ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.05.2009  року                                                            Справа № 14/50пд

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Бойченка К.І.

суддів                                            Єжової С.С.

                                                  Парамонової Т.Ф.

                                                  

секретар судового засідання:            Шабадаш Д.С.

за участю представників:

від позивача:                              -представник у судове засідання не прибув;

від відповідача:                              -Федоренко Н.В., голова ОСББ „Бакьківщина”,

паспорт серії ЕК №717941 від 14.01.98;

розглянувши

у судовому засіданні

апеляційну скаргу                    Товариства з обмеженою відповідальністю

                                        „Луганськвода”, м. Луганськ

на рішення

господарського суду          Луганської області

від                                        09.04.09

по справі                              №14/50пд (суддя –Лісовицький Є.А.)

за позовом:                              Товариства з обмеженою відповідальністю

                                        „Луганськвода”, м. Луганськ

до відповідача:                    Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку

                                        „Батьківщина”, м. Луганськ

про                                        спонукання укласти договір

В С Т А Н О В И В:          

          Як вбачається із Статуту, затвердженого рішенням загальних зборів співвласників квартир та нежилих приміщень будинку за протоколом від 28.11.04 №6 та зареєстрованого 28.04.06 державним реєстратором виконавчого комітету Луганської міської ради Калініченко О.І. за №13821230000008435, Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Батьківщина” створено власниками квартир багатоквартирного будинку №124 на кварталі імені Т.Г. Шевченка в м. Луганську шляхом реорганізації житлово-будівельного кооперативу „Батьківщина” і є його правонаступником.

          За таких обставин, назвою відповідача у даній справі є -  Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Батьківщина”, м. Луганськ, яку і слід вважати належною, що також підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №713557 від 28.04.06, довідкою Головного управління статистики у Луганській області №50177 від 02.11.06 та відтиском печатки відповідача на документах, які залучені до матеріалів даної справи.

          У лютому 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганськвода”,       м. Луганськ (далі за текстом –ТОВ „Луганськвода”, позивач), звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою №02/38-ю від 13.02.09 з вимогами про зобов’язання Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Батьківщина”,              м. Луганськ (далі за текстом –ОСББ „Батьківщина”, відповідач), укласти з позивачем договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення в редакції проекту договору ТОВ „Луганськвода”.

          В обґрунтування позову позивач посилається на наступне:

          -25.12.08 позивач направив на адресу відповідача проект договору про надання послуг з централізованого водовідведення та водопостачання, але ніякої відповіді позивач від відповідача не отримав;

          -відповідач ухиляється від укладання договору і на момент подання до господарського суду Луганської області позову послуги з водопостачання і водовідведення використовуються відповідачем на бездоговірних засадах, що суперечить ст. 19 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, яка передбачає, що відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах;

          -відповідно до ст. 19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” послуги з питного водопостачання та водовідведення надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об’єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладання ними договорів. Договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем;

          -оскільки трубопроводи систем водопостачання і водовідведення в багатоквартирних будинках безпосередньо до комунальних мереж каналізаційного господарства не приєднані, а підключені до інженерних мереж багатоповерхових будинків, які в свою чергу являють собою єдину систему водопостачання і водовідведення будинків, які розташовані у місті Луганську, переданих в управління відповідача, тому окремі квартири в багатоповерхових будинках не можуть бути абонентами ТОВ „Луганськвода” по центральному водопостачанню і водовідведенню;

          -відповідно до положень Закону України „Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку” –основна діяльність об’єднання полягає у сприянні членам об’єднання отриманню житлово-комунальних та інших послуг (ч. 4 ст. 4 Закону); коли правління об’єднання самостійно виконує функції управління, воно за договором з постачальником комунальних послуг є колективним замовником (абонентом) наданих послуг та несе повну відповідальність за своєчасну оплату вартості фактично спожитих членами об’єднання комунальних послуг (ст. 22 Закону);

          -у Статуті відповідача є пункт про те, що об’єднання співвласників багатоквартирного будинку організує утримання будинку, забезпечує його газом, водою, опаленням, електроенергією та інше;

          -пунктом 1 частини 2 статті 22 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” визначено, що виробник зобов’язаний укласти договір з виконавцем (споживачем) про умови надання житлово-комунальних послуг. Укладання господарської угоди обов’язкове у випадках, коли це передбачено законом або є пряма вказівка закону відносно обов’язковості укладання договору для певної категорії суб’єктів господарювання (п. 3           ст. 179 Господарського кодексу України).  

Рішенням господарського суду Луганської області від 09.04.09 у справі №14/50пд у задоволенні позову відмовлено з покладання судових витрат на позивача.

Дане рішення суду першої інстанції мотивовано наступним:

-положеннями  ст. 180 Господарського кодексу України, які передбачають, що зміст  господарського  договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін,  спрямованою на встановлення,  зміну або припинення господарських зобов'язань,  як погоджені сторонами, так і ті,  що  приймаються  ними  як  обов'язкові  умови  договору відповідно до законодавства; господарський   договір  вважається  укладеним,  якщо  між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто  згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного  виду,  а  також  умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода; при  укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору;

-на балансі позивача знаходяться водопровідні та каналізаційні мережі. Метою діяльності позивача є забезпечення Луганської області (у тому числі м. Луганська) питною водою і прийом стічних вод від споживачів; відповідач є суб'єктом некомерційного господарювання, володіє організаційно-господарськими повноваженнями по забезпеченню надання комунальних послуг мешканцям будинку;

-проект договору, запропонований позивачем відповідачу, містить посилання, у тому числі щодо предмета договору, на додатки до договору. Пунктом 1.1 проекту договору передбачено, що позивач зобов’язується постачати відповідачу воду та приймати від нього стічні води у багатоквартирному житловому фонді, що визначений переліком будинків (додаток № 1 до договору). Але цей додаток не заповнений і позивачем не підписаний; пунктом 3.1 проекту договору передбачено, що позивач через системи комунального водопостачання надає воду відповідачу в обсягах передбаченого цим договором ліміту (додаток 2). Але цей додаток також не заповнений і позивачем не підписаний;

-тому, проект, запропонований позивачем відповідачу, не містить усіх суттєвих умов, необхідних для укладення договору, а тому неможливо спонукати відповідача укласти договір у редакції договору позивача.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 09.04.09 у справі №14/50пд, позивач подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 21.04.09 №04/197-ю, у якій просить згадане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що:

-оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права та висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи, що призвело, на думку позивача, до неправильного вирішення справи по суті;

-істотними умовами є умови, визначені сторонами чи законодавством;

-з твердженням суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні про те, що договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, а при укладенні договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору, позивач не погоджується, оскільки він звернувся в суд з позовом не про встановлення того факту, що договір є укладеним, а з позовом про спонукання відповідача укласти договір, оскільки останній відмовився його укласти. З цього приводу про погодження умов договору між сторонами, на думку апелянта, не може йти мова, оскільки відповідач взагалі проігнорував пропозицію позивача на укладання договору;

-щодо додатків, то, на думку позивача, він не має змоги їх заповнювати на свій розсуд, оскільки не має інформації про кількість мешканців багатоквартирного будинку відповідача, кількість вводів, кількість субабонентів (юридичних осіб), кількість витрат води на утримання будинку, ступінь благоустрію будинку, а тому ці додатки повинен був заповнити відповідач;

          

-у проекті договору, запропонованому відповідачу, містилися всі суттєві умови, передбачені ст. 20 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання”;

-відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” виробник зобов’язаний укласти договір з виконавцем (споживачем) про умови надання житлово-комунальних послуг. Укладання господарського угоди обов’язкове у випадках, коли це передбачено законом або є пряма вказівка закону відносно обов’язковості укладання договору для певної категорії суб’єктів господарювання п. 3 ст. 179 Господарського кодексу України;

-відповідач ухиляється від укладання договору і на момент подання до господарського суду Луганської області позову послуги з водопостачання і водовідведення використовуються відповідачем на бездоговірних засадах, що суперечить ст. 19 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, яка передбачає, що відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідач подав 19.05.09 до Луганського апеляційного господарського суду відзив №7 від 11.05.09 на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначив, що на його думку, оскаржуване рішення у даній справі судом першої інстанції було прийняте у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та з урахуванням усіх обставин справи, а тому вважає, що підстав для задоволення вимог позивача за апеляційною скаргою немає. Просить залишити рішення господарського суду Луганської області від 09.04.09 у справі №14/50пд без змін, а апеляційну скаргу позивача –без задоволення.

Повноважний представник позивача у судове засідання, яке відбулося 19.05.09, не прибув, хоча усі сторони у даній справі були повідомлені Луганським апеляційним господарським судом про час, дату та місце цього судового засідання належним чином, про що свідчать матеріали даної справи.

          

          Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 24.04.09, відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвода”, м. Луганськ, від 21.04.09 №04/197-ю на рішення господарського суду Луганської області від 09.04.09 у справі №14/50пд призначено судову колегію у складі: головуючий суддя –Бойченко К.І., суддя -  Єжова С.С., суддя -  Парамонова Т.Ф.

          Згідно з ч. 2 ст. 99  Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

          Апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.   

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача до задоволення не підлягає, з огляду на наступне.

Із матеріалів даної справи вбачається, що позивач 25.12.08 листом від 25.12.08 б/н звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір на водопостачання та водовідведення та надав останньому проект договору без дати №555 для підписання, який  відповідач не підписав, залишив без відповіді та задоволення, у зв’язку з чим позивач звернувся з позовом до господарського суду Луганської області про зобов’язання відповідача укласти з позивачем договір на послуги з  водопостачання в редакції проекту договору  позивача.

Позивач вважає, що відповідач зобов’язаний укласти з ним договір на водопостачання та водовідведення, оскільки обов’язок відповідача щодо укладення спірного договору передбачений приписами ст. ст. 179, 181 Господарського кодексу України, ст. 19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання”, ст. ст. 19, 22 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, ст. ст. 4, 22 Закону України „Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку”.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання”, послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

Згідно п. п. 2.1. та 2.2. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.08 №190 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 07.10.08 за                        №936/15627, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України „Про питну воду та питне водопостачання” та „Про житлово-комунальні послуги”; істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України „Про житлово-комунальні послуги”.

Відповідно до ст. 20 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” істотними умовами договору про надання послуг з питного водопостачання є: режим надання послуг; обсяги питного водопостачання за нормативами питного водопостачання; порядок надання послуг з водовідведення; розмір та порядок оплати послуг централізованого водопостачання і водовідведення; права та обов'язки сторін договору; відповідальність сторін договору. У договорі про надання послуг з питного водопостачання повинні бути зроблені посилання на нормативні документи, на підставі яких здійснюватиметься питне водопостачання. За згодою сторін договору про надання послуг з питного водопостачання у ньому можуть бути зазначені інші умови, зазначені у ст. 20 даного Закону.

Також істотні умови договору на надання житлово-комунальних послуг передбачені ч. 1 ст. 26 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, зокрема:

1) найменування сторін;

2) предмет договору;

3) вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг;

4) порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги;

5) порядок  перерахунків  розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання  або  надання  не  в  повному  обсязі, зниження їх якості;

6) права та обов'язки сторін;

7) порядок контролю та звіту сторін;

8) порядок  вимірювання  обсягів та визначення якості наданих послуг;

9) визначення точок розподілу,  в яких відбувається  передача послуг від виконавця/виробника споживачу;

10) порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту);

11) умови  доступу  в  квартиру,  будинок,   приміщення,   на земельну  ділянку  для усунення аварій,  неполадок,  огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку;

12) порядок здійснення ремонту;

13) відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору;

14) порядок вирішення спорів;

15) перелік форс-мажорних обставин;

16) строк дії договору;

17) умови зміни, пролонгації, припинення дії договору;

18) дата і місце укладення договору.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладення господарських договорів.

Пунктом 2 статті 181 Господарського кодексу України визначено, що проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін і цей проект у 2-х примірниках повинний бути наданий другій стороні.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За  наявності  заперечень щодо окремих  умов  договору, сторона,  яка одержала   проект договору, складає  протокол розбіжностей,  про що  робиться  застереження  у  договорі,  та  у двадцятиденний  строк надсилає другій  стороні  два  примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором (ч. 4 ст. 181 Господарського кодексу України).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору,   заснованого  на  державному  замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону,  або сторона -  виконавець  за  договором,  що  в установленому порядку  визнаний монополістом на певному ринку  товарів  (робіт,  послуг), яка  одержала  протокол  розбіжностей,  не  передасть у зазначений двадцятиденний  строк   до   суду   розбіжності,   що   залишилися неврегульованими,   то   пропозиції   другої   сторони  вважаються прийнятими    (ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України).

          Як вбачається з матеріалів даної справи, відповідач проект договору не розглядав, протокол розбіжностей не складав, тому суд апеляційної інстанції розглядає проект договору на умовах, пропонованих позивачем.

Частина 3 статті 180 Господарського кодексу України визначає, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору, тобто, направляючи відповідачу проект договору, позивач відповідно до приписів зазначеної статті повинний в даному проекті визначати предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до її якості (ч. 4 ст. 180 Господарського кодексу України).

Аналізуючи предмет даного спору, судова колегія дійшла висновку, що проект договору, який позивач просить господарський суд зобов'язати відповідача укласти з ним  на умовах редакції даного проекту, не відповідає вимогам ст. 180 Господарського кодексу України та вищезгаданих Законів, оскільки не містить всіх необхідних умов, а саме: у даному проекті договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення відсутня дата договору, не встановлений чітко предмет договору (обсяги послуг не визначено) і відсутній строк дії договору.

Спірний проект договору, який знаходиться в матеріалах справи та був пропонований  відповідачу, має посилання на  додатки № 1, 2, 3,  4, 5, саме у  яких повинні бути  зазначені істотні умови договору (перелік об’єктів водоспоживання та водовідведення житлового фонду –додаток №1, ліміт постачання питної води і прийому стоків –додаток №2, розрахунок  спожитих об’ємів водоспоживання та  водовідведення житлового фонду у певному місяці за показниками будинкових засобів обліку –додаток №3, розрахунок спожитих об’ємів водоспоживання та водовідведення житлового фонду у певному місяці –додаток №4, зразок акту  про обсяг наданих виробником послуг, який має графи: „будинки, обладнані будинковими приладами обліку”, „будинки, не обладнані приладами обліку”, „об’єм спожитої води на загальнобудинкові потреби ” та „витоки з систем водопостачання „Виконавця” –додаток № 5.

Вказані додатки є невід’ємними частинами договору, оскільки конкретний зміст додатків, які передбачають встановлення саме істотних умов договору, у тексті договору не наведений.

Жоден з наведених додатків до договору позивачем не підписаний та не скріплений печаткою, не містить відповідного змісту, тобто не заповнений, що позивачем не оспорюється.

Основним є те, що проект договору не містить переліку будівель, сукупність яких може бути об’єктом водоспоживання та водовідведення за вказаним договором.  За таких умов неможливо взагалі встановити, щодо яких саме будинків (об'єктів водоспоживання та водовідведення) надісланий вказаний проект договору та, відповідно, чи має відношення відповідач до цих будинків (об'єктів водоспоживання та водовідведення), а додатки до проекту даного договору, які були б  його невід’ємними частинами та в яких були б відображені ці об’єкти та ліміти постачання води і прийому стоків на рік, а також розрахунки обсягу споживання,  позивачем не заповнені.

Відсутність у запропонованому позивачем проекті конкретних істотних умов договору робить  неможливим у даному випадку спонукати у судовому порядку відповідача укласти договір на  водопостачання та водовідведення, оскільки ч. 3 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України  передбачає, що у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір –умови, на яких сторони зобов’язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Також є неможливим виконання сторонами договору, який би вважався укладеним за рішенням суду, проект якого поданий позивачем у неналежному вигляді. Законодавством не передбачені примусові заходи відносно відповідача (споживача послуг) заповнити додатки до договору або погодити істотні умови договору з позивачем у випадку спонукання судом відповідача укласти договір.

Відповідно до статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладання яких є обов'язковим на підставі закону, розглядаються судом.

Але, господарський суд може прийняти рішення про зобов'язання укласти договір, якщо проект договору містить всі істотні умови договору відповідно до чинного законодавства.

В даному випадку проект договору, який позивач просить господарський суд зобов'язати відповідача з ним укласти, не містить всіх істотних умов і господарський суд Луганської області обґрунтовано відмовив позивачу у задоволені позову.

Таким чином, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 09.04.09 у справі №14/50пд ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а тому, доводи апелянта судовою колегією залишаються поза увагою.

          За таких обставин, рішення господарського суду Луганської області від 09.04.09 у справі №14/50пд  залишається без змін.

          Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита у сумі 42 грн. 50 коп. за подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного господарського суду покладаються на заявника скарги (позивача у справі) –Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганськвода”,                 м. Луганськ.     

          У судовому засіданні за згодою представника відповідача оголошені вступна та резолютивна частини даної постанови.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

                    1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвода”,       м.  Луганськ, від 21.04.09 №04/197-ю на рішення господарського суду Луганської області від 09.04.09 у справі №14/50пд залишити без задоволення.

          2.Рішення господарського суду Луганської області від 09.04.09 у справі №14/50пд залишити без змін.

          3.Витрати по сплаті державного мита у розмірі 42 грн. 50 коп. за подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного господарського суду покласти на заявника скарги (позивача у справі) – Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганськвода”, м. Луганськ.  

 

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                   К.І. Бойченко

Суддя                                                                                                С.С. Єжова

          Суддя                                                                                        Т.Ф. Парамонова