Глухівський міськрайонний суд Сумської області

м. Глухів, вул. Спаська, 32, 41400, 0(5444) 2-23-79

Справа № 2-а-1603/10

ПОСТАНОВА

іменем України

28 липня 2010 року Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Кривцової Г.В.,

при секретарі Кабановій Л.О.,

з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глухів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції в Сумській області, ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

06 липня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Сумської області ОСОБА_2 від 14 травня 2010 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 КУпАП та накладено штраф у розмірі 170 грн. Позивач вказує, що з 15 по 18 березня 2010 року державним інспектором Сугоняк Я.В. була проведена планова перевірка Глухівської районної організації УТМР. в результаті якої були видані приписи від 25.03.2010 року. На виконання даних приписів позивачем 12 травня 2010 року було направлено до Державної екологічної інспекції в Сумській області інформацію з планом заходів по акту перевірки, і в цей же день державним інспектором Сугоняк Я.В. складено протокол відносно ОСОБА_1 Позивач вважає це упередженим ставленням державного інспектора до Глухівської районної організації УТМР, так як вважає, що 10-ти денний строк на надання звітів про виконання приписів є нерозумним (не реальним) строком, бо з 1 по 12 травня 2010 року було законодавчо встановлено сім вихідних днів. Також позивач вважає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, так як не містить опису обставин, встановлених при розгляді справи, і в ній не зазначено, яке саме конкретне розпорядження не виконане. Крім того, позивач зазначає, що ст. 188-5 КУпАП передбачено відповідальність за невиконання законних розпоряджень чи приписів, а не за несвоєчасне виконання. За вказаних обставин, позивач просить скасувати оскаржувану постанову. Також позивач поновити йому строк звернення до суду, так як первісно він подав позов до Зарічного районного суду м. Суми, але ухвалою судді позов було йому повернуто за непідсудністю, без додатків до позову. Він вимушений був збирати всі документи, що необхідні для пред'явлення позову до Глухівського міськрайонного суду.

В суді позивач ОСОБА_1 позов підтримав у повному обсязі, пояснив, що план заходів на виконання пункту першого припису він направив до Державної екологічної інспекції в Сумській області 09 квітня 2010 року, що підтверджується записами у журналі вихідної кореспонденції, а звіт щодо виконання інших пунктів припису він направив до Державної екологічної інспекції в Сумській області 12 травня 2010 року. Позивач вважає, що строки виконання, зазначені в приписі, є нереальними, тому виконати приписи у вказані строки було неможливо, хоча він вживав дії по виконанню приписів. Із заявами про продовження строків він до Державної екологічної інспекції в Сумській області не звертався.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечував, пояснив, що протокол та постанова про накладення адміністративного стягнення відповідають вимогам закону. Відповідач вказав, що план заходів, розроблений Кіс лейком В.В. на виконання пункту першого припису, Державна екологічна інспекція в Сумській області отримала 19 квітня 2010 року. Щодо інших пунктів припису - звітів про їх виконання до Державної екологічної інспекції в Сумській області у встановлений в приписі строк не надходило. Також відповідач вказав, що директор Глухівської філії УТМР ОСОБА_1 не звертався з заявою про продовження строків виконання припису.

Державна екологічна інспекція в Сумській області надала суду письмові відзив на позов, в якому заперечувала проти позовних вимог ОСОБА_1 (а.с.33-35).

Враховуючи причини пропущення позивачем строку оскарження постанови про справі про адміністративне правопорушення, визначений ст. 289 КУпАП, суд поновлює пропущений строк (а.с.5).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, відповідача, вивчивши заперечення на позов відповідача, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 25 березня 2010 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_2 видано приписи на ім’я в.о. директора Глухівської філії СМРВП УТМР ОСОБА_1 та встановлено строк виконання даних приписів і строк направлення звітів про виконання приписів (а.с.7,8).

Даний припис позивачем не оскаржувався і був прийнятий до виконання.

12 травня 2010 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 188-5 КУпАП відносно ОСОБА_1 (а.с.11-12).

14 травня 2010 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_2 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст. 1 88-5 КУпАП у виді штрафу в розмірі 170 грн. (а.с.15-16).

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протигіравність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даній справі відповідач проти позову заперечував (а.с.33-39), і обгрунтовував правомірність свого рішення наступним.

Так, відповідач зазначає, що державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища має повноваження давати обов’язкові для виконання приписи та встановлювати строки виконання приписів, відповідно до Положення про державну екологічну інспекцію у Сумській області, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про мисливське господарство та полювання». В даному випадку був встановлений достатній строк, враховуючи, що припис виданий 25 березня 2010 року, а протокол за невиконання припису складений 12 травня 2010 року. У разі неможливості виконання приписів у встановлені в них строки, суб’єкт господарювання, що перевірявся, може звернутись до органу Мінприроди для їх продовження з обгрунтованим та підтверджуючими документами, оформленими належним чином. Таких звернень від позивача не надходило.

Суд приймає до уваги ці заперечення відповідача і вважає, доводи позивача про те, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 188-5 КУпАП, є непереконливими.

Так, посилання позивача на те, що 12 травня 2010 року він направив до Державної екологічної інспекції в Сумській області інформацію з планом заходів на виконання приписів не підтверджені документальним доказом (поштовим повідомленням, конвертом з поштовим штампом, тощо).

По-друге, сама інформація про виконанню приписів (а.с.9) не є належним доказом, так як вона містить дописки щодо дати.

По-третє, сам позивач в суді підтвердив, що він направив цю інформацію вже після закінчення строків, зазначених у приписі.

Посилання позивача на те, що 10-денний строк надання звітів про виконання приписів є нерозумним і нереальним, так як з 1 по 12 травня 2010 року було сім вихідних днів, суд не приймає до уваги з наступних підстав.

Як вбачається з припису, він виданий 25 березня 2010 року. По кожному пункту припису встановлено окремий термін виконання. 10-ти денний строк після отримання акту був встановлений лише по одному пункту - по пункту 1 припису (а.с.7,8).

Як вбачається з пояснень позивача, припис він отримав 31 березня 2010 року, тобто виконати пункт 1 припису він повинен був вже до 10 квітня 2010 року.

Позивач підтвердив в суді, що пункт 1 припису виконано до 10 квітня 2010 року, так як план заходів було направлено до Державної екологічної інспекції в Сумській області 9 квітня 2010 року, і відповідач ОСОБА_2 в суді підтвердив, що вказаний план заходів було отримано 19 квітня 2010 року.

Стосовно інших пунктів припису вбачається, що строк виконання пунктів припису 2, 3, 4, 5 - встановлено до 1 травня 2010 року, а звіти про виконання даних пунктів припису позивач повинен був направити не пізніше, ніж 1 1 травня 2010 року (а.с.7, 8).

При цьому суд враховує, що для написання одного аркушу інформації, на яку посилається позивач як на звіт про виконання припису і для її направлення було достатньо робочих днів: 5, 6. 7 та 11 травня 2010 року.

Однак, позивач сам в суді підтвердив, що він направив інформацію по пунктам 4.5,7 припису лише 12 травня 2010 року.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що відповідачем надано достатньо доказів, які підтверджують наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-5 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69, 71, 122, 128, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції в Сумській області, ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано до Харківського адміністративного апеляційного суду через Глухівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На постанову суду може бути подано апеляційну скаргу до Харківського адміністративного апеляційного суду через Глухівський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ: