Справа №22-ц-112/10 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Категорія -
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2010 року м.Суми
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області у складі: головуючого - Смирнової Т.В., суддів - Ведмедь Н.І., Ільченко О.Ю., з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,-
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 11 листопада 2009 року
у справі за заявою Прокурора Тростянецького району, третя особа: Служба у справах дітей Тростянецької районної державної адміністрації до ОСОБА_2, ОСОБА_3
про відібрання малолітніх дітей, стягнення аліментів на утримання дітей, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 11 листопада 2009 року позов задоволено, вирішено відібрати від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 їх малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, без позбавлення їх батьківських прав. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, аліменти в розмірі 230 грн. на кожну дитину з кожного, щомісячно, на утримання дітей до їх повноліття, починаючи з 20 жовтня 2009 року. Аліменти сплачувати на орган опіки та піклування, на вихованні та утриманні якого будуть знаходитися діти. Допущено негайне виконання у межах суми платежу за один місяць.
Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати зазначене рішення суду через невідповідність висновків суду обставинам справи та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому посилається на те, що він частково сплатив заборгованість за використання газу і повністю за електроенергію, тобто газ, вода та світло в будинку є. Також судом не враховано той факт, що він є інвалідом III групи, на обліку у лікаря нарколога та психіатра вони з дружиною не перебувають, спиртними напоями не зловживають, до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягалися. Діти відвідують школу, у лікарів на обліку не перебувають, нормально харчуються. Разом з тим, всією сім'єю вони допомагають своїм батькам, які мешкають неподалік у веденні господарства. Вказує, що суд не викликав у якості свідків ні їхніх батьків, ні сусідів та взагалі не спитав думку з приводу подальшого проживання з батьками.
Перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, вивчивши матеріали справи та вислухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції вірно встановив спірні правовідносини , але неповно, поверхово з»ясував обставини справи , що мають значення для справи, а тому дійшов помилкового висновку , задовольнивши позовні вимоги прокурора до відповідачів про відібрання дітей.
Задовольняючи позов прокурора, суд першої інстанцій, виходив із того, що умови проживання малолітніх дітей у відповідачів - є небезпечними для життя та здоров'я; нормального виховання, а саме: діти неохайні, голодні, не відвідують дитячий садок, в будинку не проводився ремонт, шпалери обірвані. поріг в аварійному стані, прибудинкова територія забур'янена. У зв'язку із цим діти підлягають відібранню у батьків,відповідачів по справі , з передачею їх органу опіки та піклування.
Проте, колегія суддів вважає, що з таким висновком суду погодитись! неможна, виходячи з наступного.
З матеріалів справи та пояснень відповідачів вбачається, що всі діти згідно з епікризами Буймерівської сільської дільничної лікарні є здоровими , на диспансерному обліку ніхто з них не знаходиться , за місцем навчання характеризуються позитивно.
Характеристика батьків дітей також за місцем проживання є позитивною, до адміністративної чи кримінальної відповідальності притягнуті не були, не є алкоголіками та наркоманами, на диспансерному обліку не перебувають, жорстоко з дітьми не поводяться. Батько дітей згідно консультативного висновку державної установи Національного Інституту серцево-судинної хірургії ім.М.М.Амосова має захворювання серця, є інвалідом 3-ї групи , проте, виконує певну роботу в господарстві , допомагає дружині.
Той факт, що подружжя не займається ремонтом будинку , колегія суддів не може взяти до уваги , оскільки як встановлено судом будинок для цієї багатодітної сім»ї придбаний за рахунок держави в 2008 році, а акт обстеження матеріально-побутових умов проживання багатодітної сім»ї ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був складений 23.10.2008 року і подальше відвідування сім»ї органами опіки та піклування мало місце 18.09.2009 року, 25.09.2009 року, 13.10.2009 року, 02.10.2009 року і т.д. (а.с.11,12,13).
Сім»я має дохід , який за період з 01.01.2009 року по 01.01.2010 року складає 29.213 грн. 42 коп. ( 29.213,42: 12=2.434,44 грн.). Крім цього, відповідач одержує пенсію, в зв»язку з інвалідністю і за 2009 рік сума пенсії становить 14.227 грн. 09 коп., а всього місячний дохід сім»ї складає 3.620 грн. 04 коп.
За такий період і з такими доходами сім»ї відповідачі не зможуть зробити ремонт в будинку та сараю і огорожі.
Відповідачі не заперечували , що одержували певну фінансову та іншу підтримку від держави, але стверджували , що її зовсім недостатньо , щоб поліпшити їхнє становище.
Як вбачається з матеріалів справи , відповідачі роблять ремонт ванної кімнати , уклали з ВАТ «Сумигаз» договір про реструктуризацію заборгованості за спожитий газ( а.с.60), підключили світло ( а.с.64,65), що стверджується актом №214 приймання виконаних робіт та рахунком про сплату заборгованості (а.с.68).
Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не забезпечив відповідачам права на повагу до сімейного життя, що передбачено ст. 8 Конвенції, судове рішення побудоване на нез'ясованих обставинах, зокрема: чи були мотиви, наведені на виправдання втручання, доречними і достатніми; чи був відповідний процес прийняття рішень справедливим і здатним забезпечити належний захист інтересів дітей; чи виправдовується встановлення державної опіки над дітьми станом їх фізичного або психічного здоров'я.
Суд фактично не дослідив можливі альтернативи в такому серйозному втручанні у право відповідачів на повагу до їхнього сімейного життя, неї звернув уваги на їх спроби покращити побутові умови за недостатністю коштів. оскільки батько є інвалідом 3-ї групи , не вислухав думку дітей з цього приводу, а також не допитав свідків (сусідів, лікаря, класних керівників дітей), а лише взяв за основу акти відвідування сім»ї органами опіки та піклування.
Суд не звернув уваги на той факт, що внаслідок виконання рішення про відібрання дітей від батьків , вони були-б не тільки відокремлені від родини , а й поміщені в різні заклади, оскільки мають різний вік.
Відповідно до статті 170 СК України - правовий сенс відібрання дітей полягає в екстреності прийняття рішення та їх захист , коли зволікання може привести до смерті дитини, тяжкої хвороби чи каліцтва.
За викладених обставин судом підстав для відібрання дітей не встановлено.
Отже , колегія суддів вважає, що суд при ухваленні рішення порушив) вимоги норм матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає скасуванню , з відмовою прокурору в позові.
Керуючись ст. ст. п.п.2,4 ч.1 ст.З09,313,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 11 листопада 2009 року в даній справі скасувати, а прокурору Тростянецького району Сумської області , третя особа: Служба у справах дітей Тростянецької районної державної адміністрації до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відібрання малолітніх дітей, стягнення аліментів на утримання дітей - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двох місяців може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий-
Судді -