ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.04.09 Справа № 14/84/09
Суддя Хоролець Т.Г.
за позовом Концерну “Міські теплові мережі” ( 69091 м. Запоріжжя, вул. Гвардійський, 137) в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району (69002 м. Запоріжжя, вул. Артема, 79 а)
до Приватного підприємця ОСОБА_1 (69120 АДРЕСА_1)
про стягнення 2 389, 07 грн. заборгованості
Суддя Хоролець Т.Г.
Представники:
Від позивача –Іванчик О.М., довіреність № 5164/27-19 від 11.09.2008
Від відповідача –не з’явився
СУТЬ СПОРУ :
Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2 389, 07 грн.
20.02.2009 порушено провадження у справі №14/84/09, судове засідання призначено на 24.03.2009. Розгляд справи відкладався до 13.04.2009.
В судове засідання 13.04.2009 представник відповідача не з’явився, про причини неявки в суд не повідомив, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвали суду направлялися відповідачу на адресу вказану в позовній заяві АДРЕСА_2 (ця адреса вказана в договорі № 01/08-2002 від 01.08.2002 та за цією адресою до 03.03.2008 року відповідач значився в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) та на адресу м Запоріжжя, АДРЕСА_1 згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідач 02.03.2009 отримав ухвалу суду про порушення провадження у справі за адресою АДРЕСА_2, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 5280613.
Таким чином, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в суді.
У судовому засіданні 13.04.2009 за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач обґрунтував свої вимоги умовами договору, положеннями ст.ст. 258,526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України, які полягають у наступному: просить стягнути з відповідача 2 389, 07 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію у гарячій воді.
Відповідач в судові засіданні не з’являвся, про причини неявки в судове засідання не повідомляв, пояснень чи заперечень по суті спору не надавав.
Суд визнав наявних у справі матеріалів достатніми для розгляду спору по суті в порядку ст. 75 ГПК України.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між Концерном “Міські теплові мережі” –Теплопостачальна організація (позивач у справі) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 –Споживач (відповідач у справі) 01.03.2006 року укладено договір № 1104 про купівлю-продаж теплової енергії у гарячій воді.
Згідно до п.1.1 договору, Теплопостачальна організація бере на себе зобов’язання відпустити теплову енергію в горючій воді Споживачу, а Споживач зобов’язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до Договору.
На виконання умов договору позивач в період з жовтня 2006 по жовтень 2008 року поставив відповідачу теплову енергію в приміщення за адресою м Запоріжжя, пр. Леніна,44 на загальну суму 2389,07 грн.
Отримання послуг відповідачем підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії, які направлені позивачем Споживачу та є погодженими відповідно до умов п.6.6.2 договору: ... У разі неотримання Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений договором термін, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період..
Згідно п. 6.3 договору споживач здійснює оплату за теплову енергію шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок Теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюється споживачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Згідно ст.193 ГК України: суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525,526 ЦК України: зобов’язання має виконуватись належним чином.
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України –договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 33 ГПК України обов’язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за період з жовтня 2006 р. по жовтень 2008 р. (включно) щомісячно направлялися на адресу Споживача Акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки до оплати.
23.01.2009 року позивач повторно направив на адресу Споживача рахунки та Акти приймання-передачі за зазначений період, а також розрахунок суми заборгованості.
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ... Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Термін оплати за договором № 1104, як вже вказувалося вище, визначений п.6.3.Крім того, позивач повторно направив відповідачу рахунки на оплату наданих послуг.
Проте, відповідачем в порушення як умов договору, так і положень ст. 530 ЦК України сума заборгованості до цього часу не сплачена.
Відповідач в судові засідання не з’являвся, вимоги суду не виконав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, в зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44,49,75,82-85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити
2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (69120 АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091 м. Запоріжжя, вул. Гвардійський, 137; р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849 ЄДРПОУ 32121458) 2 389 (дві тисячі триста вісімдесят дев’ять) грн. 07 коп. заборгованості, 102,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Суддя Т.Г.Хоролець
Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 17.04.2009 року