УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2012 р. Справа № 73323/11/9104

           Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Макарика В.Я., Обрізка І.М.,

за участю секретаря судового засідання: Шаблій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Фермерського господарства "ОСОБА_1В." на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.07.2011 року по справі за позовом Фермерського господарства "ОСОБА_1В." до Територіальної державної інспекції праці у Львівській області про встановлення наявності чи відсутності повноважень, визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії,–

встановив:

Фермерське господарство «ОСОБА_1В.» (далі-Фермерське господарство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Територіальної державної інспекції праці у Львівській області, просить встановити наявність чи відсутність повноважень Територіальної державної інспекції праці у Львівській області, а саме чи на підставі Кодексу Законів про Працю України, Закону України «Про оплату праці», положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 50 від 18.01.2003 року до повноважень відповідача належить перевірка законності виплати заробітної плати голові фермерського господарства ОСОБА_1, визнати протиправними дії відповідача щодо перевірки законності виплати заробітної плати голові фермерського господарства ОСОБА_1, скасувати акт перевірки № 13-25-044/0832 від 11.05.2011 р., зобов'язати відповідача утриматись від перевірок позивача по факту дотримання трудового законодавства при нарахуванні та виплаті заробітної плати голові фермерського господарства ОСОБА_1.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що відповідач, перевищуючи свої повноваження, провівши перевірку законності виплати заробітної плати голові фермерського господарства в акті перевірки встановив порушення норм ст. 30 Закону України «Про оплату праці», ч. 1 ст. 115 КЗпП України, які не поширюються на голову фермерського господарства, оскільки такий не працює у фермерському господарстві згідно договору.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.07.2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання сторони не з’явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 114 Господарського кодексу України фермерське господарство є формою підприємництва громадян з метою виробництва, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою).

Фермерське господарство ОСОБА_1 зареєстровано державним реєстратором Сокальської РДА Львівської області 17.11.1997 року за адресою: Львівська область, Сокальський район, село Тартаків, що підтверджується наявним в матеріалах справи спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Засновником фермерського господарства є ОСОБА_1.

Відповідно до вимог Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 50 від 18.01.2003 року - основним завданням Територіальної державної інспекції праці у Львівській області є забезпечення захисту прав працівників шляхом здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю (крім питань охорони праці) та загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття (далі загальнообов'язкове державне соціальне страхування) на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб, які використовують найману тощо.

Згідно п. 1.4 Порядку проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 72 від 21.03.2003 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 432/7753 від 03.06.2003 р. - перевірки, що проводяться посадовими особами Держнаглядпраці та Територіальною державною інспекцією праці у Львівській області, можна поділити на: планові та позапланові; за дорученням керівництва Держнаглядпраці та Територіальної державної інспекції праці у Львівській області, правоохоронних органів; за пропозиціями установ, організацій; за зверненнями громадян.

Так, на підставі пропозиції Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області від 15.04.2011 р. №3980/05-17, 11.05.2011 року державним інспектором праці Територіальної державної інспекції праці у Львівській області ОСОБА_2 було проведено перевірку Фермерського господарства «ОСОБА_1В.» з питань додержання законодавства про працю, загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Для перевірки представлено було книгу нарахування заробітної плати, при огляді якої встановлено, що заробітна плата у фермерському господарстві нараховувалась за період з січня 2009 року по квітень 2011 року лише голові фермерського господарства ОСОБА_1 і лише у березні, квітні та травні 2010 року у розмірі 50% розміру заробітної плати, встановленої чинним законодавством на даний період, а саме: у березні 2010 року - 434,50 гри., у квітні 2010 року - 442,00 грн., у травні 2010 року - 442,00 грн.

Відповідно до 4.1. Порядку проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування за результатами кожної перевірки обов'язково складається акт перевірки, а в разі виявлення порушень законодавства про працю чи загальнообов'язкове державне соціальне страхування -припис щодо їх усунення.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 11.05.2011 р.№ 13-25-044/0832.

Перевіркою встановлено порушення вимог ст. 30 Закону України «Про оплату праці», а саме проведено виплату заробітної плати натуроплатою у розмірі 100% нарахованої за місяць, замість передбаченої законодавством 30% та порушення вимог ч. 1 ст. 115 Кодексу Законів про Працю України, а саме проведено виплату заробітної плати один раз на місяць. Окрім того встановлено, що термін притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 38 Кодексу законів про Працю України минув.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про фермерське господарство» членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства.

Згідно з ст. 27 Закону України «Про фермерське господарство», трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів.

Відповідно до вимог ст. 3 Кодексу законів про Працю України - законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють з трудовим договором з фізичними особами. Особливості праці членів фермерських господарств визначаються законодавством та їх статутом.

Стаття 252-1 Кодексу законів про Працю України передбачає, що трудовий колектив підприємства утворюють усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством.

Згідно ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство діє на основі Статуту.

Якщо в статуті фермерського господарства особливості праці членів фермерських господарств не обумовлені, то трудові відносини регулюються на загальних підставах відповідно до чинного законодавства. Тобто у разі відсутності певних норм регулювання трудових відносин в законодавстві та в їх статуті по аналогії застосовуються загальні норми законодавства про працю.

Згідно п.3.2 Статуту фермерського господарства «ОСОБА_1В.» засновником і головою господарства є громадянин України ОСОБА_1.

Згідно п.3.4 Статуту члени сім'ї та родичі, які бажають стати членами господарства в майбутньому, можуть стати ними лише у разі подання відповідної заяви та після внесення змін до статуту. Членами господарства не є особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

Згідно п.3.5 статуту членом господарства є ОСОБА_3 (брат). Згідно довіреності ВМА №369983 16.01.2009 року ОСОБА_3 уповноважений головою господарства ОСОБА_1 бути представником господарства.

Пунктом 6.3 Статуту фермерського господарства «ОСОБА_1В.» передбачено, що члени господарства мають права і обов'язки особи, що працюють за трудовою угодою, користуються пільгами, згідно із діючим законодавством та його Статутом.

Як вбачається з Статуту фермерського господарства «ОСОБА_1В.», такий не містить механізму умов оплати праці його членів.

Закон України «Про оплату праці» визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами. Статтею 8 цього Закону визначено, що держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій.

З аналізу вимог чинного законодавства, суд першої інстанції вірно прийшов до переконання, що компетенція Територіальної державної інспекції праці у Львівській області поширюється на перевірку законності виплат заробітної плати.

Щодо вимоги про встановлення наявності чи відсутності повноважень Територіальної державної інспекції праці у Львівській області, а саме чи на підставі Кодексу Законів про Працю України, Закону України «Про оплату праці», положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 50 від 18.01.2003 року до повноважень відповідача належить перевірка законності виплати заробітної плати голові фермерського господарства ОСОБА_1, така вимога позивача не підлягає до задоволення.

З аналізу вимог чинного законодавства та встановлених обставин справи колегія суддів приходить до висновку, що дії Територіальної інспекції праці у Львівській області щодо перевірки законності виплати заробітної плати голові фермерського господарства ОСОБА_1 відповідають вимогам чинного законодавства та базуються на передбачених ч. 3 ст. 2 КАС України принципів, а тому позов Фермерського господарства «ОСОБА_1В.» задоволенню не підлягає

Відповідно до ч. 3 ст. 2 та до ст. 11 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "ОСОБА_1В." залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.07.2011 року по справі № 2а-7565/11/1370 – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України – з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий:                                                                      І.В. Глушко

Судді:                                                                                В.Я. Макарик

                                                                                ОСОБА_4