ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
08.06.06 Справа№ 5/2218-2/363а
11 год 20 хв
За позовом Відкритого акціонерного товариства „Полонина”, м. Львів
до відповідача Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, м. Львів
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Львівське міське управління земельних ресурсів, м. Львів
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 17.08.2005 року № 0000652320/3/02970984/14315/23-213
Суддя Морозюк А.Я.
Секретар судового засідання
Онишко І.Р.
м. Львів, вул. Личаківська,128,
Зал судового засідання № 302.
Представники сторін
Від позивача: Шарко С.В. –представник;
Від відповідача: не з’явився
Від третьої особи: не з”явився
Позов заявлено Відкритим акціонерним товариством „Полонина” до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 17.08.2005 року № 0000652320/3/02970984/14315/23-213, яким ВАТ „Полонина” визначено суму податкового зобов”язання за платежем податок за землю в сумі 14 626,98 грн, в тому числі 9 751,32 грн- основного платежу, 4 875,66 грн- штрафних (фінансових) санкцій.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.11.2005 року (суддя Зварич О.В.) відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду на 01.12.2006 року. Розгляд справи відкладався та в судових засіданнях оголошувалися перерви. В судовому засіданні 03.04.2006 року було оголошено перерву до 18.04.2006 року.
Розпорядженням голови господарського суду Львівської області від 11.04.2006 року справу передано для розгляду судді Морозюку А.Я. у зв’язку із закінченням терміну повноважень судді Зварич О.В.
Ухвалою суду від 18.04.2006 року залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Львівське міське управління земельних ресурсів, м. Львів.
Розгляд справи відкладався з підстав, наведених у відповідних ухвалах суду.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених в по зовній заяві та письмових поясненнях по суті позовних вимог, просить визнати нечинним оспорюване податкове повідомлення-рішення. Позивач вважає неправомірним висновок відповідача про те, що землі позивача при здачі приміщень в оренду являються землями комерційного використання. Позивач вказує, що стаття 19 Земельного кодексу України дає вичерпний перелік категорій земель за основним цільовим призначенням, і серед категорій відсутня така категорія як землі комерційного призначення. Земельна ділянка була надана позивачу для розміщення на ній будівель і споруд промислового підприємства, тому така земельна ділянка відноситься до земель промисловості. Позивач вважає, що при визначенні грошової оцінки земельної ділянки Львівським міським управлінням земельних ресурсів ВАТ “Полонина” правильно вказало функціональне використання земельної ділянки, на якій розміщені будівлі позивача, а тому в податкового органу не було підстав за результатами проведеної перевірки збільшувати грошову оцінку земель.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, просить у задоволенні позовних вимог відмовити, Свої заперечення відповідач мотивує тим, що позивачем порушено ч. 1 ст. 7 та ст. 13 Закону України “Про плату за землю” від 19.09.1996 року № 378/96-ВР, невірно визначено функціональне використання земельних ділянок, що призвело до зменшення грошової оцінки і відповідно до заниження податкового зобов”язання визначеного платником в розрахунку земельного податку. Позивач нараховує плату за землю по ставках земель промисловості, не враховуючи те, що частково здає в тимчасове користування (оренду) приміщення, тобто це є землі комерційного використання.
Третя особа в письмовому поясненні зазначила, що Львівським міським управлінням земельних ресурсів власникам землі та землекористувачам надаються довідки про нормативну грошову оцінку їх земельних ділянок, відповідальність за достовірність даних щодо функціонального використання та площі земельної ділянки несе підприємство, що подало клопотання на отримання даної довідки.
В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (акт перевірки, рішення ДПА у Львівській області про результати розгляду повторної скарги, податкове повідомлення-рішення, свідоцтво про реєстрацію, та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).
Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
Працівниками відповідача (ДПІ у Галицькому районі м. Львова) була проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ “Полонина” за період з 01.10.2001 року по 01.10.2004 року. За результатами перевірки складено Акт № 36/23-213/02970984 від 27.01.2005 року, згідно якого встановлено порушення ч. 1 ст. 7 та ст. 13 Закону України “Про плату за землю” від 19.09.1996 року № 378/96-ВР на суму 15 187,67 грн. за період з 01.10.2001 року по 01.10.2004 року.
На підставі Акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення–рішення від 31.01.2005 року № 0000652320/0/02970984/1485/23-213, яким ВАТ „Полонина” визначено суму податкового зобов”язання за платежем податок за землю в сумі 18 427,12 грн, в тому числі 15 187,67 грн. основного платежу, 3 239,45 штрафних (фінансових) санкцій.
