Справа № 202/6600/14-ц

Провадження № 2/202/4406/2014

УХВАЛА

Іменем України

17 липня 2014 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді                               Колесніченко О.В.,

при секретарі                                         Голобородько О.М.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську клопотання ОСОБА_3 про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи – Шоста дніпропетровська державна нотаріальна контора, Дніпропетровська міська рада, Дніпропетровське міське управління земельних ресурсів, про визнання права власності на частину земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2014 року ОСОБА_1 пред’явила через суд позов до ОСОБА_3, ОСОБА_5 на предмет визнання за нею права власності на 42/100 частини земельної ділянки площею 0, 0915 га в м. Дніпропетровську по вул. Іркутській, 31, на якій розташоване домоволодіння, 42/100 частини якого належить позивачу на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23 червня 2005 року, що був складений ОСОБА_6 27 грудня 2002 року.

В судовому засіданні справи по суті відповідач ОСОБА_3, діючи через свого представника, подала клопотання про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Реєстраційної служби Дніпропетровського МУЮ, треті особи – Шоста ДДНК, ОСОБА_7, про часткове визнання недійсною державної реєстрації прав на нерухоме майно та внесення змін до державної реєстрації, оскільки від рішення у цій справі безпосередньо залежить вирішення справи за позовом ОСОБА_1

Позивач та представник позивача в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечували, зазначивши, при цьому, що ОСОБА_1 у даній справі заявлені вимоги в межах одержаної у спадок частки домоволодіння – 42/100, тому вирішення справи за позовом ОСОБА_8 не впливатиме на розгляд і вирішення справи за позовом ОСОБА_1

Відповідач ОСОБА_5 та представники третіх осіб, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явилися, причин неявки суду не повідомили, що не перешкоджає вирішенню заявленого клопотання у їх відсутності.

Суд, вислухавши думку представника відповідача, позивача та її представника, розглянувши клопотання, дослідивши наявні матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно п.4 ч.1 ст. 201 ЦПК України суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, кримінального чи адміністративного судочинства.

Крім того, Пленум Верховного Суду України у пункті 33 своєї постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», роз’яснив, що наявність підстав для зупинення провадження у справі за п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України має місце у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, від яких залежить можливість її розгляду.

Як встановлено судом, в провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа №2/202/477/2014 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, РС Дніпропетровського МУЮ, треті особи – Шоста ДДНК, ОСОБА_7, про часткове визнання недійсною державної реєстрації прав на нерухоме майно та внесення змін до державної реєстрації.

З витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно вбачається, що за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на 63/100 домоволодіння по вул. Іркутській, 31 у м. Дніпропетровську на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23 червня 2005 року, однак заповіт ОСОБА_6 складений на користь ОСОБА_1 27 грудня 2002 року та 23 червня 2005 року ОСОБА_1 видане свідоцтво про оправо власності на спадщину за заповітом на 42/100 частини домоволодіння (а.с.9, 10, 39).

З огляду на викладене, виходячи з предмету та підстав заявленого позову, зважаючи на те, що наразі судом розглядається цивільна справа про визнання недійсною державної реєстрації прав на спадкове нерухоме майно ОСОБА_1 за заповітом після ОСОБА_6, суд приходить до висновку, що розв’язання такого спору без сумніву має значення для вирішення питання про визнання права власності ОСОБА_1В, на частку земельної ділянки, яка відповідає частці спадкового домоволодіння, враховуючи, що право власності на нерухоме майно виникає згідно ст. 334 ЦК України з моменту державної реєстрації, що наразі оспорюється, а відтак, клопотання представника відповідача підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 201, 209-210 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи – Шоста дніпропетровська державна нотаріальна контора, Дніпропетровська міська рада, Дніпропетровське міське управління земельних ресурсів, про визнання права власності на частину земельної ділянки зупинити до вирішення ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, треті особи – Шоста дніпропетровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_9, про часткове визнання недійсною державної реєстрації прав на нерухоме майно та внесення змін до державної реєстрації.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’яти днів з дня її оголошення до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п’яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя О.В. Колесніченко