ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.04.09 Справа № 14/67д/09
Суддя Хоролець Т.Г.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “Індастрі” (69091 м. Запоріжжя, вул. Краснодонська, 4)
До відповідача Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” (01011 м. Київ, вул. Лєскова, 9) в особі Запорізької обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” (69063 м. Запоріжжя, вул. Тургенєва, 29)
Про зміну умов Кредитного договору № 010/17-41/44/5 від 31.01.2008 та Генеральної кредитної угоди № 010/17-41/44 від 08.02.2007
Суддя Хоролець Т.Г.
Представники:
Від позивача Новіков В.С., довіреність б/н від 20.01.2009
Мельник І.В., довіреність б/н від 20.01.2009
Від відповідача Дібровська Ю.С., довіреність б/н від 20.12.2006
СУТЬ СПОРУ :
Заявлено позов про зміну умов Кредитного договору № 010/17-41/44/5 від 31.01.2008 та Генеральної кредитної угоди № 010/17-41/44 від 08.02.2007.
11.02.2009 порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 17.03.2009. В судовому засіданні оголошувалася перерва до 10.04.2009 та 13.04.2009.
31.03.2009 від позивача надійшла заява про виправлення технічної помилки в тексті позовної заяви, просить вірним вважати час укладення Кредитного договору №10/17-41/44/5 31.01.2008.
Заява не суперечить ст. 22 ГПК України, судом приймається.
Також 31.03.2009 від позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, якою просить заборонити відповідачу вчиняти дії, націлені на стягнення з позивача за даним позовом суми боргу за кредитним договором, заборонити звертати стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 08.02.2007, у тому числі за виконавчим написом нотаріуса, а також заборонити звертати стягнення на майно та грошові кошти Скрипникові Г.В. за договором поруки №010/17-41/44/5/1 від 31.01.2008.
За приписами ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
У вирішенні питання про вжиття заходів до забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і змістом позовних вимог, а також обставинами, на яких ґрунтуються позовні вимоги, доказами, які наведені на їх підтвердження та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов.
Заява позивача не містить належних обґрунтувань, крім того з викладених в позовній заяві обставин та наданих доказів, не вбачається підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Таким чином, заяву позивача залишено без задоволення.
У судовому засіданні 13.04.2009 за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові. Вимоги обґрунтовує ч. 3 ст. 550, ст.ст. 617,652 ЦК України, ст.ст. 118,218 ГК України.
Відповідач проти задоволення позову заперечує з підстав, викладених у відзиві. Зазначає, що за умовами Кредитного договору, укладеного між сторонами по справі, всі ризики, пов’язані із істотною зміною обставин, з яких Позичальник виходив при укладанні цього Договору, договору застави, Позичальник приймає на себе, і такі обставини не є підставою для зміни або розірвання цього Договору, договору застави, а також невиконання Позичальником зобов’язань за вищезазначеними договорами. Кредитним договором передбачено, що Позичальник має право порушувати перед Кредитором питання про перенесення строків платежів за кредитним договором (строків повернення кредиту, сплати процентів) у разі виникнення тимчасових фінансових або інших ускладнень з незалежних від нього причин, пов’язаних з веденням господарської діяльності. Таке звернення повинно бути направлене кредитору в письмовій формі за 10 банківських днів до настання строку платежу з наданням документів, що об’єктивно підтверджують неможливість своєчасної сплати заборгованості. Позивачем направлено лист про звільнення від сплати відсотків на 6 місяців 31.01.2009, хоча строк повернення кредитних коштів згідно п. 1.1.Кредитного договору настав 30.01.2009, на підставі чого кредит було перенесено на рахунок прострочених платежів і тим самим питання про звільнення від сплати відсотків вже не могло ставитися так як строк Кредитного договору закінчився. Згідно ст. 617 ЦК України та ст. 218 ГК України, особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів. За приписами ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов’язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов’язання, а також сплатити штрафні санкції. Кредитним договором визначено, що у випадку порушення Позичальником умов Кредитного договору, останні зобов’язаний сплатити Кредитору пеню та інші штрафні санкції, передбачені цим договором. Таким чином, подовження строку дії Кредитного договору та звільнення від матеріальної відповідальності Позивача є безпідставним та таким, що не передбачено умовами кредитного договору. На підставі викладеного просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд -
ВСТАНОВИВ:
08.02.2007 між Відкритим акціонерним товариством “Райффайзен банк Аваль” –Кредитор (відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “Індастрі” –Позичальник (позивач у справі) укладено Генеральну кредитну угоду №010/17-41/44, за умовами якої Кредитор на підставі цієї Угоди зобов’язується надавати Позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених в кредитних договорах, укладених в рамках цієї Угоди і які є її невід’ємними частинами.
