номер провадження справи 6/17/12
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
УХВАЛА
про відкладення розгляду справи
14.05.12 Справа № 5009/1126/12
м. Запоріжжя
За позовом Державного підприємства „Придніпровська залізниця” (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108)
До Публічного акціонерного товариства „Запорізький Втормет” (69081, м. Запоріжжя, вул. Панфьорова, 240)
Третя особа: Державне підприємство “Бердянський морський торговельний порт” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького, 13/7), яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача
Про стягнення штрафу у сумі 22 610 грн.
Суддя Місюра Л.С.
За участю представників:
Від позивача : ОСОБА_1 –дов. № 31 від 01.01.2012р.
Від відповідача : ОСОБА_2 –дов. № 442 від 09.04.2012р.
Від третьої особи: не з’явився
Розглянувши матеріали справи за позовом Державного підприємства “Придніпровська залізниця” м. Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства “Запорізький Втормет” м. Запоріжжя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Державне підприємство “Бердянський морський торговельний порт” м. Бердянськ Запорізької області, про стягнення 22 610 грн., суд –
В С Т А Н О В И В:
Позивач просить стягнути з відповідача штраф, за неправильно зазначену у накладної маси вантажу, в розмірі 22 610 грн.
До судового засідання від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими і просить відмовити в стягненні штрафу з наступних підстав: відповідно до позовної заяви позивача і матеріалів доданих до неї, були виявлені розходження в наданих документах а саме: в комерційному акті № АА 020379/755 від 24.09.2011р. та телеграмою № 16/58 від 24.09.2011р. В комерційному акті № АА 020379/755 від 24.09.2011р., на основі якого позивач доводить правильність своїх позивних вимог, зазначено що в 5:00 годині було проведено переваження вагону № 66940313 і виявлена різниця у вазі (між тією, яка зазначена в накладній та дійсною вагою брухту), а інформація щодо різниці у вазі надійшла телеграмою № 16/58 від 24.09.2011р. в 2:56 годині, тобто до виявлення факту розбіжностей у вазі. Відповідно до ст. 129 статуту залізниць України, комерційний акт складається для засвідчення невідповідностей найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними зазначеними у транспортних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин. Таким чином, комерційний акт № АА 020379/755 від 24.09.2011р. складений з порушенням порядку його складання (Правила складання актів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. № 334), а відтак, він не є належним доказом у справі через його недоліки, що унеможливлює застосування до відповідача штрафних санкцій за ст. 118, 122 ОСОБА_3 залізниць. (Постанова Вищого Господарського Суду України від 03 лютого 2011р. №16/203). Також, згідно абзацу 9 пункту 12 Правил видачі вантажів, при наявності на станції призначення або в одержувача вагонних ваг на вимогу одержувача залізниця може перевірити масу вантажів, що перевозяться навалом та насипом і прибули без ознак утрати. Кількість перевірених вагонів не повинна перевищувати 10 % від тих, що прибули одним поїздом, але - не менше двох вагонів. У разі відсутності вагонних ваг на станції призначення і в одержувача, ці вантажі видаються без перевірки. За участь представника залізниці на вимогу одержувача у вивантаженні і видачі вантажу сплачується збір за договірним тарифом. Вантаж в даному випадку прибув у непошкодженому вагоні без ознак недостачі, поверхня вантажу маркована вапняком, що підтверджується комерційним актом № АА 020379/755 від 24.09.2011р. Отже, в даному випадку залізниця не мала права переважувати лише один вагон зі складу поїзда, бо це є порушенням Правил видачі вантажу абзацу 9 п. 12, зокрема переважування не менше двох вагонів. Як вбачається з залізничних накладних № 4536936, 22.09.2011р., № 45369410, 22.09.2011р., №45369428, 22.09.2011р., № 45369469, 22.09.2011р., № 45369477, 22.09.2011р., на адресу одержувача прибуло ще п’ять вагонів від відповідача: № 66970484, № 67365403, № 66634619, № 66232406, № 667175241, які не були переважені, що є грубим порушенням Правил видачі вантажу абзацу 9 п.12), зокрема переважування не менше двох вагонів. Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" та ст. 129 ОСОБА_3 залізниць передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. Стосовно суті заявлених вимог, то відповідач просить прийняти до уваги той факт, що позивач не довів суду та не надав належних доказів, підтверджуючих неправильність зазначених даних у проїздних документів, для притягнення відповідача до відповідальності за неправильно зазначену масу вантажу в накладній відповідно до ст. 118, 122, тобто позов є необґрунтованим. Також,, згідно ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Штраф, який просить стягнути позивач з відповідача, є видом господарсько-правової відповідальності. Для застосування такого заходу відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв’язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів господарська відповідальність не настає. Позивач не надав жодних доказів на підтвердження заподіяння відповідачем збитків в результаті неправильного зазначення маси вантажу у вантажній накладній, а отже відсутній і причинний зв’язок між: протиправною поведінкою та збитками, а відсутність зазначених елементів правопорушення виключає застосування господарсько-правової відповідальності (Постанова Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2010р. у справі №16/203.).
Відзив відповідача залучено до матеріалів справи.
Також, позивач до судового засідання надав додаткові письмові пояснення у справі, в яких зазначив наступне: в відзиві відповідач посилається на порушення позивачем при складанні комерційного акту п. 12 Правил видачі вантажів. Позивач не згодний з такими твердження з огляду на наступне: згідно з ч. 4 п. 12 Правил видачі вантажів, при наявності на станції призначення або в одержувача вагонних ваг на вимогу одержувача залізниця може перевірити масу вантажів, що перевозяться навалом та насипом і прибули без ознак утрати. Кількість перевірених вагонів не повинна перевищувати 10 % від тих, що прибули одним поїздом, але - не менше двох вагонів. У разі відсутності вагонних ваг на станції призначення і в одержувача ці вантажі видаються без перевірки. За участь представника залізниці на вимогу одержувача у вивантаженні і видачі вантажу сплачується збір за договірним тарифом. На думку позивача, з даного пункту правил вбачається, що 10% береться від всіх вагонів що подаються одним поїздом на під'їзну колію вантажоодержувача, а не від вагонів, відправлених одночасно вантажовідправником в адресу вантажоодержувача. Згідно з Пам’яткою про подавання вагонів № 1335 від 24.09.2011 року форми ГУ-45 (електронний документ АРМ ПЗ), разом з вагоном № 66940313 вантажоодержувачу - Державному підприємству “Бердянський морський торгівельний порт” (третя особа у справі) передавалось ще 28 вагонів з різними вантажами. До позовної заяви позивачем було додано заявку вантажоодержувача на перевірку маси вантажу в вагоні № 66940313. Щодо посилань відповідача на те, що до участі в визначенні маси вантажу не було залучено представника вантажовідправника, то позивача зазначає, що п. 10 Правил складання актів не передбачає участь вантажовідправника у визначенні маси вантажу. Відповідно до п. 10 вищенаведених правил, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці. Відносно розбіжностей в часі проведення зважування вагону № 66940313, то позивач вказує, що зважування відбулося з 1-00 год. по 1-10 год. 24.09.2011 року під час подачі вагону на під’їзну колію вантажоодержувача. Про дану обставину свідчить акт загальної форми № 2983 від 24.09.2011 року, заявка вантажоодержувача на переважування вагону, та Пам’ятка про подавання вагонів № 1335 від 24.09.2011 року форми ГУ-45 (електронний документ АРМ ПЗ). В комерційному акті в наслідок технічної помилки при виготовлені акту помилково зазначено час зважування 5-00 год. Зазначення в комерційному акті часу зважування не є обов’язковим. Згідно з п. 9 Правил складання актів, у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженність, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Як вбачається з вищенаведеного, комерційний акт АА № 020379/755 від 24.09.2011 року відповідає вимогам ОСОБА_3 залізниць України та Правилам перевезення вантажів залізничним транспортом, та є належним доказом по даній справі. З приводу посилань відповідача на відсутність вини в невірному зазначенні маси вантажу та безпідставність стягнення штрафу, то позивач вказує, що штраф стягується за сам факт допущення порушення. Дана позиція викладена в п. 6.2 роз’яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 року № 04-5/225 «Про внесення змін та доповнень до роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею"»- у застосуванні статей 118 та 122 ОСОБА_3 слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв’язку з цим збитки. Збитки (додаткові витрати), завдані залізниці через допущені відправником порушення, зазначені у статтях 118 та 122 ОСОБА_3, підлягають відшкодуванню відправником незалежно від сплати ним штрафу, оскільки згідно із статтею 24 ОСОБА_3 вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Відносно клопотання відповідача про зменшення штрафу, позивач вважає таке клопотання необґрунтованим. Згідно з п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Як вбачається з вищезазначеної норми, вона підлягає застосування лише у виняткових випадках. Відповідно до п. 2.4. Роз’яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання застосування майнової відповідальності за невиконання чи не належне виконання грошових зобов'язань" від 29.04.1994 року № 02-5/293, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання арбітражний суд повинен об’єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковий, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов’язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов’язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. У п. 3.9.2 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), господарський суд повинен об’єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов’язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов’язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов’язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо". Як вбачається з вищенаведеного, на відповідача покладається обов’язок довести винятковість конкретного випадку, надати відповідні докази. Відповідачем не було надано жодного доказу винятковості даного випадку, не приведено конкретних обставин, які б свідчили про винятковість даного випадку. Відсутність доказів понесення реальних збитків позивачем внаслідок порушення відповідачем вимог ОСОБА_3 залізниць України не може бути підставою для зменшення штрафу. Позивач зазначає, що штраф стягується за сам факт допущення порушення, незалежно від того, чи завдано у зв’язку з цим збитками. Відповідачем не доведено надмірність для нього розміру даного штрафу. Аналогічна позиція висловлена в постанові ВГСУ від 14.09.2010 року по справі № 17/110-09. При цьому, позивач вказує, що відповідач систематично порушую обов’язок вірно визначити масу вантажу. Про те, що даний випадок не є винятковим, додатково свідчать справи, що знаходяться в провадженні господарського суду Запорізької області: № 5009/1117/12, № 5009/1115/12, № 5009/1126/12, № 5009/1121/12, № 5009/1123/12, № 5009/1119/12. В вищенаведених справах з відповідача стягувався штраф за невірне зазначення маси вантажу. Вищенаведене свідчить про систематичний характер порушення відповідачем ОСОБА_3 залізниць України та Правилам перевезень вантажів. Про систематичність порушення також свідчить те що протягом десяти днів відповідач шість раз допускав дане порушення. Крім того, як слідує з п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання. Як вбачається з вищезазначеної норми, в даному випадку суд має право, а не обов’язок зменшити штраф.
