копія
С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д
У Х В А Л А
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
29 березня 2012 р. Справа № 2a-1870/2136/12
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Савченко Д.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Роменської виправної колонії №56 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Сумській області, Державної пенітенціарної служби України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Роменської виправної колонії №56 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Сумській області, Державної пенітенціарної служби України в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідачів щодо ненадання позивачу та іншим засудженим до довічного позбавлення волі, які відбувають покарання в Роменській виправній колонії №56, користуватися правом на телефонні розмови;
- визнати протиправними дії Роменської виправної колонії №56 щодо невідправлення звернення позивача та іншим засудженим до довічного позбавлення волі в період з січня по березень 2012р. щодо надання дозволу на користування мобільним телефоном в присутності адміністрації установи;
- зобов’язати Роменську виправну колонію №56 надати позивачу та іншим засудженим до довічного позбавлення волі, можливості користуватися мобільним телефоном;
- відшкодувати за рахунок відповідачів моральну шкоду, при підготовці справи до розгляду призначити судово-психологічну експертизу.
Перевіривши матеріали позову, вбачається необхідним у відкритті провадження відмовити.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від, порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно ч.2 ст.4 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією (254к/96-ВР) та законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначена юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.
Так, у відповідності до положень ч.1 зазначеної статті, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
При визначення юрисдикції справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З аналізу наведених норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Слід відмітити, що у спірних правовідносинах як посадова особа органу з питань виконання покарань так і сам орган під час вчинення дій, що виникають в силу відбування позивачем у відповідності до кримінально - виконавчого законодавства покарання за скоєні злочини на підставі вироку суду у кримінальній справі, виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції.
Враховуючи викладене, такі спори не випливають із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів.
Суд зазначає, що порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими регламентовано Кримінально-виконавчим кодексом України (ч.1 ст.1 Кодексу).
Відповідно до ч.2 ст.1 Кодексу завданнями кримінально-виконавчого законодавства України є визначення принципів виконання кримінальних покарань, правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обов'язків; порядку застосування до них заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та порядку діяльності; нагляду і контролю за виконанням кримінальних покарань, участі громадськості в цьому процесі; а також регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань; звільнення від відбування покарання, допомоги особам, звільненим від покарання, контролю і нагляду за ними.
Згідно із статтею 3 Кримінально-виконавчого кодексу України до засуджених, які відбувають покарання на території України, застосовується кримінально-виконавче законодавство України. Порядок і умови виконання та відбування покарань визначаються та забезпечуються відповідно до законодавства, яке діє на час виконання та відбування кримінального покарання.
Підставою виконання і відбування покарання є вирок суду, який набрав законної сили, інші рішення суду, а також закон України про амністію та акт помилування (ст.4 Кодексу).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є засудженим та відбуває покарання в Роменській виправній колонії № 56.
Пунктом 9 статті 59 Кодексу визначено, що порядок і умови виконання покарання у виді обмеження волі і нагляду за засудженими визначаються нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Частиною другою статті 151 Кодексу встановлено, що на осіб, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, поширюються права і обов'язки засуджених до позбавлення волі, передбачені статтею 107 зазначеного Кодексу.
Згідно з абзацом другим частини третьої статті 107 Кодексу засуджені зобов'язані дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання.
Частиною 4 вищенаведеної норми права визначено перелік дій, які засудженим забороняється вчиняти.
Предметом розгляду даної справи є дії осіб закладу відбування покарання, пов'язані з виконанням вироку відносно ОСОБА_1 та інших засуджених до довічного позбавлення волі.
Отже, розв'язання спірних правовідносин стосується виконання вироку суду, є однією із стадій кримінального процесу, внаслідок чого їх належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Положеннями п.2 ч.2 ст.17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 109 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст. ст. 107,109,186 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Роменської виправної колонії №56 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Сумській області, Державної пенітенціарної служби України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Роз’яснити позивачеві право звернутись з позовом до суду в порядку, визначеному кримінально-процесуальним законодавством.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) Д.М. Савченко
З оригіналом згідно
Суддя Д.М. Савченко