ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

                 

21.10.08                                                                                           Справа  № 26/80

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: Головуючого-судді                                                            М.Г. Слука

Суддів                                                                                          Т.С. Процик

          Я.О. Юрченко

при секретарі Науменко І.В.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця Януш Анни Григорівни б/н  від 04.07.08 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 03.05.08 р.

у справі № 26/80

за позовом  Фізичної особи –підприємця Януш Анни Григорівни,  м. Пустомити  Львівської області

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Львівська ПМК-7»(далі ВАТ«Львівська ПМК-7»), м. Пустомити  Львівської області

про розірвання договору та стягнення 15 223,08 грн.

за участю представників:

від позивача: Януш А.Г.- підприємець; Репецький В.В.- довіреність б/н від 23.05.08 р.

від відповідача: Шайдич Т.В.- довіреність №214 від 20.10.08; Нагірний Р.М.- довіреність  № 215 від 20.10.08 р.

Ухвалою від 29.08.08 р. поновлено строк на апеляційне оскарження, порушено апеляційне провадження у справі №26/80 і призначено розгляд апеляційної скарги на 26.08.08 р.

Ухвалою від 26.08.08 р. задоволено клопотання представника позивача про відмову від технічної фіксації судового процесу та відкладено розгляд апеляційної скарги на 21.10.08 р.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 14.10.08 р. змінено склад колегії суддів.

Ухвалою від 14.10.08 р. виправлено описку, допущену в ухвалі від 26.08.08 р.

В судовому засіданні 21.10.08 р. задоволено усне клопотання позивача про фіксацію судового процесу технічними засобами.

До початку судового засідання представники сторін заявили, що вони знають свої права та обов’язки передбачені ГПК України. Клопотань сторони не заявили.

Апеляційна скарга розглянута за наявними доказами у справі.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши представників сторін, судом встановлено:

Рішенням господарського суду Львівської області від 03.06.08 р. у справі № 26/80(суддя Деркач Ю.Б.) в задоволенні позову  про розірвання договору та стягнення суми заборгованості невикористаного авансу на суму 7 450 грн., штрафні санкції -6 438,41 грн., інфляційних витрат –1 192 грн., 3% річних -142,67 грн., а всього –15 223,08 грн. відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що: позивач не дотримався вимог передбачених ст. 188 ГК України, а отже зобов’язання не припинилось, а отже існує  обов’язок відповідача виконати свої зобов’язання в натурі відповідно до умов договору; стягнення штрафних санкцій, річних, інфляційних втрат не випливає у відповідача з грошових зобов’язань у даному спорі, а тому є безпідставними; позовні вимоги необґрунтовані, безпідставні, тому задоволенню не підлягають.

Апелянт в апеляційній скарзі і уточненнях до апеляційної скарги  посилається на те, що: відповідно до п. 5.4 договору відповідач зобов’язувався розпочати та закінчити будівництво об’єкта в термін від 01.06.07 р. до 31.08.07 р.; фактично роботи розпочато 07.06.07 р., а з 18.06.07 р.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                           виконання будівельних робіт повністю припинено; у відповідь на претензію № 1 було отримано акт приймання виконаних підрядних робіт за червень 2007 р. на суму 6 887 грн. від підписання якого позивач (апелянт) відмовився, оскільки такий не відповідав дійсності; претензією №2 від 04.07.07 р. позивач (апелянт) вимагав повернення невикористаних відповідачем коштів авансу з врахуванням суми 2 550 грн. визнаної позивачем як вартість виконаних відповідачем робіт; згідно квитанції № 155 від 06.06.07 р. позивачем здійснено авансовий платіж на суму 10 000 грн.; строк на виконання робіт за договором закінчився, а роботи у повному обсязі не виконані, однак п. 5.3 договору передбачено, що договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань, тому позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору № 16/5 від 16.05.07 р; відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а відповідно до п. 6 ст. 193 ГК України і п. 2 ст. 320 ГК України, зобов’язана сторона має право відмовитись від виконання зобов’язання у разі неналежного виконання другою стороною обов’язків, а замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків; оскільки строк для виконання робіт закінчився, позивач правомірно звернувся з позовом про розірвання договору; судом не знайдено доказів на спростування факту порушення відповідачем досудового порядку зміни та розірвання господарського договору, передбаченого ст. 188 ГК України; суд безпідставно відмовив у стягненні збитків (штрафних санкцій, річних, інфляційних);позивач обґрунтовано відмовився від підписання акту № 1, оскільки він не відповідає дійсності; підрядник  зобов’язаний виконати і здати роботу в закінченому вигляді; просить відновити пропущений строк на подання апеляційної скарги, скасувати рішення господарського суду Львівської області від 03.06.08 р. у справі №26/80 і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі, в тому числі судові витрати на суму 1 499,74 грн.

