Справа №22-ц-3254/10 Суддя-доповідач - Ведмедь

Категорія -

УХВАЛА

Іменем України

11 листопада 2010 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:

головуючого - Гагіна М.В.,

суддів - Ведмедь Н.І., Ільченко О.Ю.,

за участю секретаря судозого засідання - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 29 червня 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Племзавод «Руно» ОСОБА_2

про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння,

встановила:

17 листопада 2008 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернувся до Лебединського районного суду Сумської області з позовом до ТОВ «Племзавод «Руно» в особі ліквідатора ОСОБА_5, ОСОБА_2, про визнання договору купівлі-продажу недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння, мотивуючи свої вимоги тим, що 20 лютого 2007 року між ТОВ Агрофірма «Племзавод «Руно» в особі ліквідатора ОСОБА_5 та ОСОБА_2Б був укладений договір купівлі продажу майна зазначеного товариства як підприємства-банкрута та передане у власність ОСОБА_2 нерухоме майно, а саме звіроферма, що збудована з піноблоку та цегли, цегляний сарай, приміщення підвалу, які знаходяться в с. Курган, Лебединського району Сумської області. Згідно до акту прийому - передачі від 28 лютого 2007 року зазначене нерухоме майно передано ОСОБА_2 через колишнього директора вказаного підприємства ОСОБА_6 та уповноважену особу від громадян-співвласників -ОСОБА_7

До складу спільного майна співвласників — колишніх членів КСП входитить майно, яке є предметом договору, що оспорюється. Зазначене майно, в складі іншого майна, було передане співвласникам - колишнім членам КСП від господарського ТОВ «Руно», яке було створене після ліквідації КСП «Агрофірма»Руно», а потім теж ліквідоване.

Оскільки продані приміщення є спільною частковою власністю громадян-співвласників колишнього КСП, позивачі просили визнати договори недійсними та повернути незаконно відчужене майно.

Рішенням суду від 29 червня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_2, що мешкає за адресою: Сумська область, Лебединський район с. Курган повернути уповноваженому громадян співвласників ОСОБА_4, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 за актом приймання-передачі нерухоме майно - звіроферму, що збудована з піноблоку та цегли і вкритої шифером, цегляний сарай, приміщення підвалу, які знаходяться в с. Курган Лебединського району Сумської області.

У задоволенні позовних вимог про визнання договору недійсним відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю.

ОСОБА_2 з рішенням суду не погодився та оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи, порушені норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що він не був повідомлений про дату та час розгляду справи, чим були порушені його процесуальні права, також він має сумніви щодо прав ОСОБА_8 та ОСОБА_3 звертатися до суду з позовом, відносно зазначеного нерухомого майна, оскільки вони не мають на нього жодних прав. ОСОБА_9, на думку апелянта, не може представляти інтереси співвласників, оскільки його повноваження жодним документом не підтверджені.

ОСОБА_2 зазначає, що провадження у справі підлягає закриттю, оскільки одна з сторін відсутня, а саме ТОВ Агрофірму «Племзавод «Руно» ліквідовано, як юридичну особу.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 лютого 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Племзавод «Руно», в особі ліквідатора ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу підприємства - банкрута (а.с.7).

Згідно пунктів 1-2 вказаного договору, його предметом є звіроферма, що збудована з піноблоку та цегли і шифером, цегляний сарай, приміщення підвалу, що знаходяться в с. Курган Лебединського району Сумської області.

Відповідно до акту прийому-передачі від 28 лютого 2007 року зазначене нерухоме майно було передано ОСОБА_2 (а.с.8).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2007 року (а.с. 43-56) вимоги позивачів - власників майнових паїв, щодо виключення з ліквідаційної маси банкрута - ТОВ Агрофірми «Племзавод «Руно», що перебуває у спільній частковій власності громадян співвласників задоволено частково. Виключено з ліквідаційної маси банкрута - ТОВ Агрофірми «Племзавод «Руно» все майно, що перебуває у спільній частковій власності громадян співвласників, яке передане їм 28 лютого 2001 року за актом приймання - передачі від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Руно» на загальну суму 5186428 грн. 14 коп.

З акту приймання - передачі майна від 28 лютого 2001 року (а.с. 23-42) вбачається, що було передано і майно, яке є предметом договору що оспорюється.

20 грудня 2008 року зборами уповноважених громадян – співвласників майнових паїв обрано уповноваженим ОСОБА_4 в зв'язку з відмовою ОСОБА_8 (а.с.92,146-147).

Суд також прийшов до висновку про те, що предметом договору було нерухоме майно, яке виключене з ліквідаційної маси банкрута, а договір від 20 лютого 2007 року є нікчемним.

Доводи апелянта про те, що він не був присутнім під час розгляду справи так як належним чином не повідомлений про день і місце розгляду справи, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки з матеріалів справи вбачається, що про день розгляду справи він був повідомлений судовою повісткою-повідомленням, яке було направлено йому за місцем його реєстрації 15 травня 2010 року (а.с. 253).

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 74 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою, вважається, що судовий виклик чи судове повідомлення вручене їм належним чином.

Посилання апелянта на те, що він придбав приміщення як приватний підприємець, але до суду він залучений як фізична особа, а не суб'єкт господарювання є необґрунтованим, оскільки в договорі купівлі-продажу майна від 20 лютого 2007 року (а.с. 7 ) він зазначений фізичною особою.

Доводи апелянта про те, що в справі не були залучені всі співвласники майна спростовуються рішенням зборів уповноважених громадян-співвласників майнових паїв ТОВ Агрофірми «Племзавод «Руно» від 20 грудня 2008 року, де зазначено, що ОСОБА_4 обраний уповноваженим від громадян-співвласників майнових та земельних паїв ТОВ Агрофірми «Племзавод «Руно». Дане рішення апелянт не оспорив в установленому законом порядку, а погодився з ним.

Доказів про те, що спірні приміщення знаходяться на балансі в ПП «Племзавод -Олександрівка» апелянт не надав, а згідно акту прийому-передачі від 28 лютого 2007 року спірні приміщення передані йому - ОСОБА_2 (а.с. 8).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2007 року виключено з ліквідаційної маси банкрута - ТОВ Агрофірми «Племзавод «Руно» все майно, що перебуває у спільній частковій власності громадян співвласників, яке передане їм 28 лютого 2001 року за актом приймання - передачі від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Руно» на загальну суму 5186428 грн. 14 коп. Тому звіроферма, що збудована з піноблоку та цегли, цегляний сарай, приміщення підвалу, які знаходяться в с. Курган, Лебединського району належить громадянам-співвласникам, до ліквідаційної маси підприємства дане майно не входило, а тому ліквідатор не мав законних підстав для розпорядження цим майном шляхом продажу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо нікчемності договору від 20 лютого 2007 року, з мотивів недотримання вимог ЦК України щодо нотаріального посвідчення договору.

Посилання апелянта на те, що в зв'язку з ліквідацією ТОВ Агрофірми «Племзавод «Руно» провадження у справі підлягає закриттю, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки є уповноважена особа громадян-співвласників - ОСОБА_4, якому має бути передано майно згідно з рішенням суду від 29 червня 2010 року.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують. Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Виходячи з зазначеного колегія суддів вважає, що апелянт не довів порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Згідно з вимогами ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З врахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені всі обставини справи, виконано вимоги матеріального та процесуального права, а тому згідно з вимогами ст. 308 ЦПК України апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції в даній справі залишити без зміни.

Керуючись ст. 308, 313-315, 317 ЦПК України колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 29 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: