У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Військової судової колегії Верховного Суду України в складі :
Пилипчука П.П. - головуючого, Волкова О.Ф., Пінчука М.Г.,
за участю прокурорів Бобровницького А.Е. та Кривоклуба Т.В., виправданого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_2, розглянувши в судовому засіданні касаційне подання старшого помічника військового прокурора Київського гарнізону на вирок військового місцевого суду Київського гарнізону від 15 лютого 2006 року та ухвалу військового апеляційного суду Центрального регіону від 12 травня 2006 року в кримінальній справі стосовно колишнього заступника командира військової частини 2428 з озброєння і техніки
підполковника ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,
в с т а н о в и л а :
Вироком військового місцевого суду Київського гарнізону від 15 лютого 2006 року, залишеним без змін ухвалою військового апеляційного суду Центрального регіону від 12 травня 2006 року, ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 424 КК України, виправдано.
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у застосуванні нестатутних заходів впливу щодо підлеглих, що заподіяло істотну шкоду, та насильства щодо підлеглого, яке відповідно до обвинувального висновку було вчинено за наступних обставин. Так, згідно з обвинуваченням, в листопаді 2001 в службовому автомобілі УАЗ 469, державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1, являючись начальником за посадою для всього особового складу частини, висловив водію автомобіля рядовому ОСОБА_3 претензії з приводу незадовільної роботи обігрівача автомобіля та завдав йому три удари тильною стороною металевої викрутки в потилицю, внаслідок чого ОСОБА_3 було завдано побої. Також обвинувачувався в тому, що в період з травня по жовтень 2002 року під час виконання робіт в парку військової частини 2428, перевищуючи надану йому дисциплінарну владу, умисно, неодноразово, повторно застосовував до підлеглих військовослужбовців ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 нестатутні заходи впливу та насильство, які полягали у відданні незаконних наказів про переміщення по території парку військової частини причіпної металевої бочки для перевезення води приблизною вагою 400 кг, а також наказів спускатися в каналізаційні люки та, закривши кришки люків, проводити там різні проміжки часу тривалістю від 2 до 20 хвилин. Крім того, органами досудового слідства стверджувалося, що ОСОБА_1 систематично примушував підлеглих бігати по стадіону частини з двома металевими траками від гусениць військової техніки вагою 10 - 15 кг, кожен раз приблизно по три кілометри.
Дослідивши зібрані по справі докази, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність обвинувачення, яке не знайшло об'єктивного підтвердження в судовому засіданні, та необхідність виправдання засудженого у зв'язку з відсутністю події інкримінованого йому злочину.
Судом також відмовлено у задоволенні цивільних позовів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, в розмірі відповідно 3 000 та 1 000 гривень.
Військовий апеляційний суд Центрального регіону України за результатами розгляду справи в апеляційному порядку визнав вирок законним і обгрунтованим та ухвалою від 12 травня 2006 року відмовив у задоволенні апеляції державного обвинувача.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, старший помічник військового прокурора Київського гарнізону, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, просить в касаційному поданні вирок військового суду гарнізону та ухвалу військового апеляційного суду скасувати, а кримінальну справу стосовно ОСОБА_1 направити на новий судовий розгляд. Свої вимоги мотивує упередженою оцінкою суду першої інстанції здобутих по справі доказів та необгрунтованістю викладених у вироку висновків суду.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Волкова О.Ф., пояснення ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2, які заперечували проти задоволення подання, думку прокурора Кривоклуба Т.В., який підтримав касаційне подання, та прокурора Бобровницького А.Е., який просив направити справу на додаткове розслідування, перевіривши доводи касаційного подання та матеріали справи, колегія суддів Військової судової колегії Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційного подання.
Відповідно до статей 383, 398 КПК України вироки місцевих судів та ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків, можуть бути скасовані або змінені касаційним судом з підстав істотного порушення кримінально-процесуального закону, неправильного застосування кримінального закону, невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Касаційне подання прокурора обгрунтування вказаних підстав скасування або зміни судових рішень в касаційному порядку не містить, а зводиться до тієї оцінки доказів, яку за процесуальним законом мають здійснювати суди першої та апеляційної інстанцій.
Перевірка відповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи не належить до кола повноважень суду касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг і подань на судові рішення, зазначені в ч. 2 ст. 383 КПК України. Ці судові рішення також не можуть бути скасовані або змінені судом касаційної інстанції у зв'язку з однобічністю, неповнотою дізнання, досудового чи судового слідства.
Встановлення фактичних обставин справи військовим місцевим судом Київського гарнізону проведено з дотриманням всіх процесуальних вимог. Висновок суду про відсутність події злочину здійснений судом після дослідження в судовому засіданні всієї сукупності здобутих по даній справі доказів, можливість збирання нових доказів в якій вичерпана. Судом проведено відповідну оцінку доказів за критеріями достовірності, допустимості та достатності, з наведенням у вироку відповідних висновків, а також із зазначенням у повній відповідності до вимог ст. 334 КПК України мотивів, з яких судом відкинуто докази звинувачення.
У зв'язку з цим та у відповідності до вимог ст. 327 КПК України військовий суд гарнізону постановив обгрунтований та законний виправдувальний вирок. Військовий апеляційний суд за відсутності підстав для скасування або зміни вироку обгрунтовано залишив його без змін, а апеляцію державного обвинувача - без задоволення.
Істотного порушення кримінально-процесуального закону при розгляді даної справи або неправильного застосування кримінального закону, судом касаційної інстанції не виявлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів Військової судової колегії Верховного Суду України вважає за необхідне касаційне подання залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 394, 395, 396КПК України, колегія суддів Військової судової колегії Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційне подання старшого помічника військового прокурора Київського гарнізону залишити без задоволення.
Вирок військового місцевого суду Київського гарнізону від 15 лютого 2006 року та ухвалу військового апеляційного суду Центрального регіону від 12 травня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді :
П.П. Пилипчук О.Ф. Волков М.Г. Пінчук