ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

                 

18.11.08                                                                                           Справа  № 4/47

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: Головуючого-судді                                                            М.Г. Слука

Суддів                                                                                          Т.С. Процик

          О.П. Дубник

при секретарі Науменко І.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Кріс»за № 152 від 31.07.08 р.

на рішення господарського суду Закарпатської області від 26.06.08 р.

у справі № 4/47

за позовом ТзОВ «Кріс», м. Мукачево

до відповідача: ТзОВ «Енергоресурси», м. Ужгород

про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 7 400 грн.

за участю представників:

   від позивача: Коприва О.Ф.- довіреність №4 від 04.01.08 р.

від відповідача: не з’явився;

Ухвалою від 14.08.08 р. порушено апеляційне провадження у справі № 4/47 і призначено розгляд апеляційної скарги ТзОВ «Кріс»за № 152 від 31.07.08 р. на 07.10.08 р.

Ухвалою від 07.10.08 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 18.11.08 р. і витребувано від позивача додаткові докази.

До початку судового засідання 07.10.08 р. представникам сторін роз’яснено права та обов’язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України і задоволено клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами, розгляд апеляційної скарги за межами строку передбаченого ст. 102 ГПК України.

На адресу Львівського апеляційного господарського суду від відповідача 17.11.08 р. поступив лист № 1151 від 14.11.08 р. з додатком і відзивом на апеляційну скаргу. Від позивача 18.11.08 р. поступив лист №188 від 17.11.08 р. з додатками.

Апеляційна скарга розглядається за наявними матеріалами справи і доданими доказами на вимогу суду апеляційної інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши представників сторін, судом встановлено:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 26.06.08 р. у справі № 4/47 ( суддя Журавчак Л.С.) в позові про стягнення вартості знищеної металоконструкції для розміщення рекламного щита на суму 7 400 грн., судових витрат відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що акт приймання виконаних підрядних робіт підписаний представником позивача та приватним підприємцем Мартинюк А.А. від 20.02.08 р, тобто до фактичної  їх передачі замовнику і не може служити належним доказом розміру заподіяної шкоди.

Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що: висновки викладені в рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи, оскільки судом зроблено висновок про непідтвердженість  суми спричиненої шкоди позивачу відповідачем; визнає, що працівники позивача 21.02.08 р. розпочали роботи по встановленню самого рекламного щита, але на вже готові елементи рекламної конструкції, які складались з двох труб на двох бетонних подушках і які вже були встановлені виконавцем –ПП Мартинюком А.А., а не працівниками ТзОВ «Кріс»; судом не повністю з’ясовані обставини справи, тобто не враховано факт оплати платіжним дорученням № 38 від 20.02.08 р.; судом порушено норми процесуального права, оскільки в рішенні не посилається на докази оплати; просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 26.06.08 р., прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача вартість знищеної металоконструкції на суму 7 400 грн., судові витрати.

Відповідач , листом № 1151 від 14.11.08 р. з додатком надав суду відзив в якому спростовує посилання позивача викладені в апеляційній скарзі посилаючись на те, що: постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 25.02.08 р. не встановлює факт пошкодження відповідачем металоконструкції, а встановлює факт демонтажу металоконструкції та перенесення її на інше місце, а не знищення чи розмір збитків на суму 7 400 грн., позивачем невірно визначено розмір заподіяної шкоди (збитків), що суперечить вимозі ст. 22 ЦК України; металоконструкція для розміщення рекламного щита на автодорозі Ужгород –КПП- Ужгород 21.02.08 р. не була змонтована взагалі; акт прийняття виконаних підрядних робіт від 20.02.08 р. не відповідає дійсності, оскільки повинен бути підписаний сторонами після фактичного виконання робіт; відповідач заборонив позивачу встановлювати металоконструкцію  в зв’язку з неналежним оформленням дозволу; позивачем не доведено, що оплата згідно платіжного доручення № 38 від 20.02.08 р. була саме за роботи по встановленню 20.08.08 р. рекламної конструкції; дозвіл № 535/17 на встановлення реклами оформлений з порушенням чинного законодавства; відповідно до ст. 1193 ЦК України , шкода завдана потерпілому внаслідок його умислу не відшкодовується; просить рішення господарського суду Закарпатської області від 26.06.08 р. у справі № 4/47 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення господарського суду Закарпатської області від 26.06.08 р. у справі №4/47 виходячи з такого:

Позов пред’явлено про відшкодування матеріальної шкоди з посиланням на норму ст. 1166 ЦК України в якій зазначено, що шкода завдана майну фізичної і юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Позивач вважає, що незаконність дій відповідача підтверджується фактами та доводами викладеними в позовній заяві та у кримінально- процесуальних матеріалах Ужгородського РВ УМВС України в Закарпатській області, а розмір матеріальних збитків, оцінено на підставі доказів, які підтверджуються відповідними документами, що додаються до позовної заяви.

Як видно з постанови про відмову в порушені кримінальної справи органами Ужгородського РВ УМВС України в Закарпатській області на підставі пояснень фізичних осіб встановлено факт демонтажу конструкцій та перенесення за межі заправки, а вартість збитків на суму 7 000 грн. зроблено на підставі пояснення директора позивача.

