний розмір якої станом на 15 квітня 2010 року становить 612 051,75 дол. США (що за офіційним курсом НБУ на час розгляду справи судом складає 4 851 305,79 грн.);

- стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» кредитну заборгованість за Кредитним договором № 010-2/07-01-0477-08 від 04.06.2008 року, загальний розмір якої станом на 15 квітня 2010 року становить 57 908,43 дол. США (що за офіційним курсом НБУ на час розгляду справи судом складає 458 999,59 грн.);

- стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на його користь судові витрати, понесені ним по справі, а саме: 1 700 грн. сплаченого судового збору, 120 грн. оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також 28,58 грн. витрат, пов’язаних з викликом відповідачів до суду.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 жовтня 2010 року позовні вимоги ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» задоволені в повному обсязі.

Суд стягнув з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь банківської установи кредитну заборгованість за кредитними договорами у вищезазначених розмірах, а також судові витрати, понесені ним по справі.

В апеляційній скарзі відповідачки ОСОБА_2 ставиться питання про скасування зазначеного рішення суду першої інстанції та ухвалення по справі нового рішення по суті заявлених ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» позовних вимог.

В обґрунтування своєї скарги відповідачка посилається на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм процесуального права, що призвело до ухвалення по справі незаконного рішення.

При цьому апелянт ОСОБА_2 вказує на те, що копію позовної заяви ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» вона не отримувала й про час та місце розгляду справи судом належним чином не повідомлялась, у зв’язку з чим усупереч положенням ст. 10 ЦПК України, якою визначено один із принципів цивільного судочинства - змагальність сторін, була позбавлена можливості скористатися своїми процесуальними правами, як сторони по справі, бути присутньою в судовому засіданні при розгляді справи судом, підготувати та надати відповідні заперечення проти заявленого позову, або направити для участі у справі свого вповноваженого представника.

Крім того, апелянт ОСОБА_2 посилається й на те, що в описовій частині ухваленого по справі рішення судом першої інстанції неправильно зазначено суму кредиту, наданого відповідачці банківською установою за Кредитним договором № 010-2/07-01-0477-08 від 04.06.2008 року, а саме: 50 000 000 (п’ятдесят мільйонів) доларів США, оскільки в дійсності сума отриманого нею кредиту за вказаним договором складає лише 50 000,00 (п’ятдесят тисяч) доларів США.

У судове засідання суду апеляційної інстанції відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не з’явилися, хоча були завчасно, належним чином повідомлені про час та місце його проведення, про що свідчать зворотні розписки про вручення їм судових повісток, і будь-кого зі своїх представників, яких згідно з виданими ними довіреностями є троє, для участі в апеляційному перегляді цивільної справи, не направили.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи, вирішуючи цивільно-правовий спір по суті заявлених позовних вимог, районний суд повно й всебічно дослідив обставини справи, представлені докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та закон їх регулюючий і надав їм належну правову оцінку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (ст. 202 ЦК України).

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Правовідносини з надання кредиту регулюються параграфом 2 главою 71 Цивільного кодексу України.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави «Позика, кредит, банківський вклад», якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору. Викладене міститься у статті 1054 Цивільного кодексу України.

За змістом положень ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Загальні умови виконання зобов’язань передбачені ст. 527 ЦК України. Згідно цієї правової норми зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, в разі якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правові наслідки порушення зобов’язання та відповідальність за його порушення визначені у Главі 51 ЦК України.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне) виконання (ст. 610 ЦК України).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Наслідки порушення договору позичальником встановлені ст. 1050 ЦК України.

Згідно з частиною 2 вказаної правової норми, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з ростроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася (тобто, залишку боргу в цілому), та сплати процентів.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що порука є угодою щодо прийняття третьою особою на себе обов’язку поручитися перед кредитором за виконання боржником свого зобов’язання та нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов’язання боржником шляхом відшкодування у грошовій формі того, що не було виконане боржником.

Таким чином, порука є способом забезпечення виконання зобов’язання (як правило, грошового).

