справа № 2а-0770/809/11

рядок статзвіту – 10.1

код - 01

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2011 року 10 год. 55 хв.                      м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Андрійцьо В.Д.

при секретарі судового засідання - Повханич Г.П.

за участю:

представника прокуратури –ОСОБА_1 (посвідчення № 158)

представника УПФ України в м. Мукачево - ОСОБА_2 (довіреність № 511/06 від 27 січня 2011 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу за позовною заявою Прокурора міста Мукачево в інтересах держави в особі Управління Пенсійного Фонду України в м. Мукачево Закарпатської області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у сумі 2 803, 41 грн., -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач - Прокурор міста Мукачево в інтересах держави в особі Управління Пенсійного Фонду України в м. Мукачево Закарпатської області звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у сумі 2 803, 41 грн., мотивуючи тим, що відповідач у добровільному порядку не погашає вищезазначену заборгованість.

У судовому засіданні представник прокуратури та представник позивача позовні вимоги за обставин викладених у позовній заяві підтримали в повному обсязі, просили суд їх задовольнити .

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи у судове засідання не з’явився повторно, не повідомивши суд про причини неявки, не надіславши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та заперечення на позов.

За викладених обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає приходить до наступного висоновку.

Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_3, у відповідності до положень ст. 14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Мукачево як платник збору на обов'язкове пенсійне страхування, внаслідок чого набув статусу страхувальника, а отже є платником страхових внесків на загальнообов'язкоае пенсійне страхування.

У відповідності до ст. 15 та ч. 6 ст. 20 вищевказаного Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або інших умовах, повинні сплачувати страхові внески до солідарних систем Пенсійного фонду України та внески на загальнообов'язкоеве державне пенсійне страхування, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно ч. 2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків, які своєчасно не сплачені вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій.

Так, у судовому засіданні з пояснень представника позивача та матеріалів справи встановлено, що відповідач, здійснюючи нарахування заробітної плати, не сплачував страхові внески у строки визначені ч. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 2 803, 41 грн.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Управлінням Пенсійного фонду України в м. Ужгороді відповідачу надсилалися вимоги про сплату боргу, але заборгованість не погашена.

Ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, яке гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

У відповідності до преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне страхування є видом загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян.

Згідно ст. 7 вищевказаного Закону основним принципом страхування є є надання державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав та паритетність держави в організації Управління Пенсійним фондом України.

Ненадходження вищевказаної суми до бюджету Пенсійного фонду перешкоджає виконанню одного з основних завдань Фонду - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Прокурора м. Мукачево в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачево Закарпатській області - задовольнити повністю.

2. Присудити до стягнення з відповідача – фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Графа фон Шенборна, буд. 24, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачево Закарпатської області (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Пушкінська, буд. 30) заборгованість в сумі 2 803 (дві тисячі вісімсот три) грн. 41 коп., яку слід перерахувати на р/р 25600301693 в ВАТ "Держощадбанк" м. Ужгород, МФО 312356, код ЄДРПОУ 20449647.

3. Виконавчий лист видати після набрання, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постановою законної сили в порядку, визначеному частиною 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Андрійцьо В.Д.

Повний текст постанови виготовлено та підписано протягом 05 травня 2011 р.

Суддя Андрійцьо В.Д.