№2-29/2007p.

РІШЕННЯ

іменем України

12 січня 2007 року                Володарський районний суд Донецької області у складі:

судді:                                      Доценко С.І.

при секретарі:                       Білоконь О.М.

за участю сторін

позивача                               ОСОБА_1

представники позивача:        ОСОБА_3

відповідача:                          ОСОБА_2

представника відповідача:    ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Володарське цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1 до

ОСОБА_2 про

визнання заповіту недійсним, стягнення суми допомоги на поховання

встановив:

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати недійсним заповіт від 01.12.2005 року, який було оформлено ОСОБА_5, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1, на ім'я відповідача, а також стягнути з нього допомогу на поховання в сумі 723,46 грн.

В судовому засіданні позивачка і її представник підтримали позовні вимоги, мотивуючи тим, що померлий був інвалідом з дитинства, малоосвітній, в наслідок хвороби не міг розмовляти і писати, а тому заповіт був підписаний позивачкою від його імені. При цьому вона теж малоосвітня, не могла прочитати підписаний нею документ, а секретар сільської ради не оголосила і не роз'яснила наслідки його підписання. Щодо стягнення з відповідача отриманої допомоги на поховання і матеріальної допомоги на поховання в агро цеху №14, позивачка вважає, що він отримав її незаконно, тому що гроші на поховання давала йому вона і він не є родичем померлого.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, мотивуючи тим, що на момент укладання заповіту померлий був в ясному розумі, він виявив свою волю. За його вимогою він привіз секретаря сільської ради для посвідчення заповіту. Він на момент смерті проживав в його домі, приймав активну участь в організації поховання, витратив свої кошти на поховання на 40 днів, і кошти, які були отримані ним як державна допомога на поховання і матеріальна допомога агро цеху були використані на поховання і поминки померлого, а тому просить відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши сторони, дослідивши пред'явлені сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково із слідуючи підстав.

Відповідно до відомостей, що містяться в спадковій справі померлого ОСОБА_5 01.12.2005 року реєстраційний номер НОМЕР_1 секретарем Тополинської сільської ради ОСОБА_6 було посвідчено заповіт ОСОБА_5 про заповіт ОСОБА_1 земельного паю на території КСП „Дружба" розміром 8,20 га., в якому вказано, що заповіт підписано гр.. ОСОБА_5, особа і дієздатність якого встановлено.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що дійсно вдома у ОСОБА_5 01.12.2005 року посвідчила заповіт на випадок смерті ОСОБА_5 про заповіт ОСОБА_2 земельного паю. При оформленні заповіту він погано розмовляв, і не міг його підписати, а тому заповіт від його імені підписала його дружина ОСОБА_1

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис НОМЕР_2 від 29.03.2006 року, зареєстрованому Тополинською сільською радою.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, позивачка є дружиною померлого з 09.03.1991 року, актовий запис НОМЕР_3 зареєстрований Касянівською сільською радою.

Відповідно до ст..ст.1233, 1247 ч.2, 1248, 1253 ЦК України, заповіт - це особисте розпорядження особи на випадок своєї смерті, який обов'язково вчинюється особисто, через представників не допускається, складається у письмовій формі, посвідчується нотаріусом і повинен бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати, у зв"язку з хворобою або фізичною вадою, він, відповідно до ст..207 ЦК України підписується за її дорученням у її присутності іншою особою. Підпис іншої особи посвідчується нотаріально із зазначенням причин, з яких не може бути підписаний особою, яка його вчиняє. Коли відповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при присутності не менш як 2-х свідків, відомості про яких заносяться у текст заповіту. Такими свідками не можуть бути особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт, спадкоємці, члени сім"ї та близькі родичі за заповітом.

Таким чином, судом встановлено, що заповідач був малоосвітній, хворів на церетросклероз 3 ступеню, внаслідок чого він був частково паралізований і не міг розмовляти і в наслідок фізичних вад не міг самостійно підписати і прочитати текст заповіту.

В тексті заповіту від 01.12.2005 року вказано, що заповідач власноруч підписав заповіт, а фактично судом встановлено, що заповіт було підписано дружиною заповідача, яка теж є малоосвітньою і не могла прочитати його текст.

Відомості про неї до заповіту не внесені. Свідки, які б могли посвідчити його вчинення, не залучались.

На підставі викладеного, встановлено, що заповіт складено з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, а тому, згідно ст.1257 ЦК України, він є нікчемним, а тому в частині визнання недійсним заповіту ОСОБА_5 від 01.12.2005 року, складеного на користь ОСОБА_2 позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача допомоги на поховання померлого ОСОБА_5, суд вважає, що ці вимоги не підлягають задоволенню із слідуючи підстав:

Строни не оспорюють, що дійсно відповідач отримав 723,46 грн. допомоги на поховання в Пенсійному Фонді і 500 грн. допомоги на поховання в агро цеху №14 ВАТ „ММК ім. Ілліча".

Відповідно до ст.45 ЗУ „Про соціальне загальнообов'язкове державне страхування у зв"язку з тимчасовою втратою працездатності та витрат, зумовлених народженням та похованням" №2240-111 від 18.01.2001 року, право на отримання допомоги мають як члени родини, спадкоємці, а також особи, які займались організацією поховання.

Доводи відповідача про те, що він займався організацією поховання ОСОБА_5, а також організацією поминок підтверджені довідкою про оплату ритуальних послуг, свідченнями свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8, а тому на думку суду мав повне право на отримання допомоги на поховання.

Позивачка не представила доказів на підтвердження того, що передавала йому гроші на організацію ритуальних заходів щодо поховання її чоловіка, тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.209,212,214,215 ЦПК України, ст.ст.1233,1234,1247,1248,1253,1257,207 ЦК України, ст.45 Закону України „Про соціальне загальнообов"язкове державне страхування у зв"язку з тимчасовою втратою працездатності та витрат, зумовлених народженням та похованням" №2240-111 від 18.01.2001 року, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсним заповіт ОСОБА_5 , оформлений 01.12.2005 року (реєстраційний №НОМЕР_1), секретарем Тополинської сільської ради Володарського району Донецької області на ім'я ОСОБА_2.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Володарський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя              С.І.Доценко