Пунктом 10.2. Угоди встановлено, що за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитами, передбачених Кредитними договорами, укладених в рамках даної Угоди, Позичальник сплачує Кредитору: пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення –для кредитів, наданих в національній валюті України або пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення - для кредитів, наданих в іноземній валюті.
На виконання умов зазначеної Угоди, між сторонами 31.01.2008 укладено Кредитний договір №010/17-41/44/5 (відновлювана кредитна лінія).
Пунктом 1.1 договору сторони узгодили наступне: Кредитор на положеннях та на умовах цього Договору, відкриває Позичальнику відновлювальну (револьверну) кредитну лінію (надалі –“кредит”) в рамках Генеральної кредитної угоди №010/17-41/44 від 08.02.2007 в сумі 256000,00 доларів США (двісті п’ятдесят шість тисяч доларів США 00 центів) (ліміт кредитування), в порядку, передбаченому цим Договором, та повинен бути повернутий Позичальником в строк по 30.01.2009 включно.
Пунктом 10.2 Договору сторони узгодили, що за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом позичальник сплачує Кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення.
У зв’язку з виникненням матеріальних труднощів ТОВ “ВКП “Індастрі” звернулося до ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” з листом №31/01/17 від 31.01.2009, яким просить:
1. Змінити істотні умови договору про надання відновлюваної кредитної лінії №010/17-41/44/5 від 31.01.2008, а саме: звільнити на 6 місяців ТОВ “ВКП “Індастрі” від сплати процентів по договору.
2. Звільнити ТОВ “ВКП “Індастрі” по договору про надання відновлюваної кредитної лінії №010/17-41/44/5 від 31.01.2008 від сплати штрафних санкцій на 6 місяців.
3. Внести відповідні зміни до договору про надання відновлюваної кредитної лінії №010/17-41/44/5 від 31.01.2008, а саме: підписати додаткову угоду.
4. Не пред’являти вимоги згідно договору поруки №010/17-41/44/5/1 від 31.01.2008 Скрипникову Г.В.
Зазначений лист ВАТ “Райффайзен банк Аваль” отримало 02.02.2009, про що свідчить штамп на самому листі.
Позивач зазначає, що відповіді на звернення не отримав, в зв’язку з чим звернувся до суду.
В позовній заяві позивач просить:
1. Змінити п. 1.1. Кредитного договору №010/17-41/44/5 від 31.01.2008 (відновлюваної кредитної лінії) відповідно до умов п. 1.2. Генеральної кредитної угоди №010/17-41/44 від 08.02.2007 та викласти п. 1.1. Кредитного договору №010/17-41/44/5 від 31.01.2008 (відновлювальна кредитна лінія) у наступній редакції):
“п.1.1. Кредитор на положеннях та на умовах цього Договору, відкриває Позичальнику відновлювальну (револьверну) кредитну лінію (надалі –“кредит”) в рамках Генеральної кредитної угоди №010/17-41/44 від 08.02.2007 в сумі 256000,00 доларів США (двісті п’ятдесят шість тисяч доларів США 00 центів) (ліміт кредитування), в порядку, передбаченому цим Договором, та повинен бути повернутий Позичальником в строк до 07 лютого 2010 року”;
2. Звільнити ТОВ “ВКП “Індастрі” від майнової відповідальності за Кредитним договором №010/17-41/44/5 від 31.01.2008 (відновлювальна кредитна лінія) та Генеральною кредитною угодою №010/17-41/44 від 08.02.2007, передбачену п. 10.2. договору №010/17-41/44/5 від 31.01.2008 та п. 10.2. Генеральної кредитної угоди №010/17-41/44.
3. Виключити із Кредитного договору №010/17-41/44/5 від 31.01.2008 (відновлювальна кредитна лінія) п. 10.2.
4. Виключити із Генеральної кредитної угоди №010/17-41/44 від 08.02.2007 п. 10.2.
Зазначені зміни до Кредитного договору №010/17-41/44/5 від 31.01.2008 та до Генеральної кредитної угоди №010/17-41/44 від 08.02.2007 позивач просить внести відповідно до положень ст. 652 ЦК України, так як на його думку настали всі умови визначені в ч.2 цієї статті.
Частиною 2 ст. 652 ЦК України визначено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились може бути - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Виходячи із змісту ст. 652 ЦК України вбачається, що суд може внести зміни до договору якщо сторони не досягли згоди.
Отже, необхідною умовою звернення до суду є: наявність всіх обставин перелічених в ч.2 ст. 652 ЦК України та докази намагання приведення сторонами договору у відповідність до обставин, які істотно змінились.
Порядок зміни договорів передбачений ст. 188 ГК України.
За визначенням цієї статті зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Пунктами 12.1., 12.2 Генеральної кредитної угоди та Кредитного договору сторони узгодили, що спірні питання за цим договором розглядаються згідно з чинним законодавством в судовому порядку. Зміни в Договорі оформлюються додатковою угодою сторін (крім випадків зменшення відсоткової ставки за кредитом згідно п. 6.5. Договору) і які стають невід’ємною частиною Договору
За приписами ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Позивач просить внести зміни до п.1.1 договору в частині строку повернення кредиту.
Пунктом 8.1 кредитного договору визначено, що звернення про перенесення строків платежів за кредитним договором (строків повернення кредиту, сплати процентів) у разі виникнення тимчасових фінансових або інших ускладнень з незалежних від нього причин, пов’язаних з веденням господарської діяльності повинно бути направлене Кредитору в письмовій формі за 10 банківських днів до настання строку платежу.
Доказів такого звернення суду не надано.
Позивач посилається на те, що на адресу відповідача направлявся лист №31/01/17 від 31.01.2009, який відповідачем не прийнятий та залишений без реагування.
Як вбачається із змісту листа №31/01/17 від 31.01.2009, викладені в листі пропозиції не збігаються за змістом з пропозиціями про внесення змін до договору викладеними в позовній заяві, які є позовними вимогами.
Отже, в позовній заяві, позивач виклав інший текст змін, аніж в листі №31/01/17 від 31.01.2009.
Статтею 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів
За приписами ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 36 цього Кодексу визначено: письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Суду не надано доказів того, що позивачем направлялася додаткова угода з текстом змін, які викладені в резолютивній частині позовної заяви, та неприйняття її відповідачем, таким чином не доведено про наявність спору за вимогами про внесення змін до Кредитного договору №010/17-41/44/5 від 31.01.2008 (відновлювальна кредитна лінія) та Генеральної кредитної угоди №010/17-41/44 від 08.02.2007 в редакції викладеній в позовній заяві.
Крім того, слід зазначити, що позивач наполягає на одночасному настанні всіх умов передбачених ч.2 ст. 652 ЦК України. Однією із умов обставин є: із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
В п.4.6 кредитного договору Позичальник (позивач у справі) засвідчив, що всі ризики, пов’язані з істотною зміною обставин, з яких Позичальник виходив при укладенні цього договору, договору застави, Позичальник приймає на себе, і такі обставини не є підставою для зміни або розірвання цього Договору, договору застави, а також невиконання Позичальником зобов’язань по вищезазначеним договорам.
З огляду на викладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню з зазначених підстав.
Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Суддя Т.Г.Хоролець
Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст.84 ГПК України 22.04.2009.