Справа №22-а-1619/11 22.03.2011
Справа № 22а-1619/11р. Головуючий у І інстанції Безпрозванний В.В..
Категорія 87 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1
УХВАЛА
Іменем України.
22 березня 2011 року. м. Миколаїв.
Колегія суддів судової палати в цивільних справах! апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого Лисенка П.П.,
суддів: Колосовського С.Ю. та Яворської Ж.М.,
із секретарем судового засідання - Бобуйок І.Ф.,
без участі сторін,
у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Департаменту праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської ради переглянула постанову місцевого Корабельного районного суду м. Миколаєва від 28 жовтня 2010 року, ухваленої у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціального захисту населення виконкому миколаївської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання виплатити суми.
Заслухавши доповідь судці, перевіривши у межах; оскарження обставини та докази, якими сторони їх стверджували, -
установила:
14 січня 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення про визнання дій неправомірними щодо відмови виплати їй допомоги по догляду за дитиною по досягненню нею 3-річного віку у розмірі не менш прожиткового мінімуму для дітей до 6 років та зобов'язати відповідача перерахувати та провести виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до 3 років у розмірі прожиткового мінімуму для дитини до 6 років з липня 2007 року по листопад 2008 року.
Вимоги свого позову позивачка мотивувала тим, що відповідно до положень ст. 15 Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" вона, як мати малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 28 жовтня 2010 року позов задоволено частково. Дії відповідача визнано неправомірними та на відповідача покладено обов'язок перерахувати та виплатити позивачу допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним трирічного віку з 2 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленому для дітей віком до шести років.
В апеляційній скарзі Департамент праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської ради просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмові у позові. На думку апелянта, постанова суду ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, ст. З Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у редакції Закону від 28 грудня 2007 року № 107-УІ (надалі Закон № 107-УІ) передбачено виплату матерям допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; одноразової допомоги при народженні дитини; допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інших видів допомоги.
Позивачка, маючи сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, здійснює догляд за ним і має право на допомогу по догляду за дитиною у розмірі, встановленому ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-XII, згідно з якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленому законом.
Відповідно до цієї норми Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Частиною 1 ст. 14 цього Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною і по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
Абзацом третім ч. 2 ст. 56, пунктами 7, 14 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2005 року № 489-У "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (далі - Закон № 489-У) зупинено на 2007 рік дію, зокрема, ст. 15 Закону № 2811-ХІІ, і встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 пункт 14 ст. 71 Закону № 489-У в частині зупинення на 2007 рік дії зазначених вище положень Закону № 2811-XII визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до частини другої ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Статтею 62 Закону № 489-V затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років встановлений з 01 квітня - у розмірі 463 грн., а з 01 жовтня -470 гривень.
Отже, спірні відносини з 01 січня по 09 липня 2007 року регулюються відповідно до пункту 14 частини першої ст. 71 Закону № 489-V, а з 09 липня по 31 грудня 2007 року – до ст. 15 Закону №2811-XII.
Таким чином, відповідач був зобов'язаний надати, позивачці допомогу по догляду за дитиною, сином ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягненню ним трирічного віку, відповідно до Закону № 2811-XII, але тільки з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. .
Згідно п. 23 розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VІ (далі - Закон № 107-VІ) частину 1 ст. 15 Закону № 2811 –ХІІ викладено в іншій редакції та встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходові сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Положення п. 23 розділу II Закону № 107-УІ неконституційними не визнавались та не скасовувались.
Отже, спірні правовідносини у 2008 році регулювались ст. 15 Закону № 2811-XII в редакції від 28 грудня 2007 року.
Як вбачається з матеріалів справи, в 2008 році позивачка щомісячно отримувала допомогу на сина, розмір якої відповідає вимогам вказаних норм закону, а саме у розмірі 130 грн. 00 коп. .
Тобто, у відповідача були відсутні зобов'язання надати позивачці допомогу по догляду за дітьми до досягненню ними трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму за період з 01 січня 2008 року по 30 листопада 2008 року, та дії відповідача узгоджувалися з положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Враховуючи те, що Управління праці та соціального захисту населення за зазначений період виплачувало позивачці допомогу у розмірах, встановлених новою редакцією статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", колегія суддів вважає, що дії відповідача в цей проміжок часу були правомірними, а тому позов щодо вищезазначеного періоду є необгрунтованим та задоволенню не підлягає.
Заперечення відповідача щодо правомірності своїх дій також і в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, із посиланням на відсутність бюджетних коштів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору. Проблеми надання Департаменту бюджетних коштів для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і тому судом не розглядалися.
З огляду на викладене судова колегія вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу, а судове рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 198,200 КАС України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської ради відхилити, а постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 28 жовтня 2010 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий Судді: