Справа №1 la-50/ 2007                                    Головуючий у 1 інстанції: Овчаренко А. А.

Категорія ст. 186 ч.2 КК України                                                 Доповідач: Гемма Ю.М.

УХВАЛА

іменем             України

16 січня 2007 року                                                                                          м. Херсон

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого: Червоненка В.Я.

суддів: Гемми Ю.М., Вороненко Т.В.

з участю прокурора: Литвиненка О.О.

засудженого ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1    на вирок   Скадовського    районного суду Херсонської області від 17 серпня 2006 року, -

встановила:

Цим вироком:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривий Ріг, українця, громадянина України, раніше судимого:

26.05.2005р. Скадовським районним судом Херсонської області за ст. ст. 185 ч.3,186 ч.2,70 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробування з іспитовим строком на 2 роки; засуджено за ст.186 ч.2 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком суду й остаточно призначено покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі.

Міра запобіжного заходу - тримання під вартою. Початок строку відбуття покарання з 16 вересня.2005 року.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 10 вересня 2005 року біля 23 год., повторно, знаходячись у приміщенні магазину "Легенда", розташованого у АДРЕСА_1, де в присутності продавців, відкрито заволодів грошима в сумі 147 грн., які знаходились за прилавком, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 збитки на вказану суму.

В апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи доведеність своєї вини, посилається на суворість призначеного йому покарання. На його думку, суд не врахував обставини, що пом'якшують покарання - явку з повинною, щире каяття, сприяння слідству, відсутнісіь претензій з боку потерпілого. Крім того, суд при призначенні йому покарання на підставі ст .71 КК України не зарахував у строк відбуття покарання строк перебування під вартою з 20.10.2004 року по 26.05.2005 року за попереднім вироком. З цих підстав просить змінити вирок і пом'якшити йому покарання до 5 років позбавлення волі.

Іншими учасниками процесу вирок щодо ОСОБА_1 не оскаржується. Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1 на підтримання апеляції, думку прокурора про залишення вироку без зміни, останнє слово ОСОБА_1, в якому він просив пом'якшити покарання,   перевіривши матеріали справи і   доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція  не підлягає задоволенню з таких підстав.

Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, за викладених у вироку обставин, та правильність кваліфікації його дій за ст. 186 ч.2 КК України, в апеляції засудженим не оспорюються.

його доводи в апеляції про те, що суд призначив йому надто суворе покарання, є необґрунтованими.

Так, призначаючи ОСОБА_1 вид та міру покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до тяжких, дані про особу винного, що характеризується задовільно, обставини, що пом'якшують його покарання, зокрема, щире каяття, на які є посилання в апеляції. Суд врахував і те, що ОСОБА_1 протягом іспитового строку вчинив новий умисний аналогічний злочин, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення. З урахуванням усіх цих даних і на підставі ст.71 КК України, суд обґрунтовано призначив засудженому покарання у виді позбавлення волі, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, і підстав для пом'якшення покарання колегія суддів не вбачає.

Ті обставини, на які посилається ОСОБА_1 в апеляції, зокрема, явку з повинною, сприяння слідству, відсутність претензій з боку потерпілого, не можуть бути підставами для пом'якшення покарання і зміни вироку у цій частині. Як убачається з матеріалів справи, він після затримання явку з повинною не писав, гроші здобуті злочинним шляхом добровільно не повернув, те, що потерпілий не пред'явив до нього цивільний позов не свідчить про відсутність претензій з його боку, оскільки за ним зберігається право пред'явити позов у порядку цивільного судочинства.

Також є необгрунтованими доводи ОСОБА_1 про необхідність зарахування йому у строк відбуття покарання за новим вироком строк перебування під вартою з 20.10.2004 року по 26.05.2005 року за попереднім вироком Скадовського районного суду Херсонської області від 26.05.2005 року. Як видно зі змісту нового вироку цього суду від 17 серпня 2006 року, суд на підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднав не відбуту частину покарання за попереднім вироком, яка складає 3 роки 4 місяця 25 днів, і фактично зарахував у строк відбуття покарання за останнім вироком строк перебування під вартою з 20.10.2004 року по 26.05.2005 року - 7 місяців 6 днів за першим вироком.

Порушень норм кримінально-процесуального закону, які можуть бути підставами для скасування чи зміну вироку, по справі не встановлено.

Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 17 серпня 2006 року щодо нього - без зміни.