ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2012 р. Справа № 25151/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
Головуючої судді Хобор Р.Б.
суддів Яворського І.О., Сапіги В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі на постанову Заліщицького районного суду Тернопільської області від 25.07.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі про нарахування підвищення до пенсії як дитині війни,-
В С Т А Н О В И В:
В липні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до УПФУ про нарахування підвищення до пенсії як дитині війни за період з 06.01.2011 року.
Постановою Заліщицького районного суду Тернопільської області від 25.07.2011 року адміністративний позов задоволено. Зобов’язано УПФУ здійснити нарахування і виплату позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 06.01.2011 року до припинення права особи на отримання пенсійного забезпечення, з врахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, УПФУ подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних міркувань.
Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин мав право на підвищення виплачуваної йому УПФУ пенсії за віком.
Пунктом 7 частини першої Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
На виконання вимог цього Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
Відповідно до п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 р. № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» (вступила в дію з 23.07.2011 року) установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.
Відтак, до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, у справах щодо розміру підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни застосуванню підлягають положення статті 6 Закону про соціальний захист дітей війни.
Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком, а тому доводи апелянта в цій частині є необгрунтованими.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача за період з 06.01.2011 року по 22.07.2011 року включно, у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з’ясування ним обставин, які мають значення для справи та невідповідність його висновків дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою позовні вимоги слід задовольнити частково.
Зважаючи на викладене та керуючись ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст. 198, п.1,3,4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі частково.
Постанову Заліщицького районного суду Тернопільської області від 25.07.2011 року у справі № 2а-5566/11 – скасувати та прийняти нову постанову.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі в частині відмови ОСОБА_1 в нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум за період з 06.01.2011 року по 22.07.2011 року включно.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя Р.Б. Хобор
суддя І.О. Яворський
суддя В.П. Сапіга
- Номер: 6-а/700/3/21
- Опис:
- Тип справи: про розгляд клопотань, подань, заяв у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 2а-5566/11
- Суд: Лисянський районний суд Черкаської області
- Суддя: Хобор Р.Б.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 14.01.2021
- Дата етапу: 14.01.2021