№2-753/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2010 року, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого - судді Захарова О.В.

при секретарі ДаценкоІ.С.

з участю: представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в м. Жовті Води про визнання дій незаконними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 26 травня 2010 року звернулася до суду з позовом і просить суд визнати незаконними дії відповідача у відмові проведення перерахунку пенсії та зобов'язати його провести перерахунок та виплату пенсії з 1 лютого 2009 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2008 рік.

У судове засідання позивач не з'явилася і у своїй заяві просить справу розглянути без її участі (а.с. 16).

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала і суду пояснила, що позивачу пенсія виплачується виходячи із показників заробітної плати для обчислення пенсії за 2007 рік у розмірі 1197 грн. 91 коп..

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи і пенсійної справи вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивачеві з 2004 року призначена пенсія за віком довічно, що підтверджується копією пенсійного посвідчення, /а.с.6/.

Перебуваючи на пенсії позивач продовжувала працювати на посаді бухгалтера складського приміщення ДП «Схід ГЗК» до 18.11.2009 року, що підтверджується записом в трудовій книжці, /а.с. 8/.

У березні 2010 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок їй пенсії в 2009 році.

Відповідач в письмовій формі відмовив йому у перерахунку пенсії посилаючись на відсутність підстав на правомірність здійснення такого перерахунку, /а.с.9,10/.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунки і виплати пенсій, загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 зазначеного Закон) передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначається виключно законами про пенсійне забезпечення.

Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм, умови,

норми та порядок пенсійного забезпечення визначається виключно законами про пенсійне

забезпечення.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначено статтею 8 приведеного Закону. Пунктом 2 частини 1 статті 8 Закону таке право закріплено за особами, яким до набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій» або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.

Ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, ж що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Пунктом 26 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-УІ (далі Закон 107) були внесені зміни, в тому числі й до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( в редакції Закону № 107) передбачала проведення перерахунків пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визначався згідно до статті 40 Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 10 пункту 35 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 1 січня 2008 року були внесені зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема до ч.4 ст. 42.

Конституційний суд в рішенні зазначив, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя в законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

У п.6 рішення КСУ зазначено, що рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

Враховуючи вищевикладене, суд при розгляді і вирішенні даного спору застосовує норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, які були чинними до внесення змін Законом № 107.

Крім того відповідно до підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу) з якої була обчислена пенсія. За бажанням

пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за період страхового стажу, зазначені в частині 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Позиція відповідача в частині безпідставності вимоги позивача ґрунтується виключно на відсутності законодавчого регулювання питання щодо визначення заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, що з огляду на вищевказані норми закону є помилковою та такою що не ґрунтується на вимогах закону.

Таким чином суд прийшов до висновку, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії відповідно до підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка стала відповідно до ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії за 2007 рік, яка становить 1197 грн. 91 коп., є незаконними, оскільки не відповідають вищевказаним вимогам закону, а тому позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону І підлягають задоволенню в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги позивача суд покладає на відповідача відшкодування йому судових витрат понесених при зверненні до суду в розмірі 171 грн. /а.с.1,2/.

На підставі викладено, керуючись вищеприведеними нормами Конституції України, Законів, нормативно-правових актів, рішення Конституційного Суду України та ст.ст. 10-11,15,57-60,88,169,208-210, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Жовті Води Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії з 01 лютого 2009 року відповідно до підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до ст.ст. 40,42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії за 2008 рік.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Жовті Води Дніпропетровської області провести ОСОБА_2 з 01 лютого 2009 року перерахунок пенсії відповідно до підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 200Й року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до ст.ст. 40,42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії за 2008 рік та забезпечити її виплату.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Жовті Води на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 171 грн. 00 коп..

Рішення може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі до Жовтоводського міського суду протягом 10 днів з дня проголошення заяви про апеляційне оскарження і 20 днів з дня подачі такої заяви апеляційної скарги.

Суддя