Справа №1-16 2007рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

29 січня 2007 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді        Сушко Н.В.

при секретарі -                Король А.М.

з участю прокурора -    Кігічак В.М.

та адвоката -                   ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця с. Нагуєвичі, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, розлученого, не працюючого, раніше не судимого, під вартою з 08. 12.2006 року обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України,

встановив:

16 червня 2006 року приблизно о 16.30 год. ОСОБА_1, будучи в будинку ОСОБА_2, що знаходиться вАДРЕСА_1, вчинив конфлікт з ОСОБА_2, під час якого наніс останньому два удари ногою в ділянку грудної клітки з лівої сторони, внаслідок чого заподіяв ОСОБА_2 закритий подвійний злам 8-го ребра зліва зі зміщенням, які згідно акту судово - медичної експертизи відносяться до категорії середньої - тяжкості тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_1 винуватим себе визнав і пояснив, що 16 червня 2006 року приблизно о 12.00 год. він прийшов до односельчанина ОСОБА_2 запитати його, чому він казав не брати його, ОСОБА_1, завантажувати шутер на автомашину. ОСОБА_2 в той час спав і ОСОБА_1 розбудив його, вдаривши долонею про обличчю та копнув його в область живота. Розкаюється у вчиненому злочині.

Крім визнання вини підсуднім його винуватість у вчиненому злочині доведена показами потерпілого, свідка та іншими слідчими діями, які маються в матеріалах справи.

Потерпілий ОСОБА_2 показав суду, що 16 червня 2006 року приблизно о 16.30 год. він повернувшись з роботи додому та приліг на ліжко відпочити. До нього в кімнату зайшов ОСОБА_1 і почав з ним сваритися за те, чому він, ОСОБА_2, не покликав його до роботи, завантажувати шутер на автомашину. Коли він відповів ОСОБА_1, що не зобов'язаний кликати його до роботи, то тоді, ОСОБА_1, вдарив його долонею по обличчі і два рази копнув ногою в ділянку грудної клітки з лівого боку. Він відчув сильну біль в місці удару. Про все це розповів дружині. Так як біль не проходила, то він звернувся в лікарню, де зробили рентген і поставили діагноз - перелом ребра.

Свідок ОСОБА_3 показала суду, що 16 червня 2006 року в їх з ОСОБА_2 будинок, прийшов ОСОБА_1, який побив ОСОБА_2а. Самого інциденту між ними вона не бачила, але дізналась від ОСОБА_2а як все це сталося. Так як біль не у ОСОБА_2а не проходив, то вони звернулися в Підбузьку районну лікарню, де зробили рентген і поставили діагноз перелом ребра.

Із висновку судово - медичного експертизи від 30 червня 2006 року № 777 вбачається, що у ОСОБА_2 малися тілесні ушкодження у вигляді синця бокової поверхні грудної клітки ліворуч, ближче до реберної дуги та закритого подвійного зламу 8-го ребра зліва по середній аксилярній лінії зі зміщенням. По ступеню тяжкості вищевказані тілесні ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що викликають тривалий, більше трьох тижнів, розлад здоров'я (а.с. 18)

Таким чином суд знаходить доведеним злочин вчинений підсуднім - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, як таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я і кваліфікація дій підсудного за ст. 122 ч. 1 КК України правильна.

Три обранні виду міри покарання підсудному суд враховує суспільну небезпечність вчиненого злочину, його тяжкість, особу винного.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному не встановлено.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудному є визнання ним вини, розкаяння у вчиненому.

Підсудній притягувався до кримінальної відповідальності, але судимість погашена, рахується не судимим. Підсудній позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не знаходиться.

З урахуванням тяжкості вчиненого злочин, особи підсудного, суд вважає, що останній повинен нести покарання за ст. 122 ч. 1 КК України у вигляді позбавлення волі, однак із застосуванням ст. 75 КК України, оскільки підсудній не є суспільно небезпечною людиною, його виправлення, на думку суду, можливе без ізоляції від суспільства. Останній офіційно ніде не працює.

Суд також враховує думку потерпілого щодо обрання покарання підсудному.

Підсудному змінена міра запобіжного заходу на взяття під варту, в зв'язку з його неявкою в судові засідання, а тому при обранні покарання з випробування, міру запобіжного заходу слід змінити на підписку про невиїзд.

Судових витрат по справі не має.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -засудив:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 і обрати йому покарання у вигляді два роки позбавлення волі з випробуванням.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від покарання, якщо він протягом двох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки передбачені ст. 76 КК України, а саме:

· не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,

· періодично з'являтись для реєстрації в дані органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання чи роботи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 змінити з тримання під ватрою на підписку про невиїзд, звільнивши з під варти із залу судового засідання.

Зарахувати відбуття покарання ОСОБА_1 - строк перебування під вартою з 08 грудня 2006 року по 29 січня 2007 року.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Львівської області па протязі 15 діб з дня його оголошення.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті

Суддя