Справа № 11а-67,2007р. Головуючий в 1-й інстанції
Категорія: ст.ст.3674.1, Полікарпова О.М.
364ч. 1 КК України. Доповідач - Раєнок В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року січня місяця «23» дня
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Червоненка В.Я. Суддів: Раєнка В.І., Вороненко Т.В. З участю прокурора - Литвиненка О.О.
засудженого - ОСОБА_1 представника потерпілого - ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляціями державного обвинувача по справі та засудженого ОСОБА_1 на вирок Іванівського районного суду Херсонської області від «21» листопада 2006 року.
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, -
засуджений за ст.367ч.1 КК України до 1 року обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади в органах влади на 1 рік; за ст.364ч.1 КК України до 2 років обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади в органах влади на 2 роки і на підставі ст.70 КК України до 2 років обмеження волі, з позбавленням його права обіймати посади в органах влади на 2 роки.
Відповідно до ст.ст. 75 і 76 КК України він звільнений від відбування основного покарання у вигляді обмеження волі з іспитовим строком 2 роки і зобов'язаний судом не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи.
Він же за ст.ст. 192ч.1 та 240ч.1 КК України виправданий за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого даними статтями.
Судом відмовлено в задоволенні пред'явленого цивільного позову прокурором в зв'язку з відсутністю в діях засудженого складу злочину, передбаченого ч.1 ст.240 КК України.
Засуджений знаходиться на підписці про невиїзд з постійного місця проживання.
ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що перцюючи з 26.04.2002 року по 25.07.2005 року на посаді ІНФОРМАЦІЯ_2 Фрунзенської сільської ради Іванівського району Херсонської області, в зв'язку з неналежним виконанням своїх службових повноважень через несумлінне ставлення до них, порушив вимоги діючого законодавства, а також не вжив заходів щодо усунення порушень діючого законодавства, передав на баланс вуличних комітетів села Фрунзе водонапірні башти, не впевнившись у наявності у цих комітетів повноважень щодо водокористування, внаслідок чого на території Фрунзенської сільради провадилося систематичне незаконне видобування підземної води з дев'яти артезіанських свердловин, чим заподіяв охоронюваним законом державним інтересам матеріальну шкоду на 2668 грн. 58 коп.
Крім того, ОСОБА_1, працюючи на вказаній посаді і являючись службовою особою, використовуючи владу та службове становище всупереч інтересам служби, передбаченим ст.8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», умисно та з корисливих мотивів і діючи в особистих інтересах, з травня по червень 2005 року, реалізував врожай сіна ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на земельній ділянці Фрунзенської сільради розміром 1061га, яка до того була розпорядженням голови Іванівської райдержадміністрації за НОМЕР_1 від 25.01.2005 року, надана в оренду на 5 років ОСОБА_2, не поставивши вказаних осіб про ці обставини, чим заподіяв ОСОБА_2 значну матеріальну шкоду на 16 тис. грн..
В апеляціях:
державний обвинувач, який приймав участь у розгляді справи місцевим судом, не оспорюючи юридичну кваліфікацію дій засудженого та доведеність його вини, просить вирок суду скасувати в частині вирішення судом питання про заявлений по справі цивільний позов та стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 2668 грн. 68 коп., посилаючись на те, що ОСОБА_1 засуджений за халатність, внаслідок якої держава понесла вказані збитки, які мають бути відшкодовані державі;
сам засуджений просить вирок суду скасувати та закрити провадження по справі відносно нього за ст.6 п.2 КПК України, посилаючись на те, що слідством і судом не доведено те, що спец водокористування або контроль за отриманням дозволу на таке користування входило в коло його службових обов'язків і що він мав реальну можливість виконати цей обов'язок при відсутності бюджетних коштів на ці цілі, а також вказує, що не вчиняв злочину, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, оскільки у ОСОБА_2 були підстави обмовити його на фунті заниження останнім орендної плати, а показання свідків за даним епізодом є суперечливими.
Засуджений також вказує на неправильне застосування судом ст.3644.1 КК України та невірно визначені матеріальні збитки спричинені ОСОБА_2.