У відзиві від 29.09.08 р. на апеляційну скаргу відповідач просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, посилаючись на те, що: на виконання умов договору № 16/5 від 07.06.07 р. виконані будівельні роботи на суму 6 887 грн., однак замовник (позивач) в односторонньому порядку, до настання першого звітного циклу(01.07.08 р.) зупинила виконання робіт на об’єкті у зв’язку з незгодою з вартістю виконуваних робіт; з 22.06.07 р. на об’єкт позивачем запрошено інших будівельників, що відповідачем розцінено як безпідставне розірвання договору в односторонньому порядку; такими діями позивач зробив неможливим дальше виконання робіт; оформлений акт приймання фактично виконаних робіт станом на 18.06.07 р. замовником не підписаний, чим порушено вимоги ч.1 ст. 875, ч.4 ст. 882 ЦК України та п. 1.1., п.3.1 договору № 16/5 від 16.05.07 р.; зміна або розірвання господарських договорів регулюється ст. 188 ГК України; суду першої інстанції не надано доказів, які свідчили б про завдання збитків позивачу; штрафні санкції, річні та інфляційні не підлягають стягненню, оскільки  згідно ч.6 ст. 231 ГК України така відповідальність наступає за порушення грошових зобов’язань; просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Львівської області від 03.06.08 р. у справі № 26/80 залишити без змін.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду Львівської області від 03.06.08 р. у справі № 26/80, виходячи з такого:

Як видно з матеріалів справи, між сторонами укладено  договір № 16/5 від 16.05.07 р. на виконання підрядних робіт з будівництва магазину непродовольчих товарів на вул. Шевченка,

1А у м. Пустомити Львівської області, згідно п. 1.1 якого, підрядник зобов’язався своїми силами виконати роботи в строк передбачений договором, а замовник прийняти та оплатити за виконані роботи (а.с.12).

Відповідно до п. 1.2 договору, вартість робіт складає 146 900 грн.

Як встановлено у судовому засіданні, будівництво об’єкту проводилось з матеріалів підрядника.

Відповідно до п. 3.1 договору, замовник оплачує виконані підрядником роботи по факту виконання робіт згідно наданих актів форми-2 та довідок форми-3.

Строк дії договору встановлено сторонами до повного виконання сторонами своїх договірних  зобов’язань (п. 5,3. договору), тобто укладено безстроковий договір.

Термін виконання робіт передбачений п. 5.4. договору з 01.06.07 р. по 31.08.07 р.

Відповідно до ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Ні законом, ні договором укладеним між сторонами не передбачено розірвання договору в односторонньому порядку.

Відповідно до ч.ч.2—4 ст.188 ГК України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати  іншій стороні пропозиції. Друга сторона, у двадцятиденний строк повідомляє сторону, яка надала пропозиції про результати її розгляду. І лише у випадку досягнення згоди, щодо зміни або розірвання договору, або неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням поштового обігу, заінтересована сторона  має право передати спір на вирішення суду.

Як видно з матеріалів справи, і це не заперечує позивач, пропозиції розірвання договору позивач відповідачу не надавав, чим порушив встановлений порядок розірвання господарських договорів.

Посилання позивача на норми ст. 651 ЦК України є помилковими, оскільки відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Отже, особливості порядку укладення, зміни та розірвання господарських договорів передбачені ст. 188 ГК України не дотримані позивачем, а тому в задоволенні позовної вимоги щодо розірвання договору від 16.05.07 р. № 16/5 відмовлено судом першої інстанції обґрунтовано, а отже відсутні підстави для скасування рішення господарського суду Львівської області в частині позовної вимоги щодо розірвання договору.

Вимоги щодо стягнення авансового платежу на суму 7 450 грн., річних –142,67 грн., інфляційних -1 192 грн., штрафних санкцій - 6 438 грн. обгрунтовано відхилені судом першої інстанції виходячи з такого:

Відповідно до ст. 318 ГК України, ст. ст. 837, 875, 879 ЦК України, за договором підряду на капітальне будівництво(будівельний підряд) одна сторона(підрядник) зобов’язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об’єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов’язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документації, будмайданчик, прийняти закінчені будівництвом об’єкти і оплатити їх. Забезпечення будівництва матеріалами, технологічним, енергетичним та іншим устаткуванням покладається на підрядника, якщо інше не передбачено законодавством або договором.

В судовому засіданні встановлено, що проектно-кошторисна документація між сторонами не погоджена. Вартість матеріалів, робіт, транспортні та інші витрати між сторонами не визначені. Доказів передачі замовником підряднику будмайданчика в матеріалах справи немає.

Крім цього, як заявив представник відповідача і встановлено судом апеляційної інстанції, і це фактично підтвердила позивач - Януш А.Г., з 18.06.07 р. подальше виконання будівельних робіт проводилось власними силами, відсторонивши підрядника від виконання будівельних робіт з підстави порушення строку в виконання робіт за договором, які полягали на думку позивача в тому, що відповідач зобов’язаний був приступити до виконання робіт з 01.06.07 р., а фактично приступив до виконання робіт з 07.06.07 р.

Однак, на думку колегії суддів, позивач припустився помилкового тлумачення п. 5.4 договору, в якому не визначено поетапних робіт, а встановлено загальний термін виконання і здачі будівництва об’єкту вцілому. Для початку будівництва об’єкту підрядник змушений в певний строк погодити з замовником проектно-кошторисну документацію, завести на об’єкт будматеріали, будтехніку, тобто підготовити об’єкт до будівництва. Проектно-кошторисна документація (вартість будматеріалів, вартість робіт, транспортні та інші затрати) не була  між сторонами погоджена.

Таким чином, підрядник вимушений був не розпочинати будівельні роботи з вини замовника.

Замовник, при умові виконання своїх зобов’язань, міг відмовитися від подальшого проведення підрядником будівельних робіт, якщо б він порушив термін здачі об’єкту вцілому, тобто після 31.08.07 р., як це передбачено п. 5.4 договору.

Отже, замовник в односторонньому порядку, без достатніх на це підстав, усунув (перешкодив) підрядника від виконання взятих ним зобов’язань відповідно до укладеного між сторонами договору.

Крім цього, відсторонивши підрядника від виконання будівельних робіт і відмовившись від підписання проекту акту за фактично виконані підрядником роботи з 01.06.07 р -18.06.07 р. замовник не вжив заходів і не надав суду доказів кількості і вартості виконаних підрядних робіт, а самовільно продовжив будівництво об’єкту своїми силами, що унеможливлює встановити суму фактичних затрат зроблених підрядником.

Відповідно до ч.2 ст. 850 ЦК України, якщо виконання робіт за договором підряду стало неможливим внаслідок дії або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв’язку з невиконанням замовником договору.

Оскільки сторони не досягли згоди з вартості фактично виконаних робіт підрядником, проекти актів виконаних робіт (а.с. 17-23) підписані односторонньо і суми різні, доказів в обґрунтування фактичного виконання робіт підрядником, замовник суду не надав, продовжив будівництво своїми силами, суд першої інстанції підставно відмовив позивачу в задоволенні основного боргу, оскільки позивач не визначив розмір фактичних затрат зроблених відповідачем.

Відповідно до умов договору, позивач також не мав зобов’язання сплачувати авансові платежі.

Такі позовні вимоги як стягнення штрафних санкцій, передбачені ч. 6 ст. 231 ГК України, пеня і інфляційні встановлені за порушення грошових зобов’язань.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач не мав перед позивачем будь-яких грошових зобов’язань, як це передбачено ст. 625 ЦК України. Штрафні санкції за невиконання інших зобов’язань підрядником в договорі не передбачено.

Відповідно до ст.33 ГПК обов’язки доказування покладаються на сторони.

     Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Фотографії чи відеозапис, на які посилається позивач, не приймаються судом.

     Відповідно до ст. 614 ЦК України підставою відповідальності є вина, якщо інше не встановлено законом або договором. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Як видно з матеріалів справи, порушником зобов’язання за договором від 16.05.07 р. №16/5 укладеним між сторонами є позивач, який не довів суду відсутності своєї вини.

Таким чином, на думку членів колегії Львівського апеляційного господарського суду, судом першої інстанції в повному обсязі досліджено всі обставини справи і прийнято законне рішення, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення господарського суду Львівської області від 03.06.08 р. у справі № 26/80.      

Керуючись ст.ст. 91-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Львівської області від 03.06.08 р. у справі № 26/80 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Матеріали справи повернути до господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя                                                               Слука М.Г.

Судді                                                                                   Процик Т.С.

                                                                                             Юрченко Я.О.