ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
19.06.06 Справа№ 4/913-21/114
За позовом: ПП „Торговий дім „ Укр-Петроль”, м. Луцьк
до відповідача1: Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м. Львів
до відповідача2: ЗАТ „Торговий дім „Укртатнафта”, м.Кременчуг
третя особа на стороні позивача без самостійних вимог: ТзОВ „Новойл”, м.Київ
про стягнення 19222,50 грн.
Суддя Масловська Л.З.
Представники сторін:
від позивача - Соловей В.М. –ю/к (довіреність 200/1 від 01.06.2006 р.)
від відповідача 1 - Коцай Г.Л. - представник (довіреність НЮ-435 від 16.03.2006 р.), Янковська І.М. – представник (довіреність НЮ-650 від 20.04.2006р.)
від відповідача 2 –Горолюк С.О. –представник (довіреність № 12 від 03.01.2006 р.)
від третьої особи - н/з
Суть спору: Позовну заяву подано Приватним підприємством „Торговий дім „Укр-Петроль”, м. Луцьк, до Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м. Львів, про стягнення 19 222,50 грн. вартості втраченого вантажу.
Провадження по справі було порушено 03.05.2006 р. та призначено розгляд справи на 06.06.2006 р.
У відповідності до ст.75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами. Представникам сторін, третьої особи роз'яснено їх права згідно з ст.ст.20, 22, 27 ГПК України.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві і доповненні до позовної заяви. Ствердив, зокрема, що відповідно до залізничної накладної № 43595530 від 07.02.2006 р. відповідач перевозив позивачу вантаж –бензин автомобільний неетильований А-92 в кількості 61900,00 кг. В процесі перевезення допущено нестачу 5126,00 кг. бензину на суму 19222,50 грн. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача 1 позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву. Ствердив, зокрема, що втрата частини вантажу сталась при справному вагоні та при непорушених пломбах внаслідок недокручування вантажовідправником внутрішнього запірного клапана, в результаті чого почалась течія струменем по колу зливного пристрою. Посилається на ст.ст. 31, 32, 111, 114 Статуту залізниць України та просить у позові відмовити.
Представник відповідач 2 позов заперечив повністю і вважає, що нестача утворилась внаслідок незбереження вантажу відповідачем 1
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Закритим акціонерним товариством „Торговий дім „Укртатнафта” було укладено з Південною залізницею договір перевезення у вагоні-цистерні № 74955311 бензину автомобільного неетильованого (А-92), в кількості 61900 кг. на користь одержувача Приватного підприємства Торговий дім „Укр-Петроль”, що підтверджується залізничною накладною № 43595530 від 07.02.2006 р.
07.02.2006 р. зі станції Кагамлицька Південної залізниці на станцію Володимир-Волинський Львівської залізниці від відправника ЗАТ „Торговий дім „Укртатнафта” на адресу одержувача ПП ТД „Укр-Петроль” відбув вантаж, бензин автомобільний неетильований А-92 у вагоні № 74955311, що рухався згідно накладної № 43595530. Як вбачається з відміток на накладній, вантаж було доставлено до станції призначення Володимир-Волинський 12.02.2006 р.
Матеріалами справи підтверджується, що у процесі перевезення вантажу, а саме 11.02.2006 р. на станції Сарни виявлено течію вантажу по колу зливного пристрою струменем, про що було складено комерційний акт АХ №296553/3 від 11.02.2006 р. та зроблено відповідну відмітку у накладній. В результаті перевірки вантажу виявилась його нестача в кількості 5126,00 кг. вартістю 19222,50 грн.
Як випливає з комерційного акту АХ №296553/3 від 11.02.2006 р., акту загальної форми від 10.02.2006 р., акту про технічний стан вагону (контейнера) від 14.02.2006 р., вагон (контейнер) є справним, на пломбах відсутні сліди пошкодження чи закриття. Втрата вантажу сталась внаслідок нещільного зачинення вантажовідправником зливного клапану зливного пристрою. Зазначені обставини сторонами не заперечувались, доказів протилежного суду не надано.
Згідно зі ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються ЦК України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше по встановлено ЦК України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт", залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу, вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до ст.920 ЦК України, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено ЦК України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами). Згідно зі ст. 924 ЦК України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Згідно із Правилами перевезення наливних вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 299 від 18.04.2003 р. "Про внесення доповнення до наказу Мінтрансу від 21.11.2000 № 644 (надалі Правила), ці Правила поширюються на перевезення вантажів наливом залізницями України і є обов'язковими для працівників залізничного транспорту, відправників і одержувачів, підприємств, організацій, громадян, а також для транспортно-експедиційних підприємств, які обслуговують відправників і одержувачів (п. 1.1.1.). Відповідно до п. 1.2.9. відповідальність за правильність оформлення перевізних документів, у тому числі щодо назви вантажу, наявності відповідних знаків небезпеки, а також дотримання умов наливу, зливу і очищення цистерн, бункерних напіввагонів і контейнерів-цистерн покладається на відправника і одержувача. При цьому, згідно із п. 1.5.11., придатність у комерційному відношенні цистерн усіх форм власності, бункерних напіввагонів і контейнерів-цистерн для перевезення конкретних вантажів визначає відправник, який несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України за псування вантажу в результаті наливу в невідповідну або неочищену цистерну (бункерний напіввагон, контейнер-цистерну), а також за наслідки неправильного їх використання.
Згідно із п. 1.5.13. Правил, цистерни з несправними зливними пристроями, внутрішніми сходами, кришками люків, баранчиками, з течею в котлах, без вушок для пломбування на кришках люків, а також без гумових прокладок, якщо є спеціальні пази для їх укладки, з несправними та неопломбованими запобіжними клапанами подавати і використовувати під налив не дозволяється. У разі виявлення течі з цистерни або контейнера-цистерни в пункті наливу відправник повинен негайно вжити заходів щодо забезпечення, схоронності вантажу і перекачування його в іншу цистерну, контейнер-цистерну або іншу ємність (п. 1.5.20.).
У відповідності до Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р., Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. При цьому, відповідно до ст.6 Статуту, вантажовідправник (відправник вантажу, вантажовласник) - це зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка довіряє вантаж залізниці для його перевезення.
Відповідно до ст. 30 Статуту, завантаження вантажів у вагони (контейнери), а також вивантаження з них здійснюється відправниками та одержувачами. Підготовка під наливання спеціальних цистерн та бункерних напіввагонів усіх форм власності здійснюється відправником. При цьому, придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається щодо контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - відправником ( ст. 31 Статуту).
Згідно із ст. 110 Статуту, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству. За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин ( ст. 113 Статуту). Відповідно до ст. 111 Статуту, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, зокрема, у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Матеріалами справи підтверджується факт справності вагону та непошкодження пломб при перевезенні вантажу. Характер визначеної та не запереченої сторонами причини втрати частини вантажу свідчить про відсутність у відповідача 1 можливості запобігти їй. Обов'язок по запобіганню та усуненню такого роду причин у відповідності до п. 1.2.9., 1.5.11. Правил перевезення наливних вантажів покладається на вантажовідправника. (відповідача 2)
Оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що неналежне виконання своїх обов'язків вантажовідправником (відповідачем 2) призвело до втрати частини вантажу. Враховуючи наведене, позовні вимоги обгрунтовані і підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 31, 32, 110, 111, 114 Статуту залізниць України, ст.ст. 908, 920 ЦК України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84 ГПК України,
суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити в повному обсязі.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Торговий дім „Укртатнафта” (р/р 26000589 в АКБ “МІ-Банк” в м.Кременчуг, МФО 331304, ЄДРПОУ 30244522) на користь ПП “Торговий дім “Укр-Петроль” (р/р 26005009940 в ТзОВ КБ “Західінкомбанк” м. Луцьк, МФО 303484, ЄДРПОУ 32743630) - 19222,50 грн. вартості нестачі вантажу, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 192, 23 грн. держмита.
3. В позові до відповідача 1 —Державне територіально-галузеве об’єднання „Львівська залізниця” відмовити повністю.
Суддя Масловська Л.З.