Справа №2-155/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2010 року. м. Суми.

Зарічний районний суд м. Суми у складі: головуючого - судді Бойка В.Б.,

при секретарі - ХімічA.M.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 3.1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, мотивуючи свої вимоги тим, що 14.11.2006 року та 12.12.2006 р. між сторонами було укладено 2 договори про експлуатацію транспортного засобу - автомобіля НОМЕР_1, а також додатковий договір про порядок розрахунків. Відповідно до них позивач передав відповідачу у тимчасове користування належний заявнику на праві власності автомобіль, за користування яким відповідач зобов’язаний був сплачувати за кожен день роботи кошти в сумі по 110 грн.

Після ДТП, яка мала місце 04.04.2007 року, відповідачу було надано інший транспортний засіб - ЗАЗ « Славута «. Позивачка зазначає, що відповідач за період з 14.11.2006 року по 13.03.2007 року заборгував 6810 грн.

Окрім того, умовами договору від 12.12.2006 р. ( п. 4.3) передбачено, що у випадку скоєння ДТП, відповідач повинен відшкодувати і франшизу, розмір якої становить 1050 грн. вказані суми позивачка і просила стягнути на свою користь.

Позивачка в останнє судове засідання не з’явилася, надала заяву про підтримку позову, слухання справи у її відсутність.

Відповідач до суду також не з»явився, про час розгляду справи повідомлений телеграмою.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню , виходячи з наступного : у відповідності до ст.ст. 10-11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Як було встановлено підчас розгляду справи, 14.11.2006 року та 12.12.2006 р. між сторонами дійсно було укладено 2 договори про експлуатацію транспортного засобу - автомобіля НОМЕР_1, а також додатковий договір про порядок розрахунків. Відповідно до яких позивач передав відповідачу у тимчасове користування належний заявнику на праві власності автомобіль. Договори від 12.12.2006 року мають ознаки договору найму ( оренди ) транспортного засобу ( ст. 798 ЦК).

За користування автомобілем в період з 12.01.2007 року по 12.02.2007 року відповідач зобов’язаний був сплачувати кошти по 110 гривень за 26 робочих днів, що підтверджується додатковим договором та поясненнями відповідача в судовому засіданні у якості потерпілого (кримінальна справа №1-169/07 Сумського районного суду Сумської області-а.с. 341, 359 ).

Після ДТП, яка мала місце 04.04.2007 року, відповідачу було надано інший транспортний засіб - ЗАЗ « Славута «.

Згідно ст.ст. 526 та 610 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається. Зокрема, наймач ( орендар ) зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування майном.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності за порушення зобов’язань та про відшкодування збитків, обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спорів підлягають : наявність між сторонами відповідних правовідносин, наявність збитків, протиправність поведінки заподіювана, наявність причинного зв”язку між збитками і протиправним діянням, а також вини особи в заподіянні збитків.

Доказів того, що позивачка отримала вищезазначені кошти відповідач суду не надав.

Факт використання відповідачем належних позивачці транспортних засобів підтверджується і наданими суду копіями подорожніх листів ( а.с. 14-43 ).

Діями відповідача порушені майнові права позивача як власника транспортного засобу, орендодавця, право на отримання прибутків від майна.

Таким чином, за користування орендованим автомобілем, у відповідності з договором про експлуатацію транспортного засобу та додатковим договором про порядок розрахунків від

12.12.2006року, за 26 робочих днів, за період з 12.01.2007 року по 12.02.2007 року, відповідач повинен сплатити позивачці 2860 грн. (110 грн. * 26 днів).

Згідно з п. 1.2 договору про експлуатацію транспортного засобу від 12.12.2006 року, його дія припинилася 12.02.2007 року.

Інших достатніх та беззаперечних доказів того, що сторони обумовили плату за використання транспортних засобів позивачки в розмірі 110 грн. за робочий день та в строки, що знаходяться поза межами 12.01.2007 року - 12.02.2007 року, суду не надано. Це стосується як договору від 14.11.2006 року (а.с. 7), так і періоду після 12.02.2007 року.

Зокрема, обидва договори про експлуатацію транспортного засобу передбачають здачу відповідачем виручки роботодавця та нарахування останнім заробітної плати відповідачу ( розділ 3 договорів ), тобто ці договори є за своє природою трудовими.

Суд не знаходить підстав і для задоволення позовних вимог про стягнення на користь позивача франшизи в сумі 1050 грн. згідно з п. 4.3 договору від 12.12.2006 року, оскільки ним передбачено, що відповідач несе таку майнову відповідальність лише у випадку скоєння ДТП. Між тим, із вироку Сумського районного суду Сумської області від 17.07.2007 року по справі №1-169/07 вбачається, що винним в ДТП, яка мала місце 04.02.2007 року, було визнано ОСОБА_3 Як позивачка, так і відповідач були визнані в цій кримінальній справі потерпілими. Більше того, згаданим вироком суду було вирішено позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 3.1. про відшкодування їй майнової та моральної шкоди.

Таким чином, відповідач 04.02.2007 року ПДР України та умов договору не порушував, тому в задоволенні цієї частини позовних вимог належить відмовити за необгрунтованістю.

На підставі ст. 88 ЦПК України відповідач повинен відшкодувати заявнику 51 гривню 00 копійок в рахунок повернення судового збору та 30 гривень 00 копійок в рахунок повернення витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи .

Керуючись ст.ст. 11, 16, 509,526, 611 ЦК України, ст.ст. 10-11,57-60, 88,212-215, 224- 226 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2860 гривень 00 копійок заборгованості за договором, 51 гривню 00 копійок в рахунок повернення судового збору та 30 гривень 00 копійок в рахунок повернення витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, а разом : 2941 гривня 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.

Відповідач протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення може подати заяву про його перегляд.

Іншими особами, що брали участь в розгляді справи, рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду особами, які брали участь у розгляді справи, може бути подана до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків на апеляційне оскарження, якщо заяву про оскарження або апеляційну скаргу не було подано.

СУДДЯ В.Б.БОЙКО