В ході апеляційного оскарження цього податкового повідомлення - рішення ДПА у Львівській області своїм рішенням про результати розгляду повторної скарги від 17.08.2005 року за № 13261/10/7/25-005 скасовує податкове повідомлення–рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 31.01.2005 року № 0000652320/0/02970984/1485/23-213 в частині донарахованого податку на землю за 4 квартал 2001 року в сумі 5 436,45 грн., та застосовує штрафну санкцію по податку на землю у сумі 1 636,16 грн. відповідно до вимог п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (із змінами і доповненнями).
У зв’язку з цим ДПІ у Галицькому районі м. Львова приймає нове податкове повідомлення-рішення від 17.08.2005 року № 0000652320/3/02970984/14315/23-213, яким визначає суму податкового зобов’язання за платежем “податок за землю” в сумі 14 626,98 грн, в тому числі 9 751,32 грн. основного платежу, 4 875,66 штрафних (фінансових) санкцій.
В Акті перевірки відповідач вказує на порушення позивачем ч. 1 ст. 7 та ст. 13 Закону України “Про плату за землю” від 19.09.1996 року № 378/96-ВР та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форма 6-зем), ВАТ “Полонина” нараховує плату за землю по ставками земель промисловості не враховуючи те, що частково здає в тимчасове користування (оренду) і як наслідок це призвело до невірного визначення функціонального використання земельних ділянок, зменшення грошової оцінки і відповідно заниження податкового зобов”язання, визначеного платником в розрахунку земельного податку.
При прийнятті постанови суд виходив з наступного.
Відповідно до ст.2 Закону України „Про плату за землю” від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ, плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Відповідно до ст.7 Закону, ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.
Як вбачається з довідки Львівського міського управління земельних ресурсів від 04.08.1999 року № 1630/1616 01-15, земельні ділянки ВАТ «Полонина», зазначені в акті перевірки, відносяться до земель промисловості, даною довідкою визначено грошову оцінку земельної ділянки.
Стаття 19 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року дає вичерпний перелік категорій земель за основним цільовим призначенням, і серед категорій відсутня така категорія як землі комерційного призначення. Земельна ділянка була надана позивачу для розміщення на ній будівель і споруд промислового підприємства, тому така земельна ділянка відноситься до земель промисловості. Зокрема, до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під”їздних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд(ст.66 Земельного кодексу).
Згідно із ст.20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. З наведеного вбачається, що питання переведення земель з однієї категорії в іншу або віднесення земель до відповідних категорій відноситься до компетенції Львівської міської ради. Ухвалою Львівської міської ради від 19.04.1999 року № 210, а також Законом України «Про плату за землю»не передбачено, що підставою для зміни функціонального використання земель в цілях оподаткування є передача розміщених на них будівель в оренду(користування) іншим суб’єктам господарювання. Таким чином, ДПІ у Галицькому районі м.Львова не мала підстав для віднесення цих ділянок до земельних ділянок комерційного призначення, без зміни їх цільового призначення уповноваженими на те органами.
Як вбачається із матеріалів справи, ВАТ «Полонина»в перевіреному періоді надавало в оренду приміщення без зміни цільового призначення земельної ділянки. Як вбачається із п.2.2.20 статті 2 статуту ВАТ «Полонина», зареєстрованого 25.04.2000 року, предметом діяльності позивача є, зокрема, надання в оренду приміщень. Таким чином, надання позивачем приміщень в оренду(користування) відносилося в перевіреному періоді до власної господарської діяльності підприємства, чим підтверджується той факт, що в перевіреному періоді земельні ділянки, на яких розташовані приміщення, використовувалися позивачем у власній господарській діяльності.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку про відсутність у податкового органу підстав для донарахування позивачу сум земельного податку як із земельних ділянок комерційного призначення. Тому позовні вимоги про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 17.08.2005 року № 0000652320/3/02970984/14315/23-213 (яким ВАТ „Полонина” визначено суму податкового зобов”язання за платежем податок за землю в сумі 14 626,98 грн, в тому числі 9 751,32 грн- основного платежу, 4 875,66 грн- штрафних (фінансових) санкцій), є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
На підставі вищенаведеного, керуючись п.2-1, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71,86,98,158,160,162,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Визнати нечинним податкове повідомлення –рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 17.08.2005 року № 0000652320/3/02970984/14315/23-213.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Морозюк А.Я.