копія
С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без розгляду
05 березня 2012 р. Справа № 2a-1870/725/12
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Савченка Д.М.,
суддів - Глазька С.М., Соколова В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України, про стягнення грошової компенсації,-
В С Т А Н О В И В:
До Сумського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі – позивач) з адміністративним позовом до Міністерства фінансів України (далі – відповідач 1), Міністерства юстиції України (далі – відповідач 2), Державного казначейства України (далі – відповідач 3), Державної судової адміністрації України (далі – відповідач 4), в якому просить суд стягнути компенсацію за невидане службове обмундирування за 2002-2006 роки у сумі 20110грн.
Позивач, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи (а.с. 44), в судове засідання не з’явився.
Представник відповідача 1 надав письмові заперечення проти позову (а.с. 45-47), в яких вважає позовні вимоги необґрунтованими, просить у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача 2 надав письмові заперечення проти позову (а.с. 49-50), в яких вважає позовні вимоги необґрунтованими, просить у позові відмовити.
Представники третього та четвертого відповідачів, повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи (а.с.41,43), в судове засідання не з’явились, про причини неявки, всупереч вимог ч.2 ст. 40 КАС України, суд не повідомили, заперечень стосовно позовних вимог на адресу суду не надсилали.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст.ст. 12, 41 КАС України не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення компенсації за невидане службове обмундирування за 2002-2004 роки підлягають залишенню без розгляду, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач працює на посаді судді Конотопського міськрайонного суду з 14.06.2002 р. (а.с. 9).
Відповідно до вимог частини дванадцятої статті 44 Закону України “Про статус суддів”, в редакції, що була чинною до 11 березня 2000 року, судді забезпечувалися безплатним службовим обмундируванням за нормами, які визначалися Урядом України.
На виконання вказаних вимог Закону Кабінетом Міністрів України було затверджено постанову від 19 березня 1994 року №177 “Про норми забезпечення службовим обмундируванням суддів України”.
Наказом Міністерства юстиції України від 22 квітня 1994 року № 16/5 затверджено Положення про порядок одержання, обліку, видачі та носіння службового обмундирування суддів України, пунктом 2.10 якого було передбачено, що за одяг, який не виданий, згідно з нормами забезпечення з причин незалежних від Верховного Суду України, Вищого Арбітражного Суду України, Міністерства юстиції України, суддям виплачується грошова компенсація вартості даного одягу і згідно із нормами зараховується у термін його носіння. Для оформлення компенсаційних виплат подається заява судді на ім'я голови Верховного Суду України, Вищого Арбітражного Суду України, обласного (міського) суду, арбітражного суду, Міністра юстиції Республіки Крим, начальника управління юстиції.
Виплата грошової компенсації проводилася бухгалтеріями Верховного Суду України, Вищого Арбітражного Суду України, обласного, Київського, Севастопольського міського суду, арбітражних судів областей, міст Києва та Севастополя, Міністерства юстиції Республіки Крим, управлінь юстиції обласних, Київського, Севастопольського міських держадміністрацій.
11 березня 2000 року набув чинності Закон України “Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів” від 17 лютого 2000 року, пунктом 1 статті першої якого перше речення частини 12 статті 44 Закону України “Про статус суддів” виключено.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 пункт 1 статті 1 Закону України “Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів” визнано неконституційними.
13 березня 2003 року Міністерством юстиції України прийнято наказ №19/5 “Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Мін'юсту України від 22 квітня 1994 року №16/5”.
З 04 вересня 2003 року постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994р. №177 “Про норми забезпечення службовим обмундируванням суддів України” втратила чинність на підставі постанови Уряду від 04 вересня 2003 року №1393 “Про норми забезпечення мантіями та суддівськими нагрудними знаками суддів судів загальної юрисдикції”.
Отже, забезпечення службовим обмундируванням суддів або виплата грошової компенсація за невикористане службове обмундирування була передбачено законодавством в період з 1996 року по 11 березня 2000 року та з 20 березня 2002 року по 13 березня 2003 року.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень частини 1 статті 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
У позовній заяві ставиться вимога про стягнення компенсації за невидане службове обмундирування за 2002, 2003, 2004, 2005 та 2006 роки. Позовну заяву подано до суду 03.11.2006 року.
Отже, позивачем при поданні позовної заяви пропущено строк звернення до суду з вимогами щодо стягнення компенсації за невидане службове обмундирування за період 2002-2004 років, при цьому підстав для визнання причин пропуску вказаного строку поважними з матеріалів справи не вбачається.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення компенсації за невикористане службове обмундирування за період 2003-2004 років підлягають залишенню без розгляду.
Керуючись ст. ст. 155, 165, 186, КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України, в частині вимог про стягнення грошової компенсації за невидане службове обмундирування за 2002-2004 роки - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя (підпис) Д.М. Савченко
Судді С.М. Глазько
ОСОБА_2
З оригіналом згідно
Суддя Д.М. Савченко