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції правильно керувався зазначеними нормами матеріального права та умовами укладених між сторонами кредитних договорів та договорів поруки, а тому встановивши факт неналежного виконання позичальниками ОСОБА_4 та ОСОБА_2 своїх договірних зобов’язань, що останніми фактично не оспорюється, обґрунтовано задовольнив заявлені ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» вимоги, стягнувши з відповідача ОСОБА_4 на користь останнього заборгованість за Кредитним договором № 010-2/07/1-136-07 від 26.12.2007 року, а також солідарно з обох відповідачів, що поручилися один за одного, кредитну заборгованість за Кредитними договорами № 010-2/07-01-0474-08; № 010-2/07-01-0475-08; № 010-2/07-01-0476-08 та № 010-2/07-01-0477-08 від 04.06.2008 року, яка складається із суми заборгованості за цими кредитами, суми заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, а також нарахованої банком неустойки (пені) за прострочку виконання позичальниками своїх договірних зобов’язань.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги відповідачки ОСОБА_2 про незаконність ухваленого по справі рішення з посиланням на те, що копію позовної заяви ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» вона не отримувала й про час та місце розгляду справи судом належним чином не повідомлялась, у зв’язку з чим була позбавлена можливості скористатися своїми процесуальними правами, як сторони по справі, бути присутньою в судовому засіданні при розгляді справи судом, підготувати та надати відповідні заперечення проти заявленого позову, або направити для участі у справі свого вповноваженого представника, то ці доводи апелянта судова колегія оцінює критично та відхиляє, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 158 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов’язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Права та обов’язки осіб, які беруть участь у справі, в тому числі й процесуальні права сторін, передбачені ст.ст. 27, 31 ЦПК України.

При цьому для осіб, які беруть участь у справі, законодавцем встановлено один загальний обов’язок: добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати покладені на них процесуальні обов’язки (ч. 3 ст. 27 ЦПК України).

Строки розгляду справ судом визначені в ст. 157 ЦПК України.

Відповідно до цієї правової норми суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця.

Подовження розгляду справи судом може мати місце лише у виняткових випадках, з урахуванням особливостей розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, ця справа перебувала в провадженні районного суду з 07 грудня 2009 року (майже рік) і її судовий розгляд багаторазово відкладався в зв’язку з неявкою відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в судові засідання.

При цьому судом першої інстанції наполегливо вживалися всі передбачені цивільним процесуальним законодавством заходи щодо належного повідомлення відповідачів про час та місце призначених судом судових засідань, а саме: шляхом надіслання за місцем проживання останніх поштою судових повісток рекомендованими листами із повідомленням, направлення відповідачам телеграм про виклик їх до суду, а також через оголошення в пресі про виклик до суду, але ці, вжиті судом першої інстанції заходи позитивних наслідків так і не дали, оскільки судові повістки поверталися до суду поштовим відділенням не врученими в зв’язку із закінченням термінів їх зберігання, за отриманням телеграм, як і за отриманням судових повісток, відповідачка ОСОБА_2 на пошту не з’являлася й на оголошення в пресі про виклик її до суду будь-яким чином не прореагувала.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, судова колегія вважає, що хоча справа судом першої інстанції й була розглянута за відсутності відповідачки ОСОБА_2, не повідомленої у передбаченому законом порядку про час та місце її розгляду, тобто з порушенням її прав, однак ця обставина, сама по собі, в даному випадку не є підставою для скасування ухваленого районним судом по справі рішення, оскільки урівноваженням прав останньої є її право на подання до суду апеляційної інстанції всіх доказів, які вона могла подати до суду першої інстанції, а також на нову оцінку наявних у праві доказів з урахуванням її позиції (ч. 2 ст. 303 ЦПК України), однак відповідачка ОСОБА_2 й цим своїм правом не скористалася, в судове засідання суду апеляційної інстанції не з’явилася й будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, до апеляційного суду не представила.

Безпідставними є й доводи апеляційної скарги про незаконність ухваленого по справі рішення з посиланням на невідповідність зазначеної в його описовій частині суми наданого відповідачці банківською установою кредиту за Кредитним договором № 010-2/07-01-0477-08 від 04.06.2008 року дійсній сумі кредиту, отриманого нею, оскільки ця формальна описка будь-якого принципового значення для справи не має, на правильність ухваленого по справі рішення не впливає й може бути виправлена судом першої інстанції з власної ініціативи, або за заявою осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ст. 219 ЦПК України.

Таким чином, на підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 жовтня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: