ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

                                                                                                                                            ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.11                                                                                 Справа № 5008/796/2011

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів: Давид Л.Л.

ОСОБА_1

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства «Затишок», с.Пилипець, Міжгірський район, Закарпатська область №33 від 12 жовтня 2011 року

на рішення господарського суду Закарпатської області від 27.09.2011 року

у справі № 5008/796/2011

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2», м.Київ

до відповідача: Приватного підприємства «Затишок», с.Пилипець, Міжгірський район, Закарпатська область

про стягнення заборгованості в сумі 3 267 208,37 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 (довіреність №03/2/842 від 26.110.2011 року);

від відповідача: не з’явився;

          Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 року розгляд справи №5008/796/2011 колегією суддів у складі: ОСОБА_4 (головуючий), ОСОБА_5, ОСОБА_6 призначено на 24.10.2011 року.

          У зв’язку із виходом судді Михалюк О.В. із відпустки та зайнятістю в іншому судовому процесі судді Желіка М.Б., а також враховуючи те, що суддя Новосад Д.Ф. направлена для надання методичної допомоги у господарський суд Львівської області, розпорядженнями голови Львівського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 року в склад судової колегії по розгляду даної справи замість суддів Желіка М.Б. та Новосад Д.Ф., введено суддів Михалюк О.В. та Давид Л.Л.

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Закарпатської області від 27.09.2011 року у справі №5008/796/2011 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства «Затишок», с.Пилипець, Міжгірський район, Закарпатська область на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2», м.Київ 2 997 600,91 грн., в тому числі 2 066 233,35 грн. –заборгованість по процентах, 117 726,52 грн. –пеня за несвоєчасну сплату процентів, 672 800,00 грн. –інфляційні збитки за кредитом, 140 841,04 грн. –інфляційні збитки за відсотками, 25500 грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. у відшкодування витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач –Приватне підприємство «Затишок»подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Закарпатської області від 27.09.2011 року у справі №5008/796/2011 скасувати, оскільки вважає його таким, що прийняте за неповного з’ясування обставин справи, а також з порушенням норм матеріального права. Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт зазначає, що господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми ст.232 Господарського кодексу України та ст.61 Конституції України, а також покликається на рішення господарського суду Закарпатської області від 12.11.2010 року у справі №14/39 зазначаючи, що цим рішенням стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 9 366 679,75 грн., в тому числі 22 794, 52 грн. пені за несвоєчасну сплату основного боргу, 101 606,64 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, а тому вважає, що в даному випадку (у справі №5008/796/2011) має місце подвійна юридична відповідальність за одне і те саме правопорушення.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_2»вимоги ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 року не виконало, відзив на апеляційну скаргу у відповідності до вимог ст. 96 ГПК України не подало.

          Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №05596281.

          В судовому засіданні представник позивача заперечуючи доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, просив рішення господарського суду Закарпатської області від 27.09.2011 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства «Затишок»–без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Закарпатської області від 27.09.2011 року у справі № 5008/796/2011 –залишити без змін, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що 25.10.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_2», в подальшому, у зв’язку із зміною найменування –ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_2»(кредитодавець), та Приватним підприємством «Затишок»(позичальник) укладено кредитний договір №3/07, відповідно до умов цього договору (п.1.1.1.), кредитодавець надав позичальнику кредит в сумі 3 500 000,00 гривень, терміном остаточного повернення якого, встановлено 30.09.2011 року (п.1.1.2.), а також передбачено процентну ставку в розмірі 18,5 процентів річних (п.1.1.3.). При цьому, в подальшому на виконання даного договору, між сторонами було укладено 24 додаткові угоди, додатковою угодою №7 від 05.08.2008 року, розмір кредиту було збільшено до 7 000 000,00 грн., а термін остаточного повернення кредиту визначено 30.09.2012 року, а додатковою угодою №23 від 24.11.2008 року процентна ставка була встановлена у розмірі 26,5 процентів річних.

          Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика»глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

          Статтею 1049 Цивільного кодексу України встановлено обов’язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

          Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Положеннями частини 3 ст. 346 Господарського кодексу України встановлено, що кредити надаються банком під відсотки. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені статтею 526 Цивільного кодексу України.

При дослідженні матеріалів справи встановлено, що 07.04.2009 року, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору №3/07 від 25.10.2007 року, позивач звернувся до господарського суду Закарпатської області про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 9 366 679,75 грн., розрахунок зазначеної заборгованості було здійснено позивачем станом на 26.03.2010 року. За результатами розгляду справи №14/39, господарським судом Закарпатської області 12.11.2010 року було винесено рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з Приватного підприємства «Затишок», с.Пилипець, Міжгірський район, Закарпатська область на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2», м.Київ 9 366 679,75 грн., у тому числі 6 728 000,00 грн. основної заборгованості, 2 514 278,59 грн. відсотків, 22 794,52 грн. пені за несвоєчасну сплату основного боргу та 101 606,64 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків по траншам кредиту, суму 25500,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 118,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Проте, як вбачається з матеріалів справи, станом на 23.05.2011 року відповідач своїх обов’язків по кредитному договору не виконав, заборгованість перед позивачем не погасив.

Відповідно до п.7.4. кредитного договору, цей договір діє до повного виконання сторонами, взятих на себе зобов’язань.

В силу вимог ст.ст.11, 626 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою виникнення господарських зобов’язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України), і одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, п.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора повинен сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

З огляду на невиконання відповідачем своїх зобов’язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та сплати пені, 21.06.2011 року позивач повторно звернувся до господарського суду Закарпатської області, заявивши вимоги про стягнення з відповідача заборгованості, зокрема:

за період з 27.03.2010 року по 23.05.2011 року –процентів за користування кредитом в сумі 2 066 233,35 грн., 3 % річних від простроченої суми кредиту в сумі 233 913,21 грн., 3 % річних від простроченої суми процентів в сумі 35 694,25 грн., інфляційних збитків за кредитом в сумі 672 800,00 грн., а також. інфляційних збитків за процентами в сумі 140 841,04 грн. ;

за період з 24.11.2010 року по 23.05.2011 року –пені за несвоєчасну сплату процентів в сумі 117 726,52 грн.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком господарського суду Закарпатської області щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення процентів за користування кредитом в сумі 2 066 233,35 грн., інфляційних збитків за кредитом в сумі 672 800,00 грн., інфляційних збитків за процентами в сумі 140 841,04 грн., а також пені за несвоєчасну сплату процентів в сумі 117 726,52 грн., оскільки дані вимоги, заявлені у відповідності до норм чинного законодавства, умов кредитного договору, а також з урахуванням часткового погашення заборгованості відповідачем у розмірі 80 000,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості ПП «Затишок»перед ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_2»за кредитним договором №3/07 від 25.10.2007 року станом на 23.05.2011 року (а.с.11-12, том.1).

Проаналізувавши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що позивач звернувшись до господарського суду з першим позовом до відповідача обґрунтував свої вимоги, надавши суду розрахунок заборгованості відповідача станом на 26.03.2010 року, а звернувшись до господарського суду з позовом до відповідача повторно, надав суду розрахунок заборгованості відповідача, яка виникла за період з 27.03.2010 по 23.05.2011 року, у зв’язку з невиконанням останнім своїх обов’язків по кредитному договору, а тому покликання скаржника в апеляційній скарзі на те, що господарський суд Закарпатської області приймаючи оскаржуване рішення, застосував подвійну юридичну відповідальність за одне і те саме правопорушення є не обґрунтованими, не відповідають матеріалам справи та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Одночасно, слід погодитись з висновком місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних від простроченої суми кредиту в сумі 233 913,21 грн. та 3 % річних від простроченої суми процентів в сумі 35 694,25 грн., оскільки, відповідно до п.1 додаткової угоди №23 від 24.11.2008 року, процентна ставка за користування кредитом встановлена в розмірі 26,5 процентів річних, а тому додаткове стягнення 3 % річних не випливає з вимог Закону та договору.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Закарпатської області від 27.09.2011 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 27.09.2011 року у справі №5008/796/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства «Затишок», с.Пилипець, Міжгірський район, Закарпатська область №33 від 12 жовтня 2011 року –без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути господарському суду Закарпатської області.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Михалюк О.В.