Справа №2а-146/09
П О С Т А Н О В А
іменем України
14.04.2009 року Московський районний суд м. Харкова
у складі: головуючого – судді Омельченко Н.І.
при секретарі – Макушенко К.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення та праці Московської районної в м.Харкові ради, 3-я особа: Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної держадміністрації про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії,стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач, ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом в якому просила визнати неправомірними дії відповідача, щодо призначення та невиплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку у 2007 –2008 році у розмірі меншому, ніж це визначено ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Зобов’язати Управління соціального захисту населення та праці Московської районної в м.Харкові ради призначити зазначену грошову допомогу з 01.04.2007р. по 10.10.2009 р. в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, перерахувати допомогу за 2007 та 2008 роки у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та виплатити їй недоплачену суму за 2007-2008 роки. Стягнути з відповідача недоплачену у 2007 році суму допомоги у розмірі 2984.51 грн., та недоплачену у 2008 році суму допомоги у розмірі 4753.80грн., а також стягнути з відповідача судові витрати.
Свої вимоги мотивувала тим, що 10.10.2006 року у неї народилась дочка ОСОБА_2.
01.04.2007 року вона звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Московської районної в м.Харкові ради з заявою про призначення їй соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідач призначив їй допомогу по догляду за дитиною до 3 років як застрахованій особі з 01.04.2007 року по 10.10.2009 рік. При чому допомога з 01.04.2007 року була встановлена в розмірі 129.03 грн., в послідуючому підвищувалася і в грудні 2007 року склала 144.10 грн. Таким чином у 2007 році державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку була їй виплачена на загальну суму 1203 грн.49 коп.
У 2007 році вона отримувала допомогу у розмірі,що обчислюється відповідно до ст..56 Закону України «Про держаний бюджет України на 2007 рік».
Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) № 6-рп/2007 від 09.07.07 абзац третій частини другої статті 56 щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України було визнано такими, що не відповідає Конституції України (є не конституційним).
Пунктом 5 зазначеного Рішення Конституційного суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Таким чином вважає що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році повинна бути нарахована та виплачена їй відповідно до ст..43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року, у редакції закону від 01.01.2002 р.-09.07.2007 роках.
У 2008 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку їй виплачувалась відповідно до п.п.7 п.23 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 року у розмірі,що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців,але не менш 130 грн.
Так допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2008 році виплачувалася їй з січня 2008 року по грудень 2008 року в розмірі 144 грн.10 коп., загалом була виплачена їй у 2008 році в розмірі 1729 грн.20 коп.
Відповідно до п.п.12 п.25 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчіх актів України» від 28.12.2007 року ст..ст.40-44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року було виключено.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано таким, що не відповідають Конституції України положенн п.25 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Таким чином на її думку, ст..ст.40-44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року є чинним та продовжують діяти.
В зв’язку з чим вважає, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2008 році повинна бути нарахована та виплачена відповідно до ст..43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року не менше прожиткового мінімуму встановленого законом.
Оскільки відповідно до ст..46 Конституції України допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є основним джерелом існування для матері і дитини, то вказана допомога повинна бути нарахована та виплачена у 2007-2008 роках у розмірах не нижче встановленого законом прожиткового мінімуму.
Законом України «Про прожитковий мінімум» ч.2 ст.1 зазначено, що прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих,хто відноситься до основних соціальних та демографічних груп населення, серед яких є така група як діти віком до 6 років.
Відповідно до ст..63 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 289-У та ст..58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року № 107-У1 для дітей віком до 6 років розмір прожиткового мінімуму складає :
За період з 01.04.2007 року до 01.10.2007 року – 463.00грн.;
За період з 01.10.2007 р. до 31.12.2007 р. – 470.00 грн.;
За період з 01.01.2008 р. по 01.04.2008 р. – 526.00 грн.;
За період з 01.04.2008 р. по 01.07.2008 р. – 538.00 грн.;
За період з 01.07.2008 р. по 01.10.2008 р. – 540.00 грн.;
За період з 01.10.2008 р. по 31.12.2008 рік – 557.00 грн.
Тому на думку позивачки, загальний розмір допомоги у 2007 році повинен складати 4 188.00 грн.( 463.00 + 463.00 + 463.00 +463.00 +463.00 +463.00 + 470.00 + 470.00 +470.00 = 4188,00), а загальний розмір допомоги у 2008 році повинен складати 6 483.00 грн. ( 526.00 +526.00 +526.00 + 538.00 +538.00 +538.00 + 540.00 грн.+ 540.00 грн.+ 540.00 грн.+ 557.00 +557.00 +557.00 = 6483.00)
Проте у 2007 році загальна сума виплаченої їй допомоги склала 203.49 грн., а у 2008 році склала 1729,20 грн.
Таким чином вважає, що їй не доплачено допомогу за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році 2 984.51 грн. ( 4188.00 – 1203.49 = 2 984.51), а у 2008 році у розмірі 4 753.80 грн. ( 6483.00 – 1729,20 = 4753.00)
На підставі викладеного просить задовольнити вимоги.