Заслухавши доповідача, прокурора, який прохав апеляцію державного обвинувача задовольнити, засудженого ОСОБА_1 /який в судових дебатах та останньому слові прохав його апеляцію задовольнити, представника потерпілого ОСОБА_2, який прохав вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій прокурора та засудженого, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а апеляцію державного обвинувача слід задовольнити частково зі слідуючих підстав.
Судом вірно встановлені фактичні обставини вчиненого засудженим і його висновки про винність ОСОБА_1 у скоєні злочинів, за які його засуджено, при обставинах вказаних у вироку суду, підтверджується зібраними по справі доказами, в тому числі показаннями свідків і письмовими доказами.
Так, свідок ОСОБА_6 послідовно пояснював, що на території Фрунзенської сільради мешканці села користувалися підземними водами без спеціального дозволу, а технічний стан водонапірних башт був у незадовільному стані. Первинним водокористувачем є Фрунзенська сільрада, яка і відповідає за водокористування. Свідок неодноразово попереджав засудженого, як сільського голову про необхідність належним чином оформити водокористування, виносив приписи, але наведені порушення не усунуті. До того ж свердловини прийняті на баланс сільської ради і незаконно передані в користування вуличним комітетам.
Відповідно до актів прийому-передачі об'єктів соціальної сфери від 26.04.2002 року та рішення Фрунзенської сільради від 03.05.2001 року за НОМЕР_2, у користуванні Фрунзенської сільради знаходилося 9 артезіанських свердловин та 10 водонапірних башт. Сільрада без належного оформлення з 1998 року користується свердловинами глибиною 70 і 80 метрів /а.с. 41,198/. Це майно також без належного оформлення передано сільрадою створеним вуличним комітетам села Фрунзе/а.с. 289-299; 222;228;229-237; 286; 238-244;51;52/.
За таких обставин суд обґрунтовано прийшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ст.367ч.1 КК України, оскільки він як службова особа в силу займаної посади, неналежно виконував свої службові обов'язки по контролю за охороною навколишнього природного середовища та додержанням вимог законів на території Фрунзенської сільради, які покладені на нього в силу п.3.1 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», внаслідок несумлінного ставлення до них, внаслідок чого державі спричинено істотну шкоду у розмірі 2668 грн. 68 коп.
Потерпілий ОСОБА_2 за другим епізодом обвинувачення послідовно стверджував, що 25.01.05 року уклав договір оренди земельної ділянки площею 1061га з Іванівською райдержадміністрацією із земель загального користування для сінокосіння та випасу худоби на 5 років. Влітку 2005 року засуджений як ІНФОРМАЦІЯ_2 Фрунзенської сільради з орендованих ним земель реалізував врожай сіна зі 108га ОСОБА_5 з площі 60га на 9 тис. грн., ОСОБА_3 за 30га на 6 тис. грн., та ОСОБА_4. з 18га на 1 тис. грн.., чим наніс йому матеріальні збитки на загальну суму 16 тис. грн.. На його вимогу повернути гроші ОСОБА_1 відповів відмовою, посилаючись на те, що ці гроші є компенсацією йому за сприяння ОСОБА_2 в отриманні в оренду земельної ділянки.
Свідок ОСОБА_5 пояснив, що в кінці травня 2005 року звернувся до ОСОБА_1 з питання заготівлі сіна. Засуджений погодився, сказав, що він компаньйон ОСОБА_2, показав свідку де кошти. ОСОБА_5 накопив сіна з площі 60га за яке віддав ОСОБА_1 5000 грн., тобто по 150 грн. за 1га.
Свідок ОСОБА_7 дала аналогічні показання і підтвердила, що на вказаній засудженим ділянці накосила сіна, за яке віддала ОСОБА_1 1000 грн., а через два тижня після цього приїхав ОСОБА_2 і сказав, що вони косили сіно на його земельній ділянці.
Свідок ОСОБА_4 пояснив, що на вказаній засудженим ділянці вони косили сіно, вартість якого зі слів ОСОБА_1 30 грн. за 1га. Заплатили засудженому за сіно 1000грн.
Свідок ОСОБА_3 підтвердив, що в кінці травня 2005 року ОСОБА_1 за його проханням відміряв йому з сином 30га угідь, виходячи із вартості 200 грн. за 1га. За скошене сіно він заплатив ОСОБА_1 6000 грн., а через деякий час приїхав ОСОБА_2 і повідомив, що свідок косив сіно на його земельній ділянці.
З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Іванівської райдержадміністрації за НОМЕР_1 від 25.01.2005 року ОСОБА_2 надано в оренду земельну ділянку для сінокосіння та випасу худоби /а.с.22/ і на підставі цього розпорядження 26.01.2005 року ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки площею 1061га із земель загального користування на 5 років /а.с. 217-218/. Цей договір зареєстровано 05.03.2005 року /а.с. 218/.
16.06.2005 року ОСОБА_2 зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності /а.с. 18/.
У зв'язку з незаконним сінокосінням на його землях ОСОБА_2 26.06.2005 року звернувся із заявою до прокуратури, оскільки засуджений своїми протиправними діями наніс потерпілому матеріальні збитки /а.с. 4/.
06.07.2005 року державним інспектором по контролю за використанням і охороною земель в Іванівському районі перевірено дотримання вимог земельного законодавства і встановлено, що надана ОСОБА_2 в оренду земельна ділянка 18га використовується сім'єю ОСОБА_7, про що складено акт /а.с. 20/.
Оцінюючи зібрані за даним епізодом докази, колегія суддів приходить до висновку, що судом дана належна оцінка цим доказам і вірно кваліфіковані дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.364 КК України, оскільки він, являючись службовою особою, умисно із корисливих мотивів, з використанням свого службового становища і в особистих інтересах, вийшов за межі наданих йому посадових прав і повноважень, всупереч інтересам служби, які полягають у додержанні Конституції України та Законів України, заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом прав ОСОБА_2, що виразилося у продажу належного йому сіна і його незаконного косіння сторонніми особами.
За наведених підстав колегія суддів приходить до висновку, що наведені засудженим у своїй апеляції твердження про те, що він необґрунтовано засуджений, оскільки злочинів не вчиняв, а потерпілий і свідки обмовили його, до уваги прийняті бути не можуть, оскільки показання вказаних осіб об'єктивно підтверджуються іншими зібраними по справі доказами і в матеріалах справи та показаннях самого засудженого відсутні будь-які дані, які б підтверджували таку обмову.
Не вбачаючи підстав для скасування вироку суду за апеляцією засудженого колегія суддів приходить до висновку, що цю апеляцію слід залишити без задоволення, а апеляція державного обвинувача по справі підлягає частковому задоволенню зі слідуючих підстав.
Прокурором Іванівського району в інтересах держави подано цивільний позов про стягнення із ОСОБА_1 матеріальної шкоди, нанесеної його халатними діями державі у розмірі 2668 грн. 68 коп. /а.с. 371/.
У заявленому позові судом відмовлено за тих підстав, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад злочину, передбаченого ч.1 ст.240 КК України.
Таке рішення суду є незаконним і вирок в цій частині підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства, оскільки суд визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.367ч.1 КК України, тобто у службовій недбалості внаслідок якої державним інтересам спричинена матеріальна шкода у розмірі 2668 грн. 68 коп.
За таких обставин суд повинен був розглянути заявлений позов по суті.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а апеляцію державного обвинувача по справі слід частково задовольнити.
Вирок Іванівського районного суду Херсонської області від 21 листопада 2006 року відносно ОСОБА_1, в частині розгляду заявленого по справі цивільного позову скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного провадження в місцевий Нижньосірогозький районний суд.
В іншій частині цей вирок залишити без змін.
Головуючий: В.Я.Червоненко
Судді: В.І.Раєнок, І.І.Литвиненко
пост. 23.01.07
надр. 23.01.07
рві, бт.