номер провадження справи 6/86/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

м. Запоріжжя

21.01.2015 Справа № 908/5278/14

За позовом                    Публічного акціонерного товариства „Запорізький завод „Перетворювач” (вул. Дніпропетровське шосе, буд. 9, м. Запоріжжя, 69069)

До                              Відкритого акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго” (юридична адреса: вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035; поштова адреса: вул. Каховська, буд. 26, м. Запоріжжя, 69096)

                              Про стягнення 261 196 грн. 94 коп.

                                                                                                     Суддя            Місюра Л.С.

За участю представників:

Від позивача:           ОСОБА_1 – дов. № 35/17 від 22.12.2014р.

Від відповідача: ОСОБА_2 – дов. № 9 від 31.12.2014р.

Розглянувши матеріали справи за Публічного акціонерного товариства „Запорізький завод „Перетворювач” м. Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго” м. Запоріжжя, про стягнення 216 196 грн. 94 коп., суд –

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги, по договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 1-19/2 від 01.01.2013 року за період з травня 2014 року по вересень 2014 року в сумі 198 810 грн. 35 коп., 3 % річних в сумі 1 200 грн. 88 коп., пеню в сумі 9 872 грн. 89 коп. та інфляційні витрати в сумі 8 033 грн. 81 коп.

11.12.2014 року позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги по договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 1-19/2 від 01.01.2013 року за період з травня 2014 року по жовтень 2014 року в сумі 233 772 грн. 42 коп., 3 % річних в сумі 1 633 грн. 21 коп., пеню в сумі 13 907 грн. 88 коп. та інфляційні витрати 11 883 грн. 43 коп.

Заява позивача була прийнята судом, оскільки подана у відповідності до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України).

Також, позивач надав додаткові пояснення, в яких зазначив наступне: з червня 2014 року і до теперішнього часу жодних оплат за надані послуги за договором № 1-19/2 від 01.01.2013р. відповідачем на поточний рахунок позивача здійснено не було. Точний період за який утворилась заборгованість по спірному договору (по кожному акту окремо), а також точний період (дні, місяці, роки), за які нараховані відповідачу пеня, 3% річних та розрахунок інфляції відповідно до приписів листа ВСУ № 62-97 від 03.04.1997р. та листа ВГСУ № 01-06/928/2012 від 17.07.2013р. позивачем вказано в розрахунку позовних вимог станом на 08.12.2014р., який йде додатком до заяви про збільшення позовних вимог вих. № 35/150 від 09.12.2014р. та був наданий суду окремо. Також позивач повідомляє, що ним 09.12.2014р. було направлено на поштову адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів, а також 3 примірники акту звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем станом на 05.12.2014р. за договором № 1-19/2 від 01.01.2013р., що підтверджується квитанцією та описом вкладання, що були додані до заяви про збільшення позовних вимог вих. № 35/150 від 09.12.2014р. Крім того, позивач надав суду завірені копії актів здачі-прийому виконаних робіт (послуг) за період з липня по вересень 2014р., а також підписаний позивачем та відповідачем завірену копію акту звірки взаємних розрахунків станом на 14.08.2014р. за договором № 1-19/2 від 01.01.2013р. та інші витребувані судом документи відповідно додатків до цих пояснень. Інші витребувані судом документи, були надані до позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог, а саме договір № 1-19/2 від 01.01.2013р. з додатковою угодою № 1 від 29.10.2013р., додатковою угодою № 2 від 01.01.2014р. ( додатки до позовної заяви № 8-10); акти здачі-прийому наданих послуг за травень 2014 (додатки до позовної заяви №11), за червень 2014 (додатки до позовної заяви № 15), за жовтень 2014 (додатки до заяви про збільшення позовних вимог №4); рахунки фактури, податкові накладні (додатки до позовної заяви №12,13,16,17,19,20,23,24,27,28, а також в додатках до заяви про збільшення позовних вимог № 5,6).

Розгляд справи відкладався.

21.01.2015 року розгляд справи продовжено.

Від позивача та відповідача надійшла заява за вих. № 008-83/19142 від 18.12.2014р., в якій вони просять затвердити мирову угоду укладену між позивачем та відповідачем та припинити провадження по справі № 908/5278/14.

Однак, від позивача надійшла заява про відмову від затвердження мирової угоди за вих. № 35/07 від 19.01.2015р., в якій він просить суд не затверджувати мирову угоду від 18.12.2014 року по справі № 908/5278/14 та не припиняти провадження у справі. Позивач остаточно просить стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 1 633 грн. 21 коп., пеню за порушення строків розрахунку у сумі 13 907 грн. 88 коп., інфляційне збільшення суми боргу у сумі 11 883 грн. 43 коп. та стягнути витрати по оплаті судового збору у розмірі 5 223 грн. 94 коп.

Заява позивача приймається судом, оскільки заявлена відповідно до статті 22 ГПК України.

Відповідач надав пояснення, в яких вказав наступне: 18 грудня 2014р. між позивачем та відповідачам було укладено мирову угоду у справі № 908/5278/14 (далі мирова угода), яка разом з заявою про затвердження мирової угоди від 18.12.2014р. за № 008-83/19142 була надана господарському суду Запорізької області 29.12.2014р. для затвердження. Згідно умов мирової угоди, сторони дійшли згоди, що відповідач визнає вимоги позивача про стягнення суми основного боргу (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) по оплаті наданих позивачем послуг за використання у травні-жовтні 2014р. електричних мереж позивача згідно договору «Про спільне використання технологічних електричних мереж» № 1-19/2 в сумі 233 772 грн. 42 коп. (двісті тридцять три тисячі сімсот сімдесят дві гривні 42 коп.). Позивач, у відповідності до ст. 605 Цивільного кодексу України, звільняє відповідача від сплати 3% річних в розмірі 1 633 грн. 21 коп. (одна тисяча шістсот тридцять три гривні 21 коп.), пені в розмірі 13 907 грн. 88 коп. (тринадцять тисяч дев'ятсот сім гривень 88 коп.), інфляційних нарахувань в розмірі 11 883 грн.43 коп. (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят три гривні 43 коп.). Строк погашення заборгованості відповідачем перед позивачем встановлено до 26 грудня 2014 року (включно). Так, 25.12.2014р. платіжним дорученням № 33445 від 25.12.2014р. відповідач сплатив на поточний рахунок позивача суму за використання електричних мереж у розмірі 272 734 грн. 49 коп., у тому числі 233 772 грн. 42 коп. суму основного боргу відповідно мирової угоди, у встановлений мировою угодою строк оскільки ці витрати.Відповідно до п.4 мирової угоди, позивач та відповідач, враховуючи ст. 49 ГПК України, дійшли згоди стосовно розподілу судового збору і погодили, що судовий збір в розмірі 5 233 грн. 94 коп. по справі № 908/5278/14 покладається на відповідача. Згідно «Порядку оформлення, погодження та виконання платежів підрозділами управління» затвердженого Наказом від 16.12.2014р. за № 709-од, витрати відповідача по оплаті послуг за використання електричних мереж передбачені бюджетом - Дирекція з енергозбуту, у свою чергу витрати по погашенню боргів за рішеннями суду знаходяться у бюджеті дирекції з питань правового забезпечення. У зв'язку з тим, що витрати знаходяться у різних підрозділах відповідача (бюджетовиконавців), тому не можуть бути сплачені одночасно.Умовами мирової угоди не передбачено строк оплати відповідачем суми судового збору. Оскільки витрати на компенсацію сплаченого судового збору у кожному окремому випадку потребують додаткових узгоджень, наявність судового акту або затвердженої судом мирової угоди, обмежений бюджет дирекції з питань правового забезпечення на кінець року, кількість вихідних та святкових днів на кінець 2014р. - початок 2015р., відповідач оплатив суму судового збору згідно п.4 мирової угоди в розмірі 5 233 грн. 94 коп. (п'ять тисяч двісті тридцять три гривні 94 коп.) 20.01.2015р. платіжним дорученням № 1637. Відповідач просить врахувати суд, що відповідачем виконано зобов'язання за мировою угодою від 18.12.2014р. по справі 908/5278/14 у повному обсязі ще до затвердження її судом.

Позивач у судовому засіданні підтвердив сплату відповідачем суми судового збору.

У судовому засіданні 21.01.2015р. від відповідача надійшло клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів.

Відповідно до ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд може ухвалою продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п’ятнадцять днів.

Клопотання відповідача приймається судом та підлягає задоволенню, оскільки заявлено у відповідності до вимог ст. 22 та 69 ГПК України.

У зв’язку з клопотанням відповідача, розгляд справи слід відкласти.

Керуючись ст. ст. 22, 69, 77, 86 ГПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Продовжити строк розгляду спору на 15 днів.

Розгляд справи відкласти до 05.02.2015 р. о 10 год. 00 хв.

Зобов’язати позивача у строк до 28.01.2015р. виконати дії та надати документи, витребувані ухвалами суду від 28.11.2014р. та від 16.12.2014р.; а також: надати письмові пояснення де вказати, чи породжує права та обов’язки для сторін незатверджена господарським судом мирова угода, з посиланням на конкретні норми чинного законодавства; письмові пояснення, де вказати, чи має право суд затвердити мирову угоду, у разі відмови однієї зі сторін від затвердження мирової угоди; належним чином засвідчені читаємі копії витребуваних документів – надати суду для справи, оригінали надати в судове засідання – для огляду. Забезпечити явку в судове засідання уповноваженого представника.

Зобов’язати відповідача у строк до_29.12.2014р виконати дії та надати документи, витребувані ухвалами суду від 28.11.2014р. та від 16.12.2014р.; а також: надати письмові пояснення де вказати, чи породжує права та обов’язки для сторін незатверджена господарським судом мирова угода, з посиланням на конкретні норми чинного законодавства; письмові пояснення, де вказати, чи має право суд затвердити мирову угоду, у разі відмови однієї зі сторін від затвердження мирової угоди; у випадку незгоди з розрахунком позивача, надати суду детальний та обґрунтований контррозрахунок по кожній вимозі окремо; письмові пояснення, в т.ч. відзив на позов надати суду в електронному варіанті (на диску або дискеті), за наявності можливості; належним чином засвідчені копії витребуваних документів – надати суду для справи, оригінали надати в судове засідання – для огляду. Забезпечити явку в судове засідання уповноваженого представника.

Суд вважає за необхідне попередити сторін, що за невиконання вимог суду, у тому числі у випадку неявки представника, у відповідності з ст. 83 ГПК України, суд має право стягнути в доход Державного бюджету України із сторони, яка ухиляється від вчинення дій, покладених судом штраф у розмірі до 1 700 грн.

Суддя Л.С. Місюра