У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 березня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Автономної Республіки Крим.

         Вироком Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 26 грудня 2005 року

ОСОБА_2, судимості не має,

засуджено за ч.2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 3 років. 

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 7 лютого 2006 року апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишено без задоволення, а вирок без зміни.

ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 03.08.2005 р. у м. Керч Автономної Республіки Крим, керуючи автомобілем ІЖ 271501, державний номер НОМЕР_1, порушив пункти 1.5, 2.3 (б), 10.1, і 10.9.  Правил дорожнього руху України, внаслідок чого вчинив наїзд на ОСОБА_3, у результаті чого вона отримала тяжке тілесне ушкодження, від якого померла.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на безпідставність звільнення ОСОБА_2 на підставі ст.75 КК України від додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, неправильність визначення строку додаткового покарання й порушення судом вимог ч.1 ст.335 КПК України, просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, потерпілу ОСОБА_1, яка заперечувала проти задоволення касаційного подання прокурора й скасування судових рішень щодо ОСОБА_2, думку прокурора, яка підтримала подання, перевіривши матеріали справи та, обговоривши доводи подання й доповнення до нього, заперечення засудженого й потерпілих ОСОБА_1 і ОСОБА_4, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Твердження прокурора у касаційному поданні про безпідставність звільнення ОСОБА_2 на підставі ст.75 КК України від додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами ґрунтується на законі, роз'ясненнях постанови Пленуму Верховного Суду України та матеріалах справи.

Як зазначено у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 р. “Про практику призначення судами кримінального покарання”, при звільненні особи від відбування основного покарання з випробуванням суд відповідно до ст.77 КК України може призначити додаткові покарання, зокрема, позбавлення права керувати транспортними засобами. Додаткові покарання виконуються реально, про що суд зазначає у резолютивній частині вироку.  

Суд, звільняючи ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням згідно зі ст.75 КК України, не зазначив у вироку, від відбування якого саме покарання звільняється особа, тому в цій частині вирок підлягає скасуванню.

Також є обґрунтованими й посилання прокурора у поданні на те, що суд неправильно визначив ОСОБА_2 строк додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ч. 1 ст.55 КК України та санкції ч.2 ст.286 КК України, додаткове покарання у виді - позбавлення права керувати транспортними засобами призначається засудженому на строк від одного до трьох років.

З резолютивної частини вироку вбачається, що суд, призначаючи ОСОБА_2 додаткове покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами, не визначив його строк, а лише вказав на те, що воно призначається на строк до 3 років.

Таким чином, суд, не вказавши, конкретно на який саме строк призначається ОСОБА_2 вищезазначене додаткове покарання порушив вимоги закону.

Заслуговують на увагу й доводи прокурора у поданні про порушення судом ч.1 ст.335 КПК України, а саме відсутність у резолютивній частині вироку посилання про визнання ОСОБА_2 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

З урахуванням викладеного вирок і ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

Керуючись статтями 395 і 396 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

касаційне подання заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.

Вирок Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 26 грудня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 7 лютого 2006 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

        Судді:

СЕЛІВОН О.Ф.                      КУЗЬМЕНКО О.Т.                 ПИВОВАР В.Ф.