Пояснення позивача залучені до матеріалів справи.
Крім того, до судового засідання від третьої особи надійшли пояснення у справі, в яких зазначено наступне: викладене в позовній заяві в цілому відповідає дійсним обставинам. Поряд з цим існують підстави ставити під сумнів розрахунок штрафу, заявленого позивачем до стягнення. Так, з тексту позовної заяви та доданих до неї документів простежується, що позивачем не застосовувались при розрахунку суми позовних вимог дані допустимої похибки на вагах на станції відправлення вантажу, а також на вагах при вивантаженні в Бердянському порту (копія паспорту тензометричних ваг порту з даними повірки та допустимої похибки додані до справи). Крім того, на думку третьої особи, позивачем при розрахунку суми позовних вимог не застосовувалася норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто), передбачена пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 862/5083 (з урахуванням наступних змін). На виконання ухвали суду від 11.04.2012р., третя особа також повідомляє таке: на підтвердження зважування напіввагона № 66940313 (залізнична накладна № 45369451) надсилається довідка про час його переважування. В Бердянському порту у зв’язку з цілодобовою подачею вагонів з вантажами для відправки морським шляхом працює філія залізничної станції Бердянськ, працівники якої цілодобово знаходяться на території порту. У зв’язку з цим, надати документи на підтвердження фактичного часу направлення (отримання) телеграми неможливо, оскільки її надсилання залізниці не було потрібне. Крім того, третя особа просить провести розгляд справи за відсутності свого представника.
Пояснення третьої особи залучені до матеріалів справи.
Третя особа, повідомлена про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України (надалі - ГПК України), в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомила.
У зв’язку з неявкою третьої особи, необхідністю надання додаткових документів та пояснень з урахуванням нових доводів сторін, розгляд справи слід відкласти в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 22, 77, 86 ГПК України, суд –
У Х В А Л И В :
Розгляд справи відкласти до 24.05.2012 р. на 10 год. 00 хв.
Зобов’язати позивача у строк до 18.05.2012р. виконати всі дії та надати всі документи, витребувані ухвалами суду від 27.03.2012р., 11.04.2012р.; надати письмові пояснення на позов з урахуванням пояснень відповідача та третьої особи, представити всі документи на підтвердження ваших доводів; належним чином засвідчені читаємі копії витребуваних судом документів –надати до матеріалів справи, оригінали –суду для огляду. Забезпечити явку в судове засідання компетентного представника.
Зобов’язати відповідача у строк до 18.05.2012р. виконати всі дії та надати всі документи, витребувані ухвалами суду від 27.03.2012р., 11.04.2012р.; надати письмові пояснення у справі з урахуванням пояснень позивача та третьої особи, представити всі документи на підтвердження ваших доводів; належним чином засвідчені читаємі копії витребуваних судом документів –надати до матеріалів справи, оригінали –суду для огляду. Забезпечити явку в судове засідання компетентного представника.
Зобов’язати третю особу у строк до 18.05.2012р. виконати всі дії та надати всі документи, витребувані ухвалою суду 11.04.2012р.; письмово вказати поважну причину неявки в судове засідання 14.05.2012р., а також представити документи, які підтверджують, що ця причина є дійсно поважною; надати письмові пояснення у справі з урахуванням пояснень позивача та відповідача, представити всі документи на підтвердження ваших доводів; належним чином засвідчені читаємі копії витребуваних судом документів –надати до матеріалів справи, оригінали –суду для огляду. Забезпечити явку в судове засідання компетентного представника.
Суд вважає за необхідне попередити сторін, що за невиконання вимог суду, у тому числі у випадку неявки представника, у відповідності з ст. 83 ГПК України, суд має право стягнути в доход Державного бюджету України із сторони, яка ухиляється від вчинення дій, покладених судом штраф у розмірі до 1 700 грн.
Суддя Л.С. Місюра