справа № 2-1326
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2008 p. Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі
головуючого судді Смолки І.О.,
при секретарі Запухлій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний
позов
ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної адміністрації Запорізької міської ради про визнання неправомірними дій та зо-бов"язання відповідача провести перерахунок матеріальної допомоги,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому зазначила, що 10.01.08 р. вона звернулась до відповідача з проханням провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до статей 41, 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв"язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" та ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім"ям з дітьми" із розрахунку прожиткового мінімуму для дітей віком до б років, який діяв на той час. 17.01.08 р. позивачка отримала листа від відповідача, в якому останній відмовив в проведені перерахунку до моменту отримання розпорядчих документів, які будуть містити порядок та механізм перерахунку. Позивачка вважає дії відповідача незаконними, тому що виплата допомоги проводиться відповідно до ст.ст.41, 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв"язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" та ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім"ям з дітьми". Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 р." в вказані вище закони були внесені зміни щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, які згодом були вказані Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України. Тому після прийняття такого рішення відповідач повинен був перерахувати визначену в період з 01.01. по 09.07.07 p., а, починаючи з 09.07. відповідач не мав права виплачувати допомогу у розмірі, який визначався на підставі норм, які вже вказані неконституційними. Але, не дивлячись на це, відповідач порушив, на думку позивачки, її права, проводив виплату у розмірі, що не відповідає чинному законодавству.
Позивачка просить суд визнати дії відповідача незаконними та зобов"язати його провести призначення та зобов"язати виплатити частину невиплаченої допомоги з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 09.07.07 p., тобто з розрахунку прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який діяв на той час, за період з 01.04.по 31.12.07 р. у розмірі 927, 90 грн., а також стягнути судові витрати у сумі 8 грн.50 коп.
У судовому засіданні представник позивачки позов основний і уточнений підтримала.
Представники відповідача з позовом не погодились, мотивуючи непогодження тим, що вимоги безпідставні, незаконні.
2
Суд, заслухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної адміністрації Запорізької міської ради з заявою від 14.05.07 р. та просила призначити їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Розпорядженням № 411961 від 17.05.07 р. управлінням було призначено допомогу позивачці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як застрахованій особі-працюючій жінці на період з 01.04.07 р. по 30.09.07 р. у сумі 129, 03 грн. щомісячно, з 01.10.07 р. по 21.11.08 р. у сумі 130.64 грн. щомісячно.
Виплати грошової допомоги особам, які знаходяться на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Жовтневої райадміністрації м. Запоріжжя і отримують допомогу по догляду за першою дитиною до досягнення нею трирічного віку, фінансуються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів. Згідно зі ст.23 ч.1 Бюджетного Кодексу України, платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Виходячи з положень ст.ст.22, 23 БК України, відповідач не має власних коштів, а є лише розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня. Кошти бюджету України, які отримують фізичні особи, надаються відповідачу через розпорядника коштів вищого рівня і за бюджетним призначенням. Відповідно до ст.95 Конституції України, державний бюджет України визначає будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків по принципу збалансованості бюджету, тобто, з фінансових можливостей держави.
Відповідно до ст.56 Закону України „Про державний бюджет України 2007 рік", допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім"ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб, та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних застрахованих осіб. Ці положення закріплені і Постановою Кабінету Міністрів України від.11.01.07 p., № 13. Особи, які мають право на отримання даної грошової допомоги перебувають на обліку в управлінні і, згідно їх кількості, відповідач отримує з державного бюджету кошти, що мають цільове призначення. Розпоряджатися цими коштами на свій розсуд, з огляду на їх певне призначення, управління не має права.
Позивачка посилається на рішення Конституційного Суду України за № 1-29\2007, яким положення ст.56 Закону України „Про державний бюджет на 2007 р.", не відповідає Конституції України, тому воно втрачає чинність з 09.07.07 р. Але, на зважаючи на прийняття рішення Конституційним Судом України, Міністерство та Головне Управління праці та соціального захисту населення у своєму листі від 06.09.07 р. пояснило, що державними органами України не прийняті урядові рішення та відповідні розпорядчі документи щодо впровадження в дію цього рішення Суду і не визначений порядок та механізм перерахунків сум допомоги.
3
Крім того, Верховна Рада України 28.12.07 р. прийняла Закон України „Про державний бюджет України на 2008 р", яким знову підтвердила, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01.01.08 р. - 50 відсоткам, з 01.01.09 р. - 75 відсоткам, з 01.01.2010 р. - 100 відсоткам прожиткового мінімуму, встановленому для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім"ї..., тобто, Верховна рада України, з урахуванням фінансових можливостей держави, знову підтвердила положення ст.56 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 р."
Таким чином, суд не може визнати вимоги позивачки такими, що підлягають задоволенню, а приймає до уваги доводи представників відповідача, що сума грошової допомоги отримана УПСЗН з державного бюджету у 2007 р. за цільовим призначенням, виплачена позивачці у повному обсязі, згідно до Закону України „Про державний бюджет України на 2007 р." і виплата цієї допомоги здійснювалась на підставі Бюджетного кодексу України. Тому дії відповідача є законними та обґрунтованими.
Керуючись ст.ст.159-161 КАС України, суд
постановив:
У задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Строк виготовлення постанови в повному обсязі до
15.05.08 р. включно.