Справа №22-ц-2515/10 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія -

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2010 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Сумської області у складі:

головуючого- ОСОБА_1.,

суддів - Ільченко О.Ю., Маслова В.О.,

з участю секретаря судового засідання - Федини Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі на постанову Краснопільського районного суду Сумської області від 16 лютого 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі про зобов'язання вчинити дії по перерахунку та виплаті недоотриманої щомісячної суми підвищення пенсії як дитині війни,

встановла:

Постановою Краснопільського районного суду Сумської області від 16 лютого 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і провести відповідні виплати починаючи з 01 січня 2009 року, з урахуванням виплат, здійснених у 2009 році.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Апелянт зазначає, що суд не врахував того, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, за рахунок інших джерел фінансування державна соціальна підтримка дітей війни не здійснюється, також відсутній механізм реалізації положень закону.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено і вбачається з матеріалів справи, що позивач має статус дитини війни.

Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком.

В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи пріоритетність Законів над підзаконними актами, відповідач мав проводити нарахування підвищення до пенсії позивачу за 2009 рік, починаючи з 01 січня 2009 року, в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не у розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. №530.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом обґрунтовано до уваги не взято, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається.

Що стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись

зазначене підвищення до пенсії, то суд обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно

проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті

28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки

іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

За викладених обставин правильним є висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2009 рік, починаючи з 01 січня 2009 року.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду.

Керуючись ст. ст.15, 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.

ст. 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі відхилити.

Постанову Краснопільського районного суду Сумської області від 16 лютого 2010 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий -

Судді -