( а.с. 1-4 )
В судовому засіданні позивачка підтримала свій позов та просила його задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що згідно до абзацу 3 ч.2 ст.56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку – у розмірі що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Ст. 62 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік” встановлені прожиткові мінімуми для працездатних осіб: з 01.04.2007р. - 561 грн. та з 01.10.2007р. – 568 грн., тобто гарантований мінімальний розмір допомоги складає з 01.04.2007 р. – 129 грн. 03 коп., з 01.10.2007р. – 130 грн. 64 коп.
Згідно повідомлення Міністерства праці та соціальної політики України,лист № 14458)0)14-08)5 від 24.12.2008 року, у 2007 році, виходячи з реальних фінансових ресурсів, була врахована потреба в коштах для реалізації повноважень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в обсязі, необхідному для виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, в розмірі, передбаченому Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік»
Кошти для виплати такої допомоги в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років не передбачалися.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. положення п.30 ст. 71 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2007 рік” було визнано неконституційним але змін до Закону «Про державний бюджет України на 2007 рік» не внесено та механізм і порядок виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у зв’язку з рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. не визначено.
Що стосується стягнення недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, роз’яснюють , що з 01.01.2008 року розбіжності між законами в частині визначення розміру допомоги за дитиною до досягнення нею трирічного віку врегульовані шляхом внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Пункт 3 розділу 8 вказаного закону викладено у наступній редакції : допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі між : з 1 січня 2008 року 50%, з 01.01.2009 року – 75%, з 01.01.2010 року – 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.
В зв’язку з чим вважають що підстав для перерахунку вказаної допомоги за 2008 рік не має.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що позивачка має дочку, ІНФОРМАЦІЯ_1. ( а.с.6)
З 01 квітня 2007 року Управлінням праці та соціального захисту населення Московської районної в місті Харкові ради позивачеві призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 129,03грн. щомісячно. ( а.с. 12 )
Посилаючись на те, що зазначена допомога призначена їй у розмірі меншому, ніж встановлено чинним законодавством, позивачка звернулась з даним позовом до суду.
У відповідності до статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно до п.12 ст.71 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік”, на 2007 рік зупинено дію ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.
Відповідно до абзацу 3 ч.2 ст. 56 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік” на 2007 рік допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”(справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, яким зупинено дію статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення Московської районної в м.Харкові ради у квітні 2007 року повинно було діяти у відповідності до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та призначити позивачеві допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а не у розмірі 129,03 грн.
Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приймаючи рішення про призначення позивачеві допомоги до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 129,03 грн., відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовна вимога про визнання такого рішення протиправним є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Отже, при прийнятті рішення про призначення позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідач повинен був керуватися приписами ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” в редакції, чинній станом на 09.07.2007 року.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів, дійшла висновку, що 01.04.2007 року відповідач повинен був призначити та виплачувати позивачеві допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а тому вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача провести перерахунок та після його проведення виплатити різницю в отриманій та перерахованій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки саме такий порядок (призначення та наступна виплата) передбачений чинним законодавством України і він не дотриманий відповідачем.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були їй призначені, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення призначення та нарахування допомоги замість органу, на який покладено такі повноваження.
При цьому суд відхиляє доводи відповідача з наступних підстав.
Суд, вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.
За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають дітей віком до трьох років, серед яких їм надано право на отримання грошової допомоги.
Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
У відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків
( усиновлювачів, опікуна, піклувальника).
Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов’язань перед позивачем.
Крім того, відповідачем в порушення ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому ст. 43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”.
Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов’язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов’язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.
Вимога позивача про зобов’язання відповідача в подальшому здійснювати виплати не підлягає задоволенню, оскільки судове рішення є результатам розгляду спору на підставі чинного правового регулювання, а тому прийняття рішення наперед може суперечити волі законодавчого органу щодо внесення змін до законодавства, яке по іншому може регулювати спірні правовідносини.
Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що права позивача можуть бути порушені у майбутньому.
Щодо строку звернення до адміністративного суду необхідно зазначити наступне.
Порушення прав позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду тривало з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року і припинилось лише 01.01.2008 року після внесення змін до Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.
Таким чином, суд не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання щомісячної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, передбаченої ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” у відповідності до вимог ст. 62 Закону України „Про Держаний бюджет України на 2007 рік”.
З наданої до матеріалів справи квитанції № 11706418 від 29.12.2008 року вбачається, що позивачкою при поданні адміністративного позову сплачене державне мито у розмірі 77,39 грн., що є зайво сплаченою сумою згідно п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів № 7-93 від 21.01.1993 р. „Про державне мито”.
Згідно з ч. 2 ст. 89 КАС України судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається особі, яка його сплатила.
Виходячи з викладеного, позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6-14, 71, 89, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року,- суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення та праці Московської районної в м.Харкові ради про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії та стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку –задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Управління соціального захисту населення та праці Московської районної в м.Харкові ради про призначення ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 129,03 грн.
Зобов’язати Управління соціального захисту населення та праці Московської районної в м.Харкові ради призначити та виплатити ОСОБА_1 з 01.04.2007 року допомогу до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” в редакції станом на 09.07.2007 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Повернути ОСОБА_1 зайво сплачену суму державного мита у розмірі 77 гривень 39 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через місцевий загальний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення повного тексту постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя Н.І.Омельченко
З оригіналом згідно суддя