№ 2-186/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

15 січня   2007 року                                                                        Рівненський районний суд

Рівненської області

В особі судді Сидоренко C.M при секретарі Шевцовій Р.В. представника позивача ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про примусове стягнення коштів, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача 10000 грн.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що 17.03.2006 року сторони уклали договір намірів, в якому визначили умови майбутнього договору купівлі-продажу земельної ділянки за АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу сторони планували укласти не пізніше 16.06.2006 року. Згідно договору намірів ОСОБА_3 передав , а ОСОБА_4 прийняв завдаток в розмірі 5000 грн. Однак у вказаний строк договір купівлі-продажу укладений не був. 15 червня 2006 відповідач повідомив позивача, що укласти договір на даний час неможливо, тому що не виготовлені правовстановлюючі документи, які підтверджують право власності відповідача на вказану земельну ділянку і запевнив позивача, що договір купівлі-продажу буде укладено не пізніше ніж через два місяці. Позивач ще неодноразово звертався до відповідача з намірами укласти вказаний договір, однак в подальшому стало відомо що земельну ділянку продано іншій людині

Позивач в судовому засіданні позов підтримав і пояснив про обставини описані вище, просить суд стягнути з відповідача 10 000 грн. та судові витрати по справі.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково і пояснив що згідний повернути 5000 гривень , які отримав від позивача в зв'язку з невиконанням умов договору в частині стягнення суми в розмірі завдатку заперечує, обґрунтовуючи тим що невиконання договору було допущено не з його вини а з вини його батьків . В суді ОСОБА_4 визнав, що дійсно стосовно відповідальності визначеному в договорі намірів сторін вони керувались нормами що регулюють наслідки невиконання завдатку, а саме ст. ст. 570, 571 ЦК України .

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов доведеним та таким , що підлягає до задоволення.

В суді було встановлено , що отримання відповідачем завдатку підтверджується договором намірів від 17.03.2006 року та розпискою ОСОБА_4 від 17.04.2006 року, останній не заперечив що був ознайомлений з договором який підписав та сам писав розписку .

Згідно з ч.І ст.571 ЦК України, якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості, в суді було встановлено , що порушення зобов'язання сталося саме з вини кредитора . Сума завдатку становила 5000 гривень . За таких обставин позовна вимога ОСОБА_3 про стягнення 10000 гривень підлягає до задоволення .

Керуючись ст.ст. 213, 214,215 ЦПК України, ст.ст. 570, 571 ЦК України, суд , -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3  10000 грн. боргу, 100 грн. державного мита сплаченого на користь держави та 30 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ, а всього 10 130 грн. (десять тисяч сто тридцять гривень).

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області, заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:               С.М.Сидоренко