Договір підряду № 5/2007 від 22.11.07 р. на виготовлення  металоконструкції для розміщення реклами з додатками укладено позивачем з виконавцем _ ПП Мартинюк А.А.»( а.с. 16-19).

Актом приймання виконаних робіт від 20.02.08 р. погоджено вартість комплексу робіт  по виготовленню та встановленню металоконструкцій для розміщення реклами за вказаною в позові адресою.

Листом від 11.04.08 р. № 548/02-1/07-3 служба автомобільних доріг у Закарпатській області повідомила відповідача про непогодження позивачем з службою розміщення зазначеної реклами і порушення вимог Закону України «Про рекламу», однак такий лист не може бути доказом в даній справі, оскільки незважаючи на законність чи незаконність вчинення позивачем дій щодо встановлення рекламного щита, треті особи не вправі спричинити шкоду власнику майна ( а.с. 33).Аналогічно не може бути підставою для звільнення особи, яка завдала матеріальну шкоду і пояснення викладене в листі від 11.04.08 р. № 80 відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури ( а.с. 34) а також в листі від 11.04.08 р. № 8/1163 управління Державтоінспекції (а.с. 35).

Як видно з матеріалів справи, позивачу надано дозвіл № 00320/100/06-06-1 від 11.08.06 р. в якому зазначено, що даний дозвіл дійсний до 11.08.07 р. (а.с. 48), тобто вказаний дозвіл на час установки металоконструкції для розміщення рекламного щита 20.02.08 р. недійсний, однак це не дає відповідачу права завдати будь-яку матеріальну шкоду власнику майна.

Рахунок –фактура № МА -0000022 від 20.02.08 р. оплачено позивачем виконавцю платіжним дорученням № 38 від 20.02.08 р. на суму 11 499 грн. за виготовлення і встановлення металевих конструкцій для розміщення реклами, однак факт оплати і встановлення металевих конструкцій не є підставою для визначення, наявності і фактичного розміру шкоди особою, яка вчинила правопорушення.

Відповідач взагалі заперечує обґрунтування позивача щодо спричинення позивачу матеріальної шкоди мотивуючи свої заперечення тим, що доказами наданими позивачем підтверджено і відповідач визнає лише факт демонтажу металоконструкцій для встановлення рекламного щита.

В судовому засіданні апеляційної інстанції встановлено, що рекламний щит не був розміщений. Посилання позивача на фотографії на яких видно металоконструкції для розміщення реклами в т. ч. два монолітні фундаменти і дві металеві опори для кріплення рекламного щита з переломаною одною металевою опорою не може бути визнано судом як належний доказ, оскільки такий факт повинен бути оформлений документально (атом) або встановлений органами дізнання. Розмір шкоди повинен довести позивач.

Оскільки факт пошкодження металоконструкції (опори) і розмір шкоди не доведений позивачем у суду першої інстанції не було достатніх підстав для задоволення позову на суму вартості рекламного щита і вартості його встановлення.

Конструкція кріплення  рекламного щита розбірна , а тому позивач вправі був вимагати вартості заміни металевої опори при наявності факту перелому металевої опори позивачем, а також інших витрат на її встановлення, що відповідало б нормі ст. 1192 ЦК України.

З наданих суду апеляційної інстанції доказів ( лист від 17.11.08 р № 188 з додатками) видно, що на час прийняття рішення ( 26.06.08р ) судом першої інстанції позивач не мав доказів в обґрунтування заявленого позову на суму 7 400 грн.

Листом № 188 від17.11.08 р. позивач надав суду акт приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008 р., яким встановлено вартість робіт і послуг по ремонту та перевстановленню металоконструкцій для розміщення реклами за адресою : Закарпатська область, Ужгородський район ( об’їзна Чоп-Київ біля ГАЗС «Ерго»), за яким договірна ціна  складена в цінах станом на 17.06.08 р.

Однак, даний акт за липень 2008 р  не може бути доказом в обґрунтування факту пошкодження відповідачем майна позивача 20.02.08 р. і розміру завданої шкоди, оскільки позивачем не зафіксовано актом конкретні пошкодження металоконструкцій для встановлення рекламного щита під час вчинення перешкоди відповідачем при його встановленні, а також тому, що даного акту не було на час розгляду спору в суді першої інстанції, внаслідок чого неможливо встановити ремонт якої металоконструкції проводив ПП «Мартинюк А.А»і чи проведена оплата на суму 3 795 грн. позивачем рахунку № МА -0000032 від 16.07.08 р., а також не доведена реальна шкода завдана позивачу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що позовна заява документально не обґрунтована, а тому рішення господарського суду Закарпатської області від 26.06.08 р. у справі № 4/47  законне і підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 91, 101-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Закарпатської області від 26.06.08 р. у справі № 4/47 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Матеріали справи повернути до господарського суду Закарпатської області.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя                                                               Слука М.Г.

Судді                                                                                   Процик Т.С.

                                                                                             Дубник О.П