Справа № 1 – 90 / 2009 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

     10 березня 2009 року.

    Шосткинський міськрайсуд Сумської області в складі головуючого судді Шпака Г.Ф., при секретарі Леоненко Г.А., з участю прокурора Ярощука Ю.А., потерпілої ОСОБА_1 , адвоката Гребенника М.Г.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Шостка справу по обвинуваченню:

    ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.м.т.Оржиця, Полтавської області, вдівця, освіта середня технічна, пенсіонера, мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, такого, який має пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій,  раніше не судимого,

    за ст.121 ч.1; ст.263 ч.1; ст.15 ч.2, ст.263 ч.1  КК України,

в с т а н о в и в:

В 1992 році у АДРЕСА_1 , на горищі будинку за місцем свого мешкання ОСОБА_2  знайшов пістолет «Вальтер РРК» № НОМЕР_1 , калібру 7,65 мм., який є вогнепальною зброєю, і який був заряджений набоями. Не маючи передбаченого законом дозволу на придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів, ОСОБА_2  розуміючи, що знайдений пістолет є вогнепальною зброєю, вважаючи що знайдені набої до пістолета є бойовими припасами, придатними для стрільби, став вказаний пістолет з набоями зберігати за місцем мешкання, носити при собі.

17 жовтня 2008 року при огляді будинку ОСОБА_2   АДРЕСА_1 , працівниками міліції було виявлено та вилучено пістолет «Вальтер РРК» № НОМЕР_1  та 5 патронів до цього пістолета, які є бойовими припасами, з яких два виявилися придатними до стрільби, а три не придатні до стрільби.

  17 жовтня 2008 року близько 00 годин 30 хвилин в м.Шостка ОСОБА_2 , знаходячись у будинку АДРЕСА_2 , після суперечки з ОСОБА_1 , маючи намір на заподіяння невизначеної шкоди здоров»ю, з пістолета «Вальтер РРК» № НОМЕР_1  здійснив постріл у ОСОБА_1 , чим заподіяв останній умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння та умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров»я.

 Свою вину у заподіянні ОСОБА_1  умисного тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_2  не визнав, суду показав, що тяжке тілесне ушкодження потерпілій заподіяв з необережності у наслідок необережного поводження з зарядженим пістолетом, який не був на запобіжнику, у момент, коли він у присутності ОСОБА_1  намагався перекласти пістолет з однієї кишені куртки в іншу і випадково нажав на спусковий гачок. Після пострілу він забрав гільзу, яку разом з пістолетом переніс у будинок, де мешкає. Ніяких підстав стріляти у ОСОБА_1  у нього не було, бо він з нею підтримував дружні стосунки. Вилучений в нього пістолет з набоями він зберігав і носив для самозахисту.

Вину у незаконному придбанні, зберігання та носінні вогнепальної зброї та бойових припасів визнає у повному обсязі, суду показав, що дійсно в 1992 році у АДРЕСА_1 , на горищі будинку за місцем свого мешкання він знайшов пістолет «Вальтер РРК», у якому було 8 патронів. Не маючи передбаченого законом дозволу на придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів, він розуміючи, що знайдений пістолет є вогнепальною зброєю, вважаючи, що знайдені набої до пістолета є бойовими припасами, придатними для стрільби, став вказаний пістолет з набоями зберігати за місцем мешкання, носити при собі. Влітку 2000 року випробуючи знайдений ним пістолет, він з пістолета зробив два постріли і після цього знову продовжував пістолет з патронами зберігати за місцем свого мешкання, носити при собі. Заявлена потерпілою матеріальна шкода під час досудового слідства, була ним відшкодована у повному обсязі. Позовні вимоги потерпілої про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 92 грн. 50 коп. він визнає, вважає що заявлені потерпілою вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000 грн. підлягають задоволенню у меншому розмірі.

Крім часткового визнання підсудним своєї вини у вчиненні злочинів, його вина підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_1 , яка показала, що з 2006 року, після смерті дружини, ОСОБА_2  став приходити до неї в гості. Під час таких відвідувань він став пред»являти претензії: з ким вона їздила по гриби, де була, нащо вона його ганьбить. Внаслідок цього вона дізналась, що ОСОБА_2  у разі якої-небудь незгоди, стає бурхливим, неврівноваженим. Оскільки вона не бажала підтримувати з ОСОБА_2  дружні стосунки, жити разом, вона ОСОБА_2  заявляла, щоб він не ходив до неї, а їхав до себе додому у Івано-Франківськ, то ОСОБА_2  заявив їй, що якщо вони будуть розлучатися і він буде їхати, то розлучення буде «бурхливим». Це висловлювання вона сприйняла як таке, що ОСОБА_2  на неї образився за те, що вона його відштовхує.  16.10.2008 року до неї у будинок прийшов ОСОБА_2  з яким вони дивились телевізор. 17.10.2008 року близько 00 годин, після закінчення програми, вона запропонувала ОСОБА_2  залишити її, так як зібралась відпочивати і вони вийшли у кухню, де вона сіла за стіл. На її пропозицію ОСОБА_2  її запитав: «Ти що мене женеш?» - на що вона відповіла, що ні. Після цього ОСОБА_2  їй заявив: «Ну тоді я тобі покажу» і з внутрішньої лівої кишені своєї куртки правою рукою дістав пістолет, лівою рукою, взявши пістолет за верхню частину, відвів її на себе і після цього зробив в неї постріл. В наслідок цього куля влучила у ліву руку, потім у ліву частину грудини і вилетіла з іншої частини тіла. Показання ОСОБА_2  в частині того, що він постріл здійснив з необережності, ніби то під час коли перекладав пістолет з однієї кишені в іншу є неправдивими, оскільки він пістолет не перекладав, а діставши його зразу здійснив постріл. Під час коли вони з ОСОБА_2  перебували у будинку, ОСОБА_2  з будинку на двір не виходив. Коли вона знаходилась у лікарні, дочка ОСОБА_2  просила її казати, що постріл здійснено з необережності. Внаслідок отриманого тяжкого тілесного ушкодження вона зазнала моральних страждань, так як в неї видалена селезінка, вона втратила здоров»я, продовжує лікуватися, з моменту заподіяння тілесного ушкодження і на час розгляду справи вона втратила можливість працювати, вести активний спосіб життя, що в наслідок отриманого тілесного ушкодження у неї настали суттєві зміни в її життєвих  стосунках, вона стала потребувати сторонньої допомоги з боку родичів, ОСОБА_2  продовжує її переслідувати, не дає покою.

Також вина підсудного у вчиненні злочинів підтверджується дослідженими судом доказами:

висновком судово-медичної експертизи, згідно якого потерпілій ОСОБА_1  були заподіяні крізні вогнепальні поранення у вигляді  поранення лівого передпліччя, яке є легким тілесним ушкодженням, що спричинило короткочасний розлад здоров»я, та поранення грудної клітки, яке є тяжким тілесним ушкодженням небезпечним для життя в момент заподіяння (а.с.50-51);

висновками балістичних експертиз, згідно яких вилучені у ОСОБА_2 : пістолет «Вальтер РРК» № НОМЕР_1  є нарізною вогнепальною зброєю придатною для стрільби, вилучені 5 патронів калібру 7,65 мм. є бойовими припасами до нарізної вогнепальної зброї зокрема до пістолета «Вальтер», з яких два патрона придатні для стрільби, а три патрона для стрільби не придатні; гільза вилучена у ОСОБА_2  17.10.2008 року відстріляна з пістолету «Вальтер РРК» № НОМЕР_1  вилученого у ОСОБА_2 ; куля вилучена 17.10.2008 року за місцем мешкання ОСОБА_1  була вистріляна з пістолета «Вальтер РРК» № НОМЕР_1  вилученого за місцем проживання ОСОБА_2 ; з пістолета «Вальтер РРК» № НОМЕР_1  постріл без натискання на спусковий гачок не відбувається (а.с.92-95; 101-105; 110-114; 144-146);

довідкою дозвільної системи, згідно якої ОСОБА_2 , як власник зброї не значиться (а.с.195);

 протоколом відтворення обстановки та обставин події та протоколом очної ставки за участю ОСОБА_1 , згідно яких вона ретельно показала, що коли ОСОБА_2  одягався, то дістав з лівої внутрішньої кишені своєї куртки пістолет, лівою рукою відвів верхню частину пістолета назад, відпустив її, і здійснив в неї постріл (а.с.42-43; 44-47).

Згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи покази ОСОБА_1  щодо механізму заподіяння їй тілесних пошкоджень відповідають механізму виникнення в неї тілесних ушкоджень (а.с.55).

Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 :

 за ст. 121 ч.1 КК України, так як він заподіяв умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння;

за ст.263 ч.1 КК України, так як він без передбаченого законом дозволу придбав, зберігав та носив вогнепальну зброю - пістолет «Вальтер РРК» № НОМЕР_1 , та три патроні калібру 7,65 мм, які є бойовими припасами;

за ст.15 ч.2, ст.263 ч.1 КК України, так як він виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, вчинив закінчений замах на придбання, зберігання та носіння без передбаченого законом дозволу трьох патроні калібру 7,65 мм, які є бойовими припасами, які виявились не придатними для стрільби, з причин, що не залежали від його волі.  

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених підсудним злочинів, те, що ним вчинено тяжкий злочин та злочин середньої тяжкості, що він намагався вчинити ще злочин середньої тяжкості, те, що він вперше вчинив злочини, частково визнав свою вину у скоєнні злочинів, розкоюється у тому що сталось, позитивно характеризується за місцем мешкання, раніше ні в чому ганебному помічений не був, має літній вік, частково відшкодував заподіяну матеріальну шкоду, має незадовільний стан здоров»я, користується пільгами встановленими законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне ОСОБА_2  призначити покарання у вигляді позбавлення волі, з застосуванням ст.69 КК України.

Що стосується заперечень підсудного, в тій частині, що він потерпілій ОСОБА_1  заподіяв тяжкі тілесні ушкодження з необережності у наслідок необережного поводження з зарядженим пістолетом, якій не був на запобіжнику, у момент, коли він у присутності ОСОБА_1  намагався перекласти пістолет з однієї кишені куртки в іншу і випадково нажав на спусковий гачок, то суд не приймає їх до уваги, і вважає їх такими, що дані з метою пом»якшення своєї відповідальності у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.121 КК України, оскільки під час досудового слідства і в суді ОСОБА_2  давав суперечливі покази стосовно поводження зі зброєю, стосовно придбання зброї та стосовно розташування зі зброєю відносно потерпілої. Крім того, вказані заперечення повністю спростовуються показаннями потерпілої, які у суду не викликають сумніву, оскільки вона як під час досудового слідства так і в судовому засіданні ретельно показувала об обставинах вчинення злочину, що постріл в неї було зроблено умисно і свідомо.

При вирішенні позовних вимог потерпілої про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 92 грн. 50 коп., та моральної шкоди у розмірі 20 000 грн., суд вважає, що вказані вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки в наслідок отриманого тілесного ушкодження ОСОБА_1  зазнала моральних страждань, що у наслідок отриманого тілесного ушкодження вона втратила здоров»є, до теперішнього часу продовжує лікуватися, з моменту заподіяння тілесного ушкодження і на час розгляду справи вона втратила можливість працювати, вести активний спосіб життя, що в наслідок отриманого тілесного ушкодження у потерпілої настали суттєві зміни в її життєвих  стосунках, вона стала потребувати сторонньої допомоги з боку родичів, а відповідно до вимог ст.ст.1166 та 1167 ЦК України, майнова та моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323; 324 КПК України,  ст.ст. 1166 та 1167 ЦК України, суд

з а с у д и в:

    ОСОБА_2  визнати винним у скоєні злочинів передбачених ст.121 ч.1; ст.263 ч.1; ст.15 ч.2, ст.263 ч.1 КК України і призначити йому покарання з застосуванням ст.69 КК України:

за ч.1 ст.121 КК України з застосуванням ст.69 КК України два роки позбавлення волі;

за ч.1 ст.263 КК України з застосуванням ст.69 КК України 1 рік 6 місяців позбавлення волі;

за ст.15 ч.2, ст.263 ч.1 КК України з застосуванням ст.69 КК України 1 рік  позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначити покарання у вигляді двох років позбавлення волі.    

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши під варту з залу суду, і строк покарання рахувати з моменту взяття під варту.

Речові докази, перелічені у постановах слідчого від 19.12.2008 року та від 16.01.2009 року про визнання речових доказів, які знаходяться у Шосткинському МВ УМВС України в Сумській області по квитанціях № 0060615 та № 005259 (а.с.164-167), знищити, передані на зберігання ОСОБА_2  – залишити останньому.

Стягнути з ОСОБА_2 :

 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області судові витрати за проведення експертиз у розмірі 2704 грн. 32 коп.;

на користь ОСОБА_1  матеріальну шкоду у розмірі 92 грн.50 коп., моральну шкоду у розмірі 20 000 грн., а всього стягнути 20 092 грн. 50 коп.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через міськрайсуд протягом 15 діб, засудженим з моменту вручення йому копії вироку, іншими учасниками процесу у цей же строк з моменту проголошення вироку.

    Вирок виготовлено суддею власноручно, друкарським способом у нарадчій кімнаті, він є оригіналом у справі.

            Суддя: