ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
29.04.09 Справа № 13/292
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого –судді Бойко С.М.,
суддів: Бонк Т.Б.,
Марко Р.І.,
при секретарі Гулик Н.,
з участю представників:
від скаржника з”явився,
позивача з”явився,
розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд-Захід», м.Львів
на ухвалу господарського суду Львівської області від 17.03.2009 року про відмову в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд-Захід»про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 17.02.2009 року, суддя І.А.Сало, у справі № 13/292
за позовом: відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький завод залізобетонних виробів», м.Дрогобич
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд-Захід», м.Львів
про стягнення заборгованості в сумі 137046,39 грн.,
в с т а н о в и в :
ухвалою господарського суду Львівської області від 17.03.2009 року відмовлено в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд-Захід»про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 17.02.2009 року, яким задоволено позов відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький завод залізобетонних виробів»про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд-Захід»137046,39 грн. основного боргу, 1370,46 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвала суду мотивована тим, що заявником не доведено, а судом не встановлено наявність в спірному випадку обставин, які є винятковими та ускладнюють виконання судового рішення, або можуть зробити його неможливим, що є підставою згідно ст.121 ГПК України для відстрочки виконання рішення.
В апеляційній скарзі скаржник просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, апелюючи тим, що підставою для відстрочки рішення суду є важкий фінансовий стан підприємства, а саме наявність штрафних санкцій перед податковим органом та відсутність достатніх обігових коштів на рахунку товариства для погашення боргу перед кредитором, що підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями та випискою з банківського рахунку та в свою чергу унеможливить виконання рішення суду в даній справі. При цьому, скаржник покликається на наявність світової фінансової кризи та зазначає, що ст.121 ГПК України не обмежує право суду певними обставинами, при яких суд може відстрочити виконання рішення суду. При наданні відстрочки визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об»єктивний вплив на виконання судового рішення.
Скаржник вважає, що зазначені ним обставини, які місцевим судом не з»ясовано, є винятковими, що ускладнюють виконання рішення та роблять його неможливим, а тому є підставою згідно ч.1 ст.121 ГПК України для відстрочки виконання рішення. Скаржник також зазначає про вжиття ним заходів для погашення спірної заборгованості шляхом поставки позивачу будівельних матеріалів та техніки.
Крім цього, скаржник покликається на порушення місцевим судом норм процесуального права в частині вирішення питання про відстрочку поза межами встановленого діючим ГПК України десятиденного терміну та прийняття оскаржуваної ухвали без участі представника заявника, чим порушено його право на належний захист інтересів.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що скаржником не наведено наявність доказів про можливість погашення спірної заборгованості у разі відстрочки виконання рішення та не обґрунтовано підстав відстрочки саме на шість місяців, що свідчить про відсутність правових підстав для відстрочки виконання рішення суду.
Позивач вважає безпідставним покликання заявника на можливість погашення спірної заборгованості за рахунок отриманого ПДВ з бюджету, оскільки не підтверджено право на отримання ПДВ, та безпідставним покликання скаржника на вжиття ним заходів щодо погашення спірної заборгованості, оскільки з часу її виникнення відповідачем не здійснено жодної проплати та не подано доказів направлення позивачу жодних звернень. Позивач також покликається на ту обставину, що відсутність звернення відповідача до позивача підтверджується відсутністю даних у відповідача про зміну директора товариства (позивача), яка відбулася більше року тому.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання рішення при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Аналіз наведеної норми свідчить про те, що відстрочка або розстрочка виконання рішення суду чи зміна способу його виконання можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об»єктивний вплив на виконання судового рішення. Крім цього, повинні враховуватись інтереси сторін, їх матеріальний стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи.
З клопотання заявника про відстрочку виконання рішення суду вбачається, що підставою для такої відстрочки заявник зазначає важкий фінансовий стан підприємства, а саме наявність штрафних санкцій перед податковим органом та відсутність достатніх обігових коштів на рахунку товариства для погашення боргу перед кредитором, а також наявність світової фінансової кризи, що унеможливлює виконання рішення суду в даній справі.
Проте, вказані обставини не є такими, що відповідають визначеним в ст.121 ГПК України обставинам при яких надається відстрочка виконання рішення. Заявником не доведено, яким чином вони ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Ним також не наведено виняткової обставини, яка служила б підставою для відстрочки виконання рішення в спірному випадку.
Покликання скаржника на можливість отримання ним ПДВ з бюджету, що стане джерелом погашення спірної заборгованості, базуються на припущенні та не підтверджуються жодними доказами.
Заявником не подано доказів здійснення будь-яких проплат з часу виникнення спірної заборгованості та не подано доказів вжиття інших способів погашення спірної заборгованості, зокрема, шляхом поставки позивачу будівельних матеріалів та техніки, оскільки не подано доказів направлення таких звернень до позивача.
Заявником також не подано інших доказів про можливість погашення спірної заборгованості у разі відстрочки виконання рішення та не обґрунтовано підстав відстрочки саме на шість місяців.
З наведеного місцевий суд прийшов до правильного висновку про відсутність в спірному випадку підстав, встановлених ст.121 ГПК України для відстрочки виконання рішення суду.
З вищенаведеного доводи скаржника про скасування ухвали місцевого суду є безпідставними.
Ухвала місцевого суду прийнята у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для її скасування апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 106 ГПК України, суд,
п о с т а н о в и в:
ухвалу господарського суду Львівської області від 17.03.2009 року в справі №13/292 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд-Захід»–без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя С.М.Бойко
Судді: Т.Б.Бонк
Р.І.Марко