№ 2-562007рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2007 року Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого - судді: Бельмеги М.В.
секретаря : Лаюк О.М.
з участю позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Пліхтяк Ю.М.
представника: ОСОБА_2. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косові справу за позовом ОСОБА_1до Косівського районного підприємства «Райагроліс» про визнання незаконним наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул та відшкодування моральноі шкоди ,-
ВСТАНОВИВ:
В судовому засіданні ОСОБА_3 позов підтримав, пояснив, що з 1997 року працював в Косівському РП «Райагроліс» на різних посадах. Згідно наказу № НОМЕР_1 його з посади інженера охорони і захисту лісу було переведено на посаду інженера по охороні праці та техніці безпеки. Цим же наказом на нього було накладено обов»язки юриста. Наказом № НОМЕР_2 його було звільнено з роботи у зв»язку з скороченням чисельності працівників за п.1 ст.40 КЗпП України. Звільнення вважає незаконним з наступних підстав. Відповідно до абзацу 8 ст. 15 ЗУ «Про охорону праці» ліквідація служби охорони праці допускається тільки в разі ліквідації підприємства. Крім цього, відповідно до ст.43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав передбачених пунктами 1, 2-5, 7 ст.40 КЗпП України може бути проведено лише за попередньою згодою профспілкового органу. Питання про його звільнення взагалі не розглядалося на профспілковому комітеті. При звільненні йому не було запропоновано іншої роботи, хоча згідно вимог ст..42 КЗпП України він мав переважне право на залишення на роботі. Такими діями відповідача йому заподіяно значну моральну шкоду, розмір якої він оцінює в 10 000 гривень.
Просить поновити термін звернення до суду, визнати незаконним наказ по РП «Райагроліс» № 193 від 29.06.2005 р. про його звільнення, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та 10 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Представник РП «Райагроліс» позов не визнав, пояснив, що звільнення ОСОБА_1 з роботи було проведено з дотриманням чинного законодавства. Його своєчасно було попереджено про наступне звільнення. Однією з підстав
2
незаконності звільнення позивач вважає не надання попередньої згоди на звільнення профспілковим органом. Однак позивач не є членом профспілкової організації, не писав заяв про вступ до неї, не сплачував членських внесків. Позивачу було достовірно відомо про звільнення, йому своєчасно вручено трудову книжку та копію наказу про звільнення.
Просить в позові відмовити. Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та показання свідків вважає, що в задоволенні позову слід відмовити в зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
З попередження НОМЕР_4, з яким позивача ОСОБА_1 ознайомлено адміністрацією РП «Райагроліс» 29.04.2005 року, видно, що позивача попереджено про наступне скорочення.
Наказом НОМЕР_2 ОСОБА_1 звільнено із займаної посади у зв`язку з скороченням чисельності працівників за п.1 ст.40 КЗпП України.
Про те, що позивач, ОСОБА_1 був повідомлений адміністрацією про звільнення своєчасно свідчить його позовна заява до Косовського районного суду від 27 липня 2005 року. Із позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить визнати незаконним наказ № НОМЕР_2 про його звільнення та додає до позовної заяви копію попередження про наступне звільнення та копію оскаржуваного ним наказу. ( Матеріали цивільної справи №2-1045 за 2005 рік).
Ухвалою судді Косівського районного суду від 10 серпня 2005 року позовну заяву ОСОБА_1 до Косівського РП «Райагроліс» про поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди залишено без руху та надано 10-денний термін для виправлення недоліків .
Ухвалою судді Косовського районного суду від 26 серпня 2005 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною і повернуто позивачу.
Ухвала суду від 26.08.2005 року та матеріали на 12 аркушах були направлені ОСОБА_1 за вихідним номером НОМЕР_3
Згідно п.З ч.1 ст.293 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві.
У відповідності до ч.1 ст.73 ЦПК України, суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його порушення з поважних причин.
Виходячи з вимог закону ОСОБА_1 необхідно було звернутися до апеляційного суду Івано-Франківської області із заявою про продовження строку апеляційного оскарження ухвали Косівського районного суду про визнання заяви не поданою від 26.09.2005 року.
Незважаючи на це, ОСОБА_1 14 жовтня 2005 року звертається до Івано-Франківського міського суду з аналогічним позовом до РП «Райагроліс», немаючи для цього жодних підстав, оскільки за адресою м.АДРЕСА_1 ніколи не був зареєстрований і не проживав.
3
До Косівського районного суду, на території якого постійно проживає ОСОБА_1 і перебував в трудових правовідносинах з РП «Райагроліс» і, який мав би розглядати даний спір за підсудністю, справа поступила аж 20 червня 2006 року.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем пропущено термін звернення до суду, а підстав для його поновлення суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 40,42,43,49-2, 232-234 КЗпП України та керуючись ст.ст.67,68,72,73,209,213-215 ЦПК України, суд-
РІШИВ:
В позові ОСОБА_1до Косівського районного підприємства «Райагроліс» про визнання незаконним наказу про звільнення, стягнення заробітку за вимушений прогул та відшкодування моральної шкоди відмовити в зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Косівського районного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.