Справа № 11 а-14/2007 Головуючий у 1 інстанції: Пляс М.Г.
Категорія ст. 15 ч.2, 308 ч. 1 КК України Доповідач: Гемма Ю.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2007 року м. Херсон
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі
головуючого: Червоненка В.Я.
суддів: Гемми Ю.М., Вороненко Т.В.
з участю прокурора Литвиненка О.О.
засудженого ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 13 листопада 2006 року,
встановила:
Цим вироком:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого: 22.06.2001р. Комсомольським районним судом м. Херсона за ст. 141 ч.2 КК України 1960 року на 3 роки позбавлення волі, звільненого 01.03.2004р. за відбуттям строку покарання, засуджено за ст. ст. 15 ч.2, 308 ч.1 КК України на 3 роки позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі.
Міра запобіжного заходу - тримання під вартою з 13.11.2006 року.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судові витрати в сумі 152 грн. 99 коп.
Вирішено питання про речові докази.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 23 серпня 2006 року близько 15 год. у с. Подо-Калинівка Цюрупинського району Херсонської області с охоронюваної території поля ПП "ДМ-Тера", на якому легально вирощують рослини снотворного маку, намагався викрасти шляхом збору декількох головок рослини мак, які являються особливо небезпечним наркотичним засобом -висушеною маковою соломою, масою 44,8 грамів, але злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежалі від його волі, оскільки він був затриманий на місці злочину охоронниками та працівниками міліції, які вилучили у нього наркотичні засоби.
В апеляції з доповненнями засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи доведеність своєї вини, посилається на суворість призначеного йому покарання. В обґрунтування доводів указує, що судом не в повній мірі враховані обставини, що пом'якшують покарання, зокрема, щире каяття, наявність на його утриманні двох неповнолітніх дітей і дружини. З цих підстав просить змінити вирок і пом'якшити покарання з призначенням його без позбавлення волі.
Іншими учасниками судового розгляду вирок щодо ОСОБА_1 не оскаржується.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, думку прокурора про залишення вироку без змін, останнє слово ОСОБА_1, в якому він просив пом'якшити покарання, перевіривши матеріали справи і доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини вчиненого злочину, доведеність вини ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій в апеляції засудженим не оспорюються.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні замаху на викрадення наркотичних засобів, та ні він, ні інші учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини справи і не заперечували проти скороченого дослідження доказів відповідно до вимог ч.3 ст.299 КПК України, суд обмежився допитом підсудного та дослідженням письмових матеріалів справи.
Дії засудженого ОСОБА_1 судом правильно кваліфіковані за ст.ст. 15 ч.2, 308 ч.1 КК України.
Що ж стосується доводів апеляції засудженого про суворість призначеного йому покарання, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими.
Обираючи ОСОБА_1 вид та міру покарання, суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який віднесено до тяжких, дані про особу винного, що характеризується негативно, має непогашену судимість, обставини, що пом'якшують його покарання, такі, як щире каяття, на які є посилання в апеляції засудженого. З урахуванням усіх цих даних у сукупності, судом призначено засудженому покарання у виді позбавлення волі у мінімальній межі санкції ст.308 ч.І КК України, яке на думку колегії суддів є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Підстав для пом'якшення покарання з призначенням його без позбавлення волі, як про це ставиться питання в апеляції засудженого, колегія суддів не вбачає.
Ті обставини, на які посилається ОСОБА_1 в апеляції, зокрема, наявність на його утриманні двох неповнолітніх дітей і дружини, не є достатніми підставами для зміни вироку у цій частині. Як убачається з матеріалів справи, засуджений розлучений, ніде не працює.
Порушень норм кримінально-процесуального закону, які можуть бути підставами для скасування чи зміну вироку, по справі не встановлено.
Таким чином, вирок має бути залишений без змін.
Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 13 листопада 2006 року щодо нього - без зміни.