ВИРОК

                      ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ         Справа №1-47/2009 рік

      20 лютого  2009 року  Малинський районний суд Житомирської області

        під головуванням судді             Збицької К.Д.

        з участю прокурора                 Удовика О.Д.,

        секретаря                     Гузікової І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Малині кримінальну справу про обвинувачення       ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_1,

            уродженця  ІНФОРМАЦІЯ_2,   українця,  громадянина                 України,  ІНФОРМАЦІЯ_3, жонатого,   який  працює                   комплектувальником в товаристві з обмеженою відповідальністю                     «Комора» в м. Києві,  проживає  в ІНФОРМАЦІЯ_4  без реєстрації, не     судимого

            за ст.286 ч.2 Кримінального кодексу України

                        встановив :

    15 листопада 2008 року біля 10-ї години на автодорозі сполученням між селами Лісна Колона – Вишів Малинського району ОСОБА_1, керуючи за довіреністю автомобілем ВАЗ-2101  з реєстраційним номером АР 58-87 АА, в порушення вимог п.п.12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, не вибравши в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахувавши дорожню обстановку та стан транспортного засобу, не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, втратив контроль над рухом автомобіля, внаслідок чого не справився з керуванням, з’їхав на ліве узбіччя, де автомобіль зіткнувся з деревом  В результаті зіткнення   пасажирка автомобіля ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, а її син ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження.    

    Підсудний ОСОБА_1 свою вину  визнав повністю. Показав,  що 15 листопада  минулого року він разом зі своєю знайомою ОСОБА_2 та її сином їхав на автомобілі ВАЗ-2101 з села Лісна Колона  в село Вишів. Рухався  зі швидкістю 60-70км/год. Дорога була мокрою. Перед поворотом дороги автомобіль занесло вправо, потім вліво, він з’їхав на узбіччя, де врізався в дерево. Його викинуло з салону автомобіля через лобове скло, а пасажири, які від отриманих ушкоджень втратили свідомість, залишились в салоні.    Кається.    

     Крім особистого визнання вини підсудним його винуватість підтверджується такими дослідженими судом доказами:

    Потерпіла ОСОБА_2 підтвердила обставини дорожньо-транспортної пригоди, викладені в обвинуваченні та підсудним. Зазначила, що вона та син знаходились в лікарні, підсудний надавав посильну матеріальну допомогу. Претензій до нього не має.  Просить строго його не карати.  

    З протоколу огляду місця події та схеми і фототаблиці до нього видно, що на ділянці дороги Баранівка-Вишів, яка є вологою з незначними вибоїнами, виявлені сліди заносу автомобіля НОМЕР_1, пошкоджений автомобіль у лісосмузі на лівому узбіччі (а.с.4-12). Протоколом огляду транспортного засобу зафіксовані значні механічні пошкодження автомобіля (а.с.13). Автомобіль визнаний речовим доказом та переданий на зберігання на штрафний майданчик Малинського МВ УМВС України в Житомирській області (а.с.21)..

    При медичному огляді водія встановлено, що він був тверезий (а.с.15).  

                          2.

    За висновком технічної експертизи №3/824 від 10.01.2009 року  будь-які технічні несправності автомобіля ВАЗ-2101 , які могли б послужити причиною дорожньо-транспортної пригоди до її виникнення, не виявлені  (а.с.38-43).

    Згідно висновку судово-медичної експертизи №499 від 25.11.2008 року у потерпілого ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді   множинних розривів печінки, які ускладнилися внутрішньою кровотечею, забою правої легені, серця, рани шиї, поверхневих ран обличчя, струсу головного мозку, які ускладнилися травматичним шоком і по своїй категорії відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя в момент спричинення (а.с.44-45).

    За висновком судово-медичної експертизи №450 від 25.11.2008 року  у потерпілої  ОСОБА_2 малися тілесні ушкодження  у вигляді синців та ран правого плечового суглобу, синців гомілок, переломів 4 і 9 ребер справа, перелому правої ключиці, забою легень, які по своїй категорії відносяться  до середнього ступеню тяжкості та потягли за собою тривалий розлад здоров’я (а.с.46-47).

    Аналізуючи досліджені докази суд визнає доведеною вину  підсудного ОСОБА_1  в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що заподіяли тяжкі тілесні ушкодження потерпілому,  й кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України.

    Призначаючи покарання, суд враховує, що підсудний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався,  вперше з необережності вчинив злочин, який класифікується як тяжкий. В даний час він працює, характеризується позитивно.  Свою вину  визнав, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, що відповідно до ст.66 КК України суд визнає обставиною, яка пом’якшує покарання. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

 З врахуванням  наведеного,  думки потерпілої суд находить за необхідне й достатнє для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів призначити мінімальне покарання в межах санкції ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України із застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, враховуючи ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих малолітнім потерпілим, та із звільненням його від   відбування основного покарання з випробуванням та іспитовим строком на підставі ст.75 КК України.

Речовий доказ – автомобіль НОМЕР_2 – підлягає поверненню користувачу ОСОБА_1

        Керуючись ст.ст.323,324,327 Кримінально-процесуального кодексу України,

                    засудив :

визнати   винним  ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого  ч.2 ст.286  Кримінального кодексу України  та призначити три  роки  позбавлення волі з позбавленням  права керування транспортними засобами на один рік..

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування основного  покарання  у виді позбавлення волі за умови, що він протягом визначеного судом іспитового строку один рік  не вчинить нового злочину та виконає покладений на нього відповідно до п.3 ч.1ст.76 КК обов’язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

                    3.

 Речовий доказ  автомобіль НОМЕР_2, який знаходиться на штрафному майданчику Малинського МВ УМВС України в Житомирській області  повернути засудженому  ОСОБА_1

На вирок суду може бути подана апеляція до